Старіков Євген Андрійович — Вікіпедія

Старіков Євген Андрійович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	2 лютого 1982; Бердичів
Смерть	2 серпня 2014 (32 роки); Докучаєвськ
Поховання	Бердичів
Громадянство	Україна
Псевдо	«Док»
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Рід військ	Спеціальна міліція
Формування
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Докучаєвськом;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старіков.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стариков.

Євге́н Андрі́йович Старіков (1982—2014) — рядовий міліції, Міністерство внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1982 року в місті Бердичів. Закінчив Бердичівську ЗОШ № 12, ПТУ № 3, столяр-тесляр.

За станом здоров'я не взяли до лав ЗСУ, записався добровольцем, міліціонер, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ». Приховував від родини своє перебування на фронті — лише в січні 2014-го помер його батько.

2 серпня 2014-го батальйоном «Шахтарськ» ліквідована диверсійна група терористів у місті Докучаєвську, Євген зазнав смертельного поранення в голову, коли намагався витягти пораненого товариша з поля бою. Тоді ж загинув Рижак Володимир Юрійович.

Похований 5 серпня 2014 року в Бердичеві.

Без Євгена лишилися мама Катерина Андріївна, дружина, троє маленьких дітей, сестра Алла.^[1]^[2]^[3]

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 3, місце 27
2015 року в Бердичеві вулиця Будьонного перейменована на вулицю Євгена Старікова (рішення Бердичівської міської ради № 1124 від 25.06.2015)^[4]
на стіні будинку, де проживав Євген, йому встановлено меморіальну дошку^[5] — 2019 року перенесена в ЗОШ № 12
згадується 2 серпня на щоденному церемоніалі вшанування військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської агресії на сході України.^[6]
Почесний громадянин Бердичева^[7]