Статєєва Валентина Іванівна — Вікіпедія

Статєєва Валентина Іванівна
Народився 6 листопада 1949(1949-11-06) (74 роки)
Старовижівський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність мовознавиця
Alma mater УжНУ

Статє́єва Валенти́на Іва́нівна (нар. 6 листопада 1949, с. Смідин, тепер Старовижівського району Волинської області) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1999 року, професор з 2001 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила у 1971 році українське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету. Відтоді працює— на кафедрі української мови цього університету.[1]

Протягом 19761980 рр. навчалася в заочній аспірантурі на кафедрі української мови цього університету під керівництвом професора Й. О. Дзендзелівського.

У 1982 році на спецраді Ужгородського університету захистила кандидатську дисертацію зі спеціальності «українська мова» на тему «Дедемінутивація в українській мові» (науковий керівник — проф. Й. О. Дзендзелівський). З 1985 по 1999 рр. перебувала на посаді доцента кафедри української мови.

Вчене звання доцента присвоєно у 1988 році. В 1998 році в Інституті української мови НАН України захистила докторську дисертацію на тему «Світоглядно-мовна концепція українських письменників кінця XIX — початку ХХ ст. (на матеріалах спадщини М. Коцюбинського, Лесі Українки, Б. Грінченка)».

З 1999 року й по сьогодні перебуває на посаді професора кафедри української мови Ужгородського університету. Вчене звання професора їй присвоєно в 2001 році.

Досліджує проблеми історії української літературної мови та мовної ситуації в Україні 19 — поч. 20 ст.

Праці[ред. | ред. код]

Науковий доробок науковця становить 106 праць.

  • монографії:
    • «Українські письменники про проблеми літературної мови та мовознавства кінця XIX — поч. XX ст. (на матеріалах спадщини М. Коцюбинського, Лесі Українки, Б. Грінченка та ін.)» (1997),
  • «Роль Тараса Шевченка в історії української літературної мови» (2001, у співавт.);
  • навчально-методичні посібники:
    • «Історія української літературної мови» у 2-х частинах (2001),
    • «Назви метеорології українських говорів Закарпаття, зібрані М. А. Грицаком» (1999)
  • статті:
    • «Питання літературної мови в листах І. Франка» (1986),
    • «Дискусія про українську мову 1898 року» (1995),
    • «М. П. Драгоманов — оборонець української мови на міжнародному рівні» (2000),
    • «Дослідження мовних позицій українських культурних діячів XIX—XX ст. — актуальний напрям соціолінгвістики» (2001) та ін.

Автор ряду нарисів в енциклопедії «Українська мова». Автор понад 90 публікацій.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Висіцька, Таміла (2004). Жіночі постаті в історії Закрпаття (українська). Ужгород: В. Падяка. с. 404. ISBN 966-7838-59-5. 

Література[ред. | ред. код]