Стокгольмський метрополітен — Вікіпедія

Stockholms tunnelbana
Опис
Країна	Швеція
Місто	Стокгольм
Дата відкриття	30 вересня 1933 р. як легке наземне метро ; 1 жовтня 1950 р. як підземне метро
Річний пасажиропотік	328 млн
Сайт	sl.se
Власник	Storstockholms Lokaltrafik
Оператор	MTR Nordicd і Veolia Transportd
Маршрутна мережа
Кількість ліній	7
Кількість станцій	100
Довжина мережі	105,7 км
Схема маршрутів
	Stockholms tunnelbana у Вікісховищі

Стокгольмський метрополітен (швед. Stockholms tunnelbana) — система ліній метрополітену у місті Стокгольм, Швеція. Метрополітен налічує 100 станцій, з яких 47 підземні, а 53 розміщені на поверхні землі, або на естакадах. Метрополітен складається з 7 ліній, пронумерованих від 10 до 19. Вони об'єднані у групи за кольором; зелена група, червона, та синя. В системі використовується стандартна ширина колії та живлення потягів від контактної рейки.

Історія[ред. | ред. код]

Перша частина лінії була відкрита 1950 року, коли підземна лінія легкого метро, відкрита 1933 року, була трансформована у систему метрополітену. Лінія з'єднувала станції «Slussen» і «Hökarängen». У 1952 році була відкрита друга лінія, яка з' єднала «Hötorget» та західні райони міста. У 1957 році дві лінії були з'єднані у зелену групу ліній. Червона група була відкрита 1964 року і вона проходила через північно-східні райони, повз центр, до південного-заходу. Остання група ліній, синя група, була відкрита 1975 року, вона проходила через північно-західні масиви. Останній раз коли система оновлювалася — це відкриття станції Skarpnäck у 1994 році (зелена лінія).

Станції[ред. | ред. код]

Окрім 100 станцій, які наразі експлуатуються, є ще одна станція, яку до сих пір не відкрили, — це станція Kymlinge, яка розташована на синій лінії.

Стокгольмский метрополітен вважається справжнім шедевром сучасного мистецтва — найдовшою, підземною, мистецькою галереєю у світі. Звичайно витвори мистецтва дуже відрізняються від традиційних, архітектурних, підземних палаців таких як Московський метрополітен, Лондонський метрополітен. Стокгольмський метрополітен дуже відрізняється від інших саме тим, що більшість зі станцій системи зроблені у ефекті підземної печери, яскраво розмальованої. Найцікавіші станції метро можна побачити на синій лінії.

Схема ліній[ред. | ред. код]

Мапа[ред. | ред. код]

Станції стокгольмського метрополітену

Галерея[ред. | ред. код]

Вихід зі станції «Karlaplan»
Турнікети на станції «Hötorget»
Платформа станції «T-Centralen»
Платформа станції «Solna centrum»
Платформа станції «Duvbo»
Наземна станція «Hässelby Strand»
Потяг на метромосту поблизу станції «Gamla Stan»
Депо

Примітки[ред. | ред. код]

↑ SL Annual Report 2006 (PDF). Storstockholms Lokaltrafik (SL). 21 червня 2007. с. 17. Архів оригіналу (pdf) за 27 вересня 2007. Процитовано 21 травня 2014.
↑ Årsberättelse 2013 [Annual Report 2013] (PDF) (Swedish) . Storstockholms Lokaltrafik (SL). 2013. с. 59. Архів оригіналу (pdf) за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

Stockholm Transport — Офіційний сайт (англ.)
Вражаюче метро Стокгольма Світлини станцій метро Стокгольма
Стокгольмський метрополітен — на UrbanRail.net (англ.)
The Stockholm Subway Колекція фотознімків
Російськомовний сайт про Стокгольмськький метрополітен. Опис та фото всіх станцій (рос.)

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.

[SL-AR2006-pg17-1] SL Annual Report 2006 (PDF). Storstockholms Lokaltrafik (SL). 21 червня 2007. с. 17. Архів оригіналу (pdf) за 27 вересня 2007. Процитовано 21 травня 2014.

[SL-AR2013-2] Årsberättelse 2013 [Annual Report 2013] (PDF) (Swedish) . Storstockholms Lokaltrafik (SL). 2013. с. 59. Архів оригіналу (pdf) за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.

[2]

[1]