Станишівський Поруб — Вікіпедія

Станишівський Поруб
Житомир
Загальна інформація
Країна  Україна
Район Корольовський район
Поштовий індекс 10019
Головні вулиці вулиця Івана Гонти, вулиця Слобідська
Транспорт
Автобус 23
Тролейбус
Мапа

Станишівський Поруб (або Поруб) — історична місцевість Житомира, колишнє село.

Розташування[ред. | ред. код]

Станишівський Поруб розташований на південно-східній околиці Житомира, в межах Корольовського адміністративного району. Знаходиться вздовж вулиць Івана Гонти та Слобідської. Із заходу та півночі до Станишівського Порубу примикає історична місцевість (колишній хутір) Друга Смолянка; зі сходу та південного сходу прилучаються землі Станишівської сільської громади. В межах Станишівського Порубу знаходиться також історична місцевість, колишній хутір Солдатська Слобідка, а також мікрорайон з неофіційною назвою «Паперова фабрика».

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Місцевість відома з другої половини XVIII ст. як передмістя. Здавна промислом місцевих жителів вважалася вирубка лісу, чим і пояснюється назва місцевості. На трьохверстовці Шуберта 1867-1875рр. місцевість показана вкритою лісом. Залишки лісу наявні тепер — уздовж берегової лінії річки Тетерів, а також на північний схід від мікрорайону «Паперова фабрика».

Забудова села почала формуватися уздовж стародавньої дороги на Кодню через Станишівку.

У 1920 — 1971 рр. село входило до складу Станишівської сільської ради, за виключенням 1941 р., коли село перебувало у складі Слободо-Селецької сільради. В 1930 році Станишівська сільська рада, у тому числі підпорядковане ній село Станишівський Поруб, разом з іншими населеними пунктами, передане в управління Житомирській міській раді.[1] У 1971 році Станишівський Поруб приєднано до міста Житомира.[2]

Наприкінці 1950-х — початку 1960-х років на колгоспних землях села здійснювалось будівництво паперової фабрики, заснованої у 1962 році[3]. На початку 1960-х рр. на протилежній стороні тодішньої вулиці Поруб (нині вулиця Івана Гонти) збудовано квартал з багатоквартирних житлових будинків для працівників паперової фабрики. Декількома роками пізніше збудовано дитячий садок-ясла.

У 1981 році по вулиці Івана Гонти (тодішній Карла Маркса), зі Смолянки до паперової фабрики продовжено тролейбусну лінію. Відкрито маршрут №8 «Паперова фабрика — пл. Перемоги».[4]

У 1990-х роках обабіч вулиці Слобідської здійснювалось будівництво 5-10-поверхових багатоквартирних будинків.

Сучасність[ред. | ред. код]

Топонімічні об'єкти[ред. | ред. код]

  • Станишівський майдан;
  • вулиця Івана Гонти (від хутряної фабрики до кінця вулиці);
  • Слобідська вулиця;
  • Комерційна вулиця;
  • Паперовий провулок;
  • провулок Івана Гонти;
  • 1-й Смолянський провулок;
  • 2-й Смолянський провулок;
  • 3-й Смолянський провулок;
  • 4-й Смолянський провулок;
  • 5-й Смолянський провулок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЗЗРРСУУ/1930/1/23 Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління.
  2. Кондратюк Р.Ю., Самолюк Д.Я., Табачник Б.Ш. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 - 2006: Довідник: Офіційне видання. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-090-4.
  3. ZKK. ZKK (укр.). Процитовано 21 червня 2022.
  4. Мокрицький, Георгій (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир. ISBN 966-7390-54-3.