Статут — Вікіпедія

Стату́т (лат. statutum, від лат. statuo — встановлюю, вирішую) — встановлений засновником (власником майна) організації обсяг правил, що регулюють її правовий стан, відносини, пов'язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами.

У приватному праві[ред. | ред. код]

Це установчий документ, на основі якого діє підприємство. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств — власником майна за участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються:

• власник підприємства;
• найменування підприємства;
• місцезнаходження підприємства;
• предмет і цілі діяльності підприємства;
• органи управління підприємства і порядок їх формування;
• компетенція і повноваження трудового колективу підприємства та його виборних органів;
• орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше).
• порядок утворення майна підприємства;
• умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Організаційно-правові форми юридичних осіб, установчим документом яких є статут[ред. | ред. код]

Статут є установчим документом не всіх, а лише деяких організаційно-правових форм юридичних осіб:

• товариства з обмеженою відповідальністю^[1][2];
• товариства з додатковою відповідальністю;
• акціонерного товариства^[3];
• благодійного товариства^[4];
• благодійного фонду;
• приватного підприємства^[5];
• споживчого кооперативу^[6];
• обслуговуючого кооперативу;
• виробничого кооперативу.;
• громадської організації^[7];
• громадської спілки.

Для різних організаційно-правових форм юридичних осіб спеціальним законодавством встановлено різні вимоги щодо змісту їх статутів. Наприклад, для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю такі вимоги встановлено Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що набрав чинності 17.06.2018 року. Складення статуту відповідно до нових вимог має певні особливості^[8]. Спеціальні вимоги до статуту благодійного фонду, благодійного товариства встановлені Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"^[9].

У публічному праві[ред. | ред. код]

Еквівалентом статуту державного органу є Положення.

Для статуту збройних сил використовується термін військовий статут.

Див. також[ред. | ред. код]

• Модельний статут
• Статут Великого князівства Литовського
• Статути церковні

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Статут [Архівовано 30 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Статут // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 430.
• Про затвердження модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю: Кабінет Міністрів України; Постанова, Статут від 16.11.2011 № 1182 [Архівовано 30 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Статут БО «Лікарняна каса Полтавщини»
• Статут Приватного акціонерного товариства