Станіслав Наґи — Вікіпедія

Станіслав Наґи
пол. Stanisław Nagy
Народився	30 вересня 1921(1921-09-30)[2] Bieruń Staryd, Берунь, Берунсько-Лендзінський повіт, Сілезьке воєводство
Помер	5 червня 2013(2013-06-05)[1][2] (91 рік) Краків, Республіка Польща
Країна	Республіка Польща
Діяльність	викладач університету, католицький священник
Alma mater	Theology faculty of the Jagiellonian Universityd
Науковий ступінь	професор[d][3] (1979)
Знання мов	польська
Заклад	Вроцлавський університет і Люблінський католицький університет
Членство	International Theological Commissiond
Посада	кардинал[4], католицький архієпископd і титулярний архиєпископd
Конфесія	католицька церква[4]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Станіслав Казімєж Наґи (пол. Stanisław Kazimierz Nagy; 30 вересня 1921, Старий Берунь — 5 червня 2013, Краків) — польський кардинал, католицький богослов. Титулярний архієпископ Холара з 7 по 21 жовтня 2003 року. Кардинал-диякон з титулярною дияконією Санта-Марія-делла-Скала з 21 жовтня 2003 року.

Примітки[ред. | ред. код]

Генеалогія та некрополістика Find a Grave Література та бібліографія Index Theologicus Наука Nauka Polska Словники та енциклопедії Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль BNE: XX963885 · BNF: 12248751c · Freebase: /m/05tw_z · GND: 119418533 · ISNI: 0000000078320152 · LCCN: nb2009005596 · MAK: 9810533725505606 · NKC: jn19990006012 · NUKAT: n97012764 · PUSC: 56354 · PUST: 62944 · VcBA: 495/356554 · VIAF: 83993260 · WorldCat: lccn-nb2009005596

п о р Кардинали з Польщі XV—XVIII ст. Збігнев Олесницький (1439) Вінцентій Кот (бл. 1441) Александер Мазовецький (1440) Фридерик Ягеллончик (1493) Станіслав Гозій (1561) Єжи Радзивілл (1583) Бернард Мацейовський (1604) Ян Альберт Ваза (1629) Ян Казимир (1646) Ян Казимир Денгофф (1686) Августин Міхал Стефан Радзейовський (1686) Ян-Олександр Ліпський (1737) XIX—XXI ст. Мечислав Ледуховський (1875) Влодзімєж Чацький (1882) Альбін Дунаєвський (1890) Ян Пузина (1901) Едмунд Дальбор (1919) Александер Каковський (1919) Август Глонд (1927) Адам Стефан Сапега (1946) Стефан Вишинський (1953) Кароль Войтила (1967) Болеслав Комінек (1973) Болеслав Філіпяк (1976) Владислав Рубін (1979) Францішек Махарський (1979) Юзеф Глемп (1983) Анджей Марія Дескур (1985) Генрик Ґульбінович (1985) Казімеж Свйонтек (1994) Адам Козловецький (1998) Зенон Ґрохолевський (2001) Мар'ян Яворський (2001) Станіслав Наґи (2003) Кардинали, які не беруть участі в конклаві Станіслав Дзівіш (2006) Кардинали-електори Станіслав Рилко (2007) Казимир Нич (2010) Конрад Краєвський (2018) ¹ Курсивом позначені псевдокардинали, номіновані антипапою. Черговість згідно з датою проголошення.