Спонтанне випромінювання — Вікіпедія

Спонтанне випромінювання — самодовільне випромінювання кванта світла квантовомеханічною системою в збудженому стані.

Термін спонтанне випромінювання вживається на противагу терміну «вимушене випромінювання», тобто випромінювання, яке відбувається під впливом зовнішньої електромагнітної хвилі.

Спонтанне випромінювання є результатом взаємодії квантовомеханічної системи із нульовими коливаннями електромагнітного поля.

Час, коли відбувається спонтанне випромінювання, наперед визначити неможливо. Зокрема, спонтанним є випромінювання гамма-променів збудженими ядрами.

При переході між рівнями квантової системи з енергіями ${\displaystyle E_{i}}$ та ${\displaystyle E_{k}}$ частота спонтанного електромагнітного випромінювання ${\displaystyle \nu _{ik}}$ визначається різницею цих енергій:

${\displaystyle E_{i}-E_{k}=h\nu _{ik}}$,

де h — стала Планка.

Спонтанне випромінювання визначає природну ширину спектральної лінії.

Джерела[ред. | ред. код]

• Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа.

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Encyclopædia Britannica Нормативний контроль Freebase: /m/06_mr · GND: 4323946-8