Спорт у Великій Британії — Вікіпедія

Спортом у Великій Британії займаються ще з давніх часів. На відносно невеликому острові зародилося й існує понині чимало видів спорту. Спорт в житті британців відіграє дуже важливу роль, вони пишаються тим, що більшість видів спорту з'явилися саме в їхній країні.

У Сполученому Королівстві з'явились такі види спорту, як футбол, регбі (регбі-15 та регбіліг), крикет, нетбол, дартс, гольф, теніс, настільний теніс, бадмінтон, сквош, боулз, хокей, бокс, снукер, більярд і керлінг[1] та водне поло. Стандартизація різних видів спорту, таких як веслування, танцювальний спорт, автоспорт, сталася в Сполученому Королівстві.

Це означало, що в зародковому стані багатьох видів спорту Англія, Шотландія, Уельс та Ірландія сформували окремі керівні органи, національні команди і змагання національних ліг. Після 1922 року деякі види спорту сформували окремі організації для Північної Ірландії, хоча деякі продовжували організовуватися на загальноірландської основі.

У невеликій кількості видів спорту ці команди доповнюються гучними подіями за участю об’єднаної команди, що представляє одну або кілька країн.

В цілому, асоціативний футбол привертає найбільшу кількість глядачів і грошей, хоча країна відрізняється різноманітністю своїх спортивних інтересів, особливо на елітному рівні. Основні індивідуальні види спорту включають легку атлетику, велоспорт, автоспорт і скачки. Теніс - найпопулярніший вид спорту в протягом двох тижнів чемпіонату Вімблдону, але в іншому йому важко втриматися в країні, де він народився. Снукер і дартс теж отримують підвищення профілів за певний період відповідно під час проведення найбільших турнірів. Багато інших видів спорту також граються і дотримуються в меншій мірі. Існує багато суперечок з приводу того, який вид спорту має найактивніших учасників: плавання, легка атлетика, їзда на велосипеді - всі вони, як з'ясувалося, має ширшу активну участь, ніж асоціативний футбол, в опитуванні Sport England Active People 2010[2].

Популярність[ред. | ред. код]

Опитування MORI 2003 року виявило[3]:

Спорт Перегляд ТВ Учасники Зацікавлені в
Футбол 46% 10% 45%
Регбі-юніон 21% NA 27%
Теніс 18% 3% 23%
Крикет 18% 2% 19%
Атлетика 18% 2% 21%
Снукер 17% 5% 24%
Автогонки 16% NA 20%
Регбіліг 12% NA 15%
Бокс 11% NA 14%
Дартс 9% 3% NA
Плавання NA 9% NA
Спортзал NA 12% 17%
Бадмінтон NA 3% NA
Сквош NA 3% NA
Водний спорт NA 2% NA
Лижний спорт NA 1% NA
Боулз NA 1% NA

Футбол[ред. | ред. код]

Футбол

Футбол — є національним видом спорту в Англії та найпопулярнішим у світі. В англійській футбольній лізі налічується 92 ігрових клуба. Правила гри в футбол були розроблені в Англії та Шотландії ще в середні віки. Тоді люди грали просто ради розваги, починаючи від малої дитини до стариків. На вершині футбольної піраміди Великої Британії знаходиться англійська прем'єр-ліга. Чотири з двадцяти її клубів, так звана «велика четвірка» — «Арсенал», «Челсі», «Ліверпуль» і «Манчестер Юнайтед», — світові бренди. Їх гравці заробляють понад 150 тисяч фунтів на тиждень.

Сучасний глобальний футбол розвинувся з традиційних футбольних ігор, в які грали в Англії в 19 столітті, і сьогодні є найпопулярнішим видом спорту в Сполученому Королівстві з дуже великим відривом. Так було протягом багатьох поколінь, але широко поширена думка, що розрив збільшився з початку 1990-х років, і домінування футболу часто розглядається як загроза для інших видів спорту. Кожна з чотирьох країн Великої Британії організовує власну футбольну лігу; проте є кілька команд, які грають в іншій країні. Єдиним головним змаганням національної збірної, яка виграла «Home Nations», є Чемпіонат світу 1966 року, який Англія прийняла і виграла, хоча клуби як шотландської, так і англійської національних ліг мали успіх у європейських клубних змаганнях, особливо в Лізі чемпіонів УЄФА або її попереднику Кубку європейських чемпіонів.

Регбі[ред. | ред. код]

Регбі

Регбі набув популярності лише в англомовних країнах, Італії та Франції. Він широко поширений в Англії, Шотландії та Уельсу. Назва цього виду спорту набуло від назви однойменної англійської школи в Уорікширі. Він схожий на футбол, але грають овальним м'ячем. Від нього пішов такий вид спорту, як американський футбол. Такі країни, як Англія, Шотландія, Уельс та Ірландія, разом з Францією і Італією, грають в щорічний турнір з регбі, який називається Шість Націй.

Крикет[ред. | ред. код]

Крикет

Крикет — дуже складний вид спорту, який бере початок в середині 17 століття. В крикет грають як в сільській місцевості, так і в містах. Гру проводять по неділям з квітня по серпень. Також англійці полюбляють грати в п'ятиденні ігри по крикету. Вони все літо грають проти колишніх колоній Британії, а саме Австралії, Індії та Вест-Індії.

Великий теніс[ред. | ред. код]

Великий теніс

Великий теніс — один з найстаріших видів спорту, який виник у 19 столітті. Найвідоміший тенісний турнір — це Вімблдон. Зазвичай початок турніру відбувався в понеділок 22 червня. Саме в цей час в Англії була найкраща погода. Під час турніру, люди їли свіжу полуницю з вершками. Це уже стало традицією для відвідувачів турнірів.

Скачки[ред. | ред. код]

Скачки

Скачки — це гра для королів. Ще з давніх часів, в цю гру грали лише заможні люди чи дворяни. Зараз цей вид спорту доступний для усіх людей. Зараз він є дуже популярним видом спорту. Глядачі навіть можуть робити ставки в букмекерських канторах. Деякі з найвідоміших перегонів проводяться в Аскоті. Аскот — англійське маленьке містечко на півдні Англії. Щороку це місто стає центром скачок, в якому беруть участь усі скакуни світу. Такі скачки тривають протягом одного тижня в червні. Ці скачки мають назву Royal Ascot. Королева завжди присутня в Аскоті на скачках. Навіть королева має багато скакових коней. Її захоплення — спостерігати за скачками.

Студентський спорт[ред. | ред. код]

Окрім кількох подій в Оксбриджі, студентський спорт має дуже низький профіль у Сполученому Королівстві.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Nauright, John; Parrish, Charles, ред. (2012). Sports around the world history, culture, and practice. ABC-CLIO. с. 169. ISBN 9781598843019. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  2. Sports Council for England. Sport England. 2010. Архів оригіналу за 4 липня 2011. Процитовано 21 червня 2011.
  3. MORI Sports Tracker - Interest in Sports [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] Ipsos MORI Retrieved 2 May 2011

Література[ред. | ред. код]

  • Andrews, David L. "Welsh Indigenous! and British Imperial?–Welsh Rugby, Culture, and Society 1890–1914." Journal of Sport History 18#3 (1991): 335-349.
  • Baker, William J. "The state of British sport history." Journal of Sport History 10.1 (1983): 53-66. онлайн [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Beck, Peter J. "Leisure and Sport in Britain." in Chris Wrigley, ed., A Companion to Early Twentieth-Century Britain (2008): 453-69.
  • Birley, Derek. Land of sport and glory: Sport and British society, 1887-1910 (1995).
  • Birley, Derek. Playing the Game: Sport and British Society, 1914-1945 (1995)
  • Birley, Derek. A Social History of English Cricket (1999) уривок [Архівовано 23 листопада 2017 у Wayback Machine.].
  • Brailsford, Dennis. A Taste for Diversions: Sport in Georgian England (Lutterworth Press, 1999).
  • Coghlan, John F., and Ida Webb. Sport and British politics since 1960 (Routledge, 2003).
  • Day, Dave., Professionals, Amateurs and Performance: Sports Coaching in England, 1789–1914 (2012).
  • Hill, Jeff. Sport, Leisure, and Culture in Twentieth-century Britain (Palgrave, 2002).
  • Holt, Richard. Sport and the British: A Modern History (1990) уривок [Архівовано 22 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  • Huggins, Mike. "Second‐class citizens? english middle‐class culture and sport, 1850–1910: a reconsideration." International Journal of the History of Sport 17#1 (2000): 1-35.
  • Ismond, Patrick. Black and Asian Athletes in British Sport and Society (Palgrave Macmillan, 2003).
  • Kay, Joyce. "A Window of Opportunity? Preliminary Thoughts on Women's Sport in Post-war Britain." Sport in History 30#2 (2010): 196-217.
  • Llewellyn, Matthew P. "‘The Best Distance Runner the World Has Ever Produced’: Hannes Kolehmainen and the Modernisation of British Athletics." International Journal of the History of Sport 29#7 (2012): 1016-1034.
  • Maguire, Joe. "Images of manliness and competing ways of living in late Victorian and Edwardian Britain." The International Journal of the History of Sport 3.3 (1986): 265-287.
  • Polley, Martin. "‘The amateur rules’: Amateurism and professionalism in post‐war British athletics." Contemporary British History 14#2 (2000): 81-114.
  • Polley, Martin. Moving the Goalposts: A History of Sport and Society since 1945 (1998) онлайн [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  • Taylor, Matthew. The association game: a history of British football (Routledge, 2013).

Історіографія[ред. | ред. код]

  • Baker, William J. "The state of British sport history." Journal of Sport History 10#1 (1983): 53-66. онлайн [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Cox, Richard William. History of sport: a guide to the literature and sources of information (British Society of Sport History in association with Sports History Pub., 1994).
  • Hill, Jeffrey. "British Sports History: A Post-Modern Future?." Journal of Sport History 23.1 (1996): 1-19. онлайн [Архівовано 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • Holt, Richard. "Sport and History: the state of the subject in Britain." Twentieth Century British History 7#2 (1996): 231-252.

Посилання[ред. | ред. код]