Сталінські списки — Вікіпедія

383 списки, що належать до 1936—1938 рр., на 44,5 тисяч «осіб, що підлягають суду Військової Колегії Верховного Суду СРСР», покарання яких було майже стовідсотково санкціоновано особисто Сталінським підписом, які викладені на одному з розділів сайту російського Товариства «Меморіал»^[1].

На списках наявні оригінальні резолюції «ЗА» та підписи:

• Сталіна — на 362 списках
• Молотова — на 373 списках
• Ворошилова — на 195 списках
• Кагановича — на 191 списку
• Жданова — на 177 списках
• Єжова — на 9 списках
• Мікояна — на 8 списках
• Косіора — на 5 списках

«Юридичне» підґрунтя[ред. | ред. код]

Тодішні оперативні методи покарання базувалися на тих спрощених процедурах судочинства, які були постульовані знаменитою Постановою ЦВК та РНК СРСР від 1 грудня 1934 року. Згідно з цією постановою, виданій негайно після вбивства Кірова, слідство у справах про терористичні організації та терористичні акти мало було вестися в прискореному порядку (до десяти днів), судове слухання — провадитися без участі сторін і без виклику свідків. Закон від 01.12.1934 не припускав ані касаційного оскарження вироків, ані подачі клопотань про помилування. Смертні вироки у таких справах мали бути виконані негайно.

Нові процесуальні норми дозволяли, таким чином, ухвалювати смертні вироки за політичними справами без зайвої тяганини, зберігаючи при цьому видимість судової процедури. Важливо відзначити, що реальним (хоча і прихованим) регулятором нового механізму засудження виступало Політбюро ЦК ВКП(б): розгляд справ «у спрощеному порядку» вимагав його обов'язкової попередньої санкції, оформленої спеціальним рішенням.

Історія оприлюднення списків[ред. | ред. код]

У цьому розділі сайту Товариства «Меморіал» представлені так звані сталінські списки — переліки людей, засуджених за особистої санкції І. В. Сталіна і його найближчих соратників по Політбюро ЦК ВКП(б) до мір покарання, — в переважній більшості до розстрілу. Вперше ці списки були опубліковані в 2002 році на CD, підготовленому Товариством «Меморіал»^[3] та Архівом Президента РФ (АП РФ ^[4]). Основу даної публікації, яка має багато в чому попередній характер, складають списки, що належать до 1936–1938 рр., коли «обліковий» механізм засудження застосовувався найчастіше: у Архіві Президента РФ (АП РФ) збереглися 383 списки (на 44,5 тисяч осіб), розглянутих за ці роки членами Політбюро.

Перші згадки про списки[ред. | ред. код]

3 лютого 1954 р. міністр внутрішніх справ СРСР С. Н. Круглов направив Н. С. Хрущову записку:

Докладаю Вам, що в архівах МВС СРСР виявлено 383 списки «осіб, що підлягають суду Військової Колегії Верховного Суду СРСР». Ці списки були складені в 1937 і 1938 роках НКВС СРСР і тоді ж представлені в ЦК ВКП(б) на розгляд. На всіх списках є власноручні резолюції І. В. Сталіна та інших членів Політбюро. Додаю до цього оригінали всіх вказаних списків. Для необхідної довідкової роботи в МВС є другі екземпляри (копії) списків. ДОДАТОК: по тексту в 11 томах.

Згідно з помітками завідувача Загальним відділом ЦК КПРС В. Н. Маліна на супровідному листі, питання доповіли Хрущову відразу ж, 4 лютого 1954 р. Вперше публічно про існування списків «осіб, що підлягають суду Військової Колегії Верховного Суду СРСР» Хрущев згадав у закритій доповіді ХХ з'їзду КПРС в лютому 1956 р.:

Склалася порочна практика, коли в НКВС СРСР складалися списки осіб, справи яких підлягали розгляду на Військовій Колегії, і їм заздалегідь визначалася міра покарання. Ці списки відправлялися Єжовим особисто Сталіну для санкціонування передбачуваних мір покарання. У 1937—1938 роках Сталіну було направлено 383 таких списків на багато тисяч партійних, радянських, комсомольських, військових і господарських працівників і була отримана його санкція.

Вже після ХХ з'їзду, 27 липня 1956 р., було ухвалено рішення зберігати ці списки постійно в архіві Президії ЦК КПРС. Списки були передані в VI сектор Загального відділу ЦК (архів Президії/Політбюро), де матеріали зберігалися в необробленому вигляді до листопада 1974 р., коли вони були включені в опис № 24 фонд № 3. Справи мали помітку «Особлива тека», що автоматично мало на увазі особливий режим доступу до цих документів. Ніяких відомостей про звернення до цих матеріалів вищого керівництва партії надалі, аж до кінця 80-х років, в архіві не збереглося. Лише після утворення «Комісії Політбюро ЦК КПРС з додаткового вивчення матеріалів, пов'язаних з репресіями, що мали місце в період 1930—40-х і початку 50-х років» (28.09.1987), в грудні 1988 р., для члена комісії, голови КПК при ЦК КПРС Б. К. Пуго співробітниками архіву була підготовлена невелика секретна довідка «Відомості про списки, що поступили з МВС СРСР на осіб, репресованих в 1937—1938 рр.» У ній наводилися статистичні дані про число осіб, включених в списки (з розбиттям за категоріями), указувалося, скільки було на цих документах резолюцій членів Політбюро ЦК ВКП(б), наводилися окремі помітки. Додатково додавався перелік всіх цих поміток. У грудні 1998 р. списки, що зберігаються нині в Архіві Президента РФ, були розсекречені Міжвідомчою комісією із захисту державної таємниці, що дозволило, нарешті, приступити до їх планомірного вивчення.

Пояснення до публікації[ред. | ред. код]

Інформація з джерел, описаних у Введенні, — з 11 томів списків «осіб, що підлягають суду Військової колегії Верховного Суду» 1937—1938 рр., і з п'яти списків пізнішого часу — відтворена максимально близько до оригіналу. Центральний розділ — «Сталінські списки» — дозволяє переглядати послідовно будь-яке з наступних джерел:

• «Основні» списки 27.02.1937—29.09.1938 — томи 1—11 (44 500 записів, 43 768 імен)
• Список 16.01.1940 (457 осіб)
• Список 06.09.1940 (472 осіб + 65 осіб)
• Список 29.01.1942 (46 осіб)
• Список 23.03.1950 (85 осіб)
• Список 11.04.1950 (35 осіб)

Перегляд здійснюється послідовно; розбиття на сторінки відповідає архівному джерелу. Більшість сторінок із змістовними помітками відтворюються як в текстовому, так і в графічному вигляді. В цьому випадку для перемикання в текстовий режим (і назад) є відповідна кнопка. Праворуч від прізвища може стояти значок, який вказує, що на цю людину в джерелі є довідка (складена в НКВС), яка буде показана при натисненні на значок; Списки забезпечені іменним і географічним покажчиками. При пошуку за іменним покажчиком до кожної персоналії дається коротка інформація про позицію (позиціях) в списках — дата затвердження відповідного списку (від якої можна перейти в сам список), його заголовок, категорія засудження і (за наявності) відсилання до довідки.

Українські письменники у сталінських списках[ред. | ред. код]

• Прізвища надані відповідно до списків.
• Дата вказує на день підписання списку, де містилися прізвища письменників.
• Далі вказано, хто надсилав списки.
• Категорія відповідає покаранням: Кат. 1 — смертний вирок; Кат. 2 — 10 років ув'язнення; Кат. 3 — 5–8 років ув'язнення.
• Остання колонка — прізвища підписантів, та, інколи, їхні примітки, скажімо, «За».

Джерела[ред. | ред. код]

• З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій/Авт. кол.:Бойко Л. С. та ін. — К.: Рад. письменник, 1991.— Вип.І/Упоряд. О.Г. Мусієнко.— 494 с.
• Репресії в Україні (1917-1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока; авт. Вступ. Статті С. І. Білокінь. – К.: Смолоскип, 2007. – 519 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• [1]
• [2]
• [3]

п о р Злочини та каральні операції тоталітарного режиму СРСР Червоний терор (1917—1921)1 Жовтневий переворот 1917 Розстріл сім'ї Романових Червоний терор у Криму Придушення тамбовського повстання Філософський корабель Окупація України 1918—1920 Розстріли полонених в Базарі Воєнний комунізм Військові окупації Радянським Союзом Сталінські репресії (до 1950-х років) ГУЛАГ Знищення кобзарів та лірників Розкуркулення Розкозачення Насильницька колективізація «Вороги» народу Сталінські списки Великий терор Процес Спілки визволення України Справа «Союзу визволення Білорусі» Справа СОФІН Розстріляне відродження Репресії проти кобзарів та бандуристів Польська операція НКВС Грецька операція НКВС Вінницька трагедія Куропати Сандармох Биківня Чорна ніч Катинський розстріл Масові розстріли в'язнів НКВС Розстріли в'язнів у Дубно Репресії проти есперантистів Справа Ленінградського товариства глухонімих Сталінські репресії в Азербайджані Єврейський антифашистський комітет Справа лікарів Терор голодом Голодомор 1921—1923 Голодомор 1932—1933 Голодомор у Казахстані 1932—1933 Голодомор в Білорусі Закон про п'ять колосків Голодомор 1946—1947 Депортація народів у СРСР Кримські татари Фіни Корейці Китайці Понтійські греки Чеченці та інгуші Німці Карачаївці Балкарці Калмики Турки-месхетинці Часткові виселення: Червнева депортація Операція «Юг» Балтійські народи Українці Масові знищення: Убивство в Хайбаху Злочини Другої світової війни Пакт Молотова — Ріббентропа Вторгнення СРСР до Польщі Окупація Західної України Майнільський інцидент Агресія проти Фінляндії Окупація балтійських країн Злочини Червоної армії проти українців у роки Другої світової війни Злочини радянських партизанів на українських землях Повоєнні Військові окупації Радянським Союзом Спецгрупи НКВС Голодомор 1946—1947 Операція «Вісла» Блокада Західного Берліна Болгарська осінь 1949 року Придушення повстання в Берліні 1953 Придушення «Угорської революції» 1956 Новочеркаський розстріл 1962 Вторгнення до Чехословаччини 1968 Операція «Північ» Інтервенція в Афганістан 1979 Чорнобильська катастрофа Антирелігійний терор Фінляндизація Русифікація в Україні у Білорусі у Польщі Замовні політичні вбивства та замахи на вбивство Симон Петлюра (1926) Володимир Оскілко (1926) Ґарет Джонс (1935) Євген Коновалець (1938) Лев Троцький (1940) Лев Ребет (1957) Степан Бандера (1959) Примітка: 1 В цьому розділі об'єднано політику де-юре різних комуністичних режимів (РРФСР, УРСР, БСРР, ЗСФРР), які де-факто мали одне керівництво.

п о р Йосип Сталін Політика Колективізація · Голодомор · Друга світова війна · Пакт Молотова — Ріббентропа · Радянсько-фінська війна · Окупація Прибалтики · Окупація Західної України · Вторгнення СРСР до Польщі · Японсько-радянський пакт про нейтралітет · Тегеранська конференція · Ялтинська конференція · Потсдамська конференція · Холодна війна · Розкол Тіто-Сталін · Пакт чотирьох держав Ідеї Сталінізм · Неосталінізм · Соціалістичний реалізм · Сталінський ампір · Загострення класової боротьби · Соціалізм в окремій країні · Ворог народу · Сталінський план перетворення природи · Шкідництво · Трійка НКВС · Культ особи Контроверсії Сталінські репресії · Великий терор · ГУЛАГ · Розстріляне відродження · Розкозачування · Розкуркулення · Польська операція НКВС · Грецька операція НКВС · Депортація народів у СРСР · Примусові поселення в СРСР · Воєнні злочини Радянського Союзу · Безрідний космополіт · Ленінградська справа · Справа лікарів · Шахтинська справа · Операція «Північ» · Лисенківщина · Депортація чеченців та інгушів · Депортація кримських татар · Депортація понтійських греків · Депортація українців · Операція «Захід» · Операція «Вісла» · Операція «Прибій» · Чистка в Червоній армії в 1941 · Кіровський набір · Сталін і релігія • Теза превентивної війни Радянського Союзу проти Німеччини Масові розстріли Масові розстріли в'язнів НКВС · Катинський розстріл · Биківня · Куропати · Сандармох · Вінницька трагедія · Дем'янів лаз · Рутченкове поле · Бутовський полігон · Розстрільний полігон «Комунарка» Злочини Катинський розстріл  · Голодомор Роботи Промова 19 серпня 1939 · Переписувачі історії · Короткий курс історії ВКП(б) · Марксизм і питання мовознавства Десталінізація Десталінізація · Реабілітація жертв політичних репресій в СРСР · Хрущовська відлига Критика Лев Троцький · Олександр Солженіцин · Володимир Буковський · Андрій Сахаров Пам'ять Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму · Пам'ятник Сталінові в Будапешті · Пам'ятник Сталінові в Празі · Пам'ятник Сталінові в Горі · Пам'ятник Сталінові в Запоріжжі · Сталінська премія · Орден Сталіна · Сталіно · Сталінград · Сталінабад  · Семінарія Родина Віссаріон Джугашвілі (батько) · Катерина Геладзе (мати) · Катерина Сванідзе (перша дружина) · Яків Джугашвілі (син) · Надія Аллілуєва (друга дружина) · Василь Джугашвілі (син) · Світлана Аллілуєва (донька) · Олександр Бурдонський (онук)