Список птахів України — Вікіпедія

Орнітофауна України
Територія України на карті Європи
Біорегіон
Фауністичне царство Арктогея
Біогеографічний екорегіон Палеарктика
Екозона Палеарктика
Місцевість
Континент Європа
Країна Україна
Фауна вищого рангу
За географією Птахи Європи
За систематикою орнітофауна
За екологією морська фауна, суходільна фауна
За біогеографією Фауна Землі
Період існування
Особливості
Видовий обсяг 433
Родовий обсяг 208

Список птахів фауни України складається з 433 видів, які нині трапляються або траплялися на території країни протягом останніх 150—180 років.

Серед орнітофауни України 3 види є інтродукованими, гніздовими або ймовірно гніздовими — 286, пролітними — 43, зимуючими — 187, залітними — 112.

Кількість видів птахів у фауні будь-якого регіону, зокрема й України, залежить від двох чинників — визнання достовірності виявлень окремих рідкісних видів у минулому, а також від застосування певного систематичного підходу (у різних класифікаційних системах один і той самий таксон може мати статус виду або підвиду).

Перелік і систематичний порядок видів наведено за класифікацією, використаною у виданні Handbook of the Birds of the World (електронна версія станом на вересень 2019 р.)[1]. Українські назви птахів подано за працями Г. В. Фесенка та А. А. Бокотея (2007), а також Г. В. Фесенка (2018)[2].

Перелік складено на основі праці Г. В. Фесенка та А. А. Бокотея (2007)[3], в якій наведено 424 види, і публікації В. М. Грищенка (2004)[4], в якій згадано 423 види. Крім того, його доповнено за даними про реєстрації нових видів, котрі опубліковано пізніше. До складу орнітофауни України не включено деякі види, щодо яких не достатньо даних, завдяки яким можна було б впевнитися в достовірності визначення птахів (відсутні опудала, фото або детальні описи обставин реєстрації): непереконливим є визначення шуліки чорноплечого (Elanus caeruleus), якого начебто спостерігали в Західній Україні; яструба туркестанського (Accipiter badius), який, можливо, трапився в Херсонській області[5]; галки червонодзьобої (Pyrrhocorax pyrrhocorax), яку, ймовірно, зареєстрували в Донецькій області[6]. До переліку також не включено види, які не є характерними для фауни Європи: їх часто утримують в неволі, тому існує велика ймовірність виявлення у довкіллі окремих особин, що втекли з вольєрів. До таких видів належать свищ чилійський (Anas sibilatrix), що трапився в Івано-Франківській області[7], огар сіроголовий (Tadorna cana) — на Закарпатті[8], гуска єгипетська (Alopochen aegyptiacus), мандаринка (Aix galericulata), качка каролінська (Aix sponsa), лебідь чорний (Cygnus atratus) та деякі інші. Останній вид В. М. Грищенко[4] пропонує включати до списку орнітофауни України на основі єдиного випадку гніздування змішаної пари (самець чорного лебедя та самка лебедя-шипуна) в 1994 р. у Кіровоградській області[9]. Проте Г. В. Фесенко та І. В. Шидловський[10] вважають таке включення безпідставним, оскільки наразі відсутні повідомлення про виникнення натуралізованої популяції цього виду в континентальній частині Європи. У переліку немає таких форм птахів, які трапляються в Україні, проте за класифікацією, прийнятою у Handbook of the Birds of the World, вони мають статус підвидів. Зокрема, це мартин східний (Larus heuglini) — є підвидом мартина чорнокрилого (Larus fuscus); трав'янка європейська (Saxicola rubicola) і трав'янка білошия (Saxicola maurus) — є підвидами трав'янки чорноголової (Saxicola torquata); плиска чорноголова (Motacilla feldegg) і плиска жовтолоба (Motacilla lutea) — є підвидами плиски жовтої (Motacilla flava); чечітка біла (Acanthis hornemanni) — є підвидом чечітки звичайної (Acanthis flammea). До переліку не включено сорокопуда степового (Lanius pallidirostris), якого спостерігали на півдні України[11], проте такий вид за згаданою систематикою не виділяють. Виняток зроблено лише для сірої ворони (Corvus cornix), яку в англомовному виданні вважають підвидом ворони чорної (Corvus corone): ці таксони подано в ранзі окремих видів для уникнення можливої плутанини щодо їхнього статусу в Україні.

Статус та інформацію про поширення видів подано за працями Г. В. Фесенка та А. А. Бокотея (2002, 2007)[12][3], якщо не вказано інших джерел.

Пояснення до таблиці[ред. | ред. код]

Види, котрі позначено *, включено до списку фауни України на основі лише згадування в літературі про їх реєстрацію, але опудала або чіткої фотографії виявленого птаха в музейних фондах або будь-яких фототек немає.

Автор таксона[ред. | ред. код]

Прізвище автора таксона подано латиницею (повністю, чи усталеним скороченням) з гіперпосиланням на біографічну статтю. Рік наукового опису через кому. Авторство в дужках означає, що вид був перенесений до іншого роду в порівнянні з первинним описом.

Природоохоронний статус[ред. | ред. код]

   Таким кольором позначені види птахів, що перебувають під державною охороною на території України й включені до списків третього видання Червоної книги України (2009 рік)[13].

Теги, що використовуються для виділення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП:

Вимерлий вид Extinct Зниклий
Вид, що вимер у дикій природі Extinct in the Wild Зниклий у дикій природі
Вид на межі зникнення Critically Endangered Перебуває під критичною загрозою
Перебуває під загрозою зникнення Endangered Перебуває під загрозою
Уразливий вид Vulnerable Уразливий
Вид, близький до загрозливого стану Near Threatened Близький до загрозливого стану
Вид поза небезпекою Least Concern У найменшій загрозі
Вид з невизначеним статусом Data Deficient Відомості недостатні
Вид з невизначеним статусом Not Evaluated Види з недослідженим статусом

Статус належності до фауни[ред. | ред. код]

Види птахів, що трапляються в межах України, за характером перебування поділені на кілька груп[14][15][3][4]:

  • Осілий — вид, який цілий рік тримається певної невеликої території і за її межі не переміщується. До цієї групи також належать синантропи — види, які оселяються поблизу людей і так чи інакше залежать від них.
  • Гніздовий — вид із доведеним гніздуванням у межах території країни. Для таких видів зареєстровано перебування в гніздових біотопах у період розмноження, виявлено гнізда, пташенята; спостерігали будівництво гнізд, вигодовування пташенят та інші елементи гніздової поведінки.
  • Ймовірно гніздовий — вид, який трапляється протягом гніздового періоду в придатних для гніздування біотопах, однак його гніздування на території країни не підтверджено.
  • Кочовий — вид, що поза сезоном розмноження постійно переміщується в пошуках корму. Такі переміщення відбуваються в різних напрямках і цілком залежать від доступності кормової бази та погодних умов.
  • Перелітний — здійснює регулярні сезонні переміщення між місцями гніздування в Україні та зимівлі, зокрема й за межами країни, в певному генеральному напрямку. Часто переліт відбувається із зупинками для відпочинку і живлення.
  • Зимуючий — осілий або такий, що прилітає на зимівлю, вид птахів.
  • Пролітний — вид, що з'являється в межах України тільки під час сезонних міграцій, здебільшого під час зупинок на пролітному шляху для відпочинку та живлення.
  • Залітний — вид, який випадково опинився на території України з якихось причин, шляхи міграції й місця гніздування яких розташовані далеко за межами України (часто за кілька тисяч кілометрів від їхнього звичного гніздового чи зимового ареалу). Найчастіше зальоти відбуваються під час осінніх або весняних міграцій.
  • Літуючий — вид, який не розмножується в межах території України, але регулярно трапляється в літній період, затримується на шляхах прольоту за межами свого гніздового ареалу.
  • Інтродукований — вид, який був завезений людиною і утворив стійкі гніздові угруповання в місцях завезення.

Зміст[ред. | ред. код]

КуроподібніГусеподібніПірникозоподібніФламінгоподібніГолубоподібніРябкоподібніДрімлюгоподібніЗозулеподібніЖуравлеподібніГагароподібніБуревісникоподібніЛелекоподібніПеліканоподібніСулоподібніСивкоподібніСовоподібніЯструбоподібніГомрайоподібніСиворакшоподібніДятлоподібніСоколоподібніПапугоподібніГоробцеподібні

Ряд Куроподібні (Galliformes)[ред. | ред. код]

Куроподібні — широко поширений ряд птахів. Мають міцні лапи, пристосовані для швидкого бігу і риття землі. Літати вміють не всі види та, в кращому випадку, лише на невеликі відстані. Відомо близько 250 видів, з яких у фауні України зареєстровано 9 видів.

Родина Фазанові (Phasianidae)[ред. | ред. код]

Фазанові — птахи дрібних, середніх і великих розмірів. Крила широкі, короткі. Хвіст різної довжини. Ноги міцні, з тупими кігтями, пристосовані до копання; задній палець на нозі розміщений на вищому рівні, ніж інші. Заселяють відкриті простори, скелі й полонини в горах. Гніздяться на землі. Еврифаги. Відомо 187 видів; в Україні — 9 видів.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Перепілка звичайна Coturnix coturnix Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Карпат і лісових масивів Полісся. Популяція становить 100—160 тис. особин. Мігрує скрізь. Взимку іноді трапляється на півдні країни.

Кеклик кремовогорлий Alectoris chukar J.E. Gray, 1830) Вид поза небезпекою Інтродукований у Кримських горах. Осілий, трапляється від Севастополя до Феодосії[4][16]. Вперше вид завезли до Криму на початку XIX ст., але птахи були повністю знищені браконьєрами. У 1947 р. 29 кекликів випустили у районі Алушти, наступного року — ще 188 особин[17]. Останній раз кекликів завозили до мисливських господарств у 1959—1960 роках і восени 1961 р.[18].
Фазан звичайний Phasianus colchicus  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Інтродукований, осілий вид. Поширений у степовій та лісостеповій зонах, у Закарпатті й Волинський області.

Куріпка сіра Perdix perdix Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Осілий птах майже на усій території країни, крім Карпат і суцільних лісових масивів Полісся.
Куріпка даурська Perdix dauurica Pallas, 1811) Вид поза небезпекою Інтродукований вид. Спроба інтродукції виду (випущено 100 птахів) у 1950 р. на території Київської області виявилася невдалою[17]. Невеликі популяції існували кілька років, але пізніше зникли[4]. Невдалою була і спроба інтродукції 1959 р. в Білогірському районі Криму[19].
Орябок лісовий Tetrastes bonasia  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Осілий. Поширений на Поліссі (включно з Розточчям) і в Карпатах. Чисельність в Україні за останні десятиліття дуже скоротилася, з 38-42 тис. на початку 1970-х, до приблизно 22 тис. особин на кінець першого десятиріччя 2000-х[13].
Куріпка біла Lagopus lagopus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. До XIX ст. гніздився, а тепер залітає в північні райони Сумської, Чернігівської та Житомирської областей. У голоцені траплявся в лісостепу, степу, Карпати та Криму[20].
Глушець білодзьобий Tetrao urogallus  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Осілий. Поширений на Поліссі та в Карпатах. Чисельність в Україні за останні десятиліття дуже скоротилася і становить приблизно 3 тис. особин[13].
Тетерук євразійський Tetrao tetrix Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Осілий. Поширений на Поліссі (включно з Розточчям), в Карпатах та на півночі лісостепової смуги. Чисельність в Україні за останні десятиліття дуже скоротилася, з 66,5 тис. на початку 1970-х, до приблизно 13 тис. особин на кінець першого десятиріччя 2000-х[13].

До списку рядів

Ряд Гусеподібні (Anseriformes)[ред. | ред. код]

Гусеподібні — водоплавні птахи середніх і великих розмірів. Ряд містить до 170 видів, які поширені майже на всіх континентах; з них на території України трапляється 39 видів, усі з родини Качкових.

Родина Качкові (Anatidae)[ред. | ред. код]

Качкові — водоплавні птахи середніх і великих розмірів. Мають перетинчасті лапи, пристосовані до водного способу життя. Дзьоб переважно сплощений, широкий; хвіст здебільшого короткий. Заселяють зволожені місцевості та відкриті простори, рідше — узлісся, урвисті лесові береги водойм. Гніздяться серед болотяної рослинності, а також у норах і дуплах.

Українська назва Латинська

назва

Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Савка білоголова Oxyura leucocephala Scopoli, 1769) Перебуває під загрозою зникнення Рідкісний пролітний та зимуючий. Частіше трапляється у степовій зоні, Закарпатській та Волинській областях, але переважно на водоймах Криму[21][13]. У першій половині XX ст., ймовірно, гніздився в плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем)[13].
Лебідь-шипун Cygnus olor J.E. Gmelin, 1789) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім гір і Керченського півострова; мігрує скрізь; регулярно зимує в південних районах, на решті території — за наявності незамерзлих водойм.
Лебідь-кликун Cygnus cygnus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, пролітний, зимуючий. Гніздування відмічено з 1998 р. на території Чорнобильської зони відчуження[22]. Пролітний на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка — на інших водоймах.

Лебідь малий Cygnus bewickii  Yarrell, 1830 Вид поза небезпекою Пролітний, зимуючий. Під час міграцій трапляється переважно вздовж Азово-Чорноморського узбережжя та на Дніпрі. Зимує на узбережжі Чорного та Азовського морів[13][23].
Казарка чорна Branta bernicla Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Переважно на водоймах північно-західних та північних районів країни.

Казарка білощока Branta leucopsis   Bechstein, 1803 Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Переважно у північно-західних і північних районах країни.
Казарка червоновола Branta ruficollis Pallas, 1769) Перебуває під загрозою зникнення Пролітний і зимуючий переважно біля морського узбережжя та на Сиваші; під час міграцій інколи трапляється в глибині суходолу. Частина популяції залишається на зимівлю в дельті Дунаю, Чорноморському заповіднику, Криму, на Молочному та Утлюцькому лиманах. У різні роки на території України зимує 1,2-14 тис. особин[13].
Казарка канадська* Branta canadensis Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Траплявся на Шацьких озерах і сході країни.

Гуска біла Anser caerulescens Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Переважно у північному, центральному і південному регіонах.
Гуска гірська* Anser indicus Latham, 1790) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Зареєстровано на Одещині; можливо, особини, які втекли з неволі.
Гуска сіра Anser anser Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Карпат і Криму; мігрує скрізь, зимує на півдні.
Гуменник великий Anser fabalis Latham, 1787) Вид поза небезпекою Пролітний, зрідка зимуючий. Трапляється під час міграцій на всій території, але переважно в західних та північних областях; зимує на окремих ділянках чорноморського узбережжя, зрідка — вздовж західного берега Азовського моря.
Гуменник короткодзьобий Anser brachyrhynchus  Baillon, 1834 Вид поза небезпекою Рідкісний залітний; зареєстровано на Закарпатті[4].
Гуска білолоба Anser albifrons Scopoli, 1769) Вид поза небезпекою Пролітний, зимуючий. Пролітний на всій території, зимує на півдні країни.

Гуска мала Anser erythropus Linnaeus, 1758) Уразливий вид Рідкісний пролітний та зимуючий. Під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Північно-західному Приазов'ї, де у невеликій кількості може залишатися на зимівлю. Зрідка зимує також у південній частині Сивашу[13].
Морянка Clangula hyemalis Linnaeus, 1758) Уразливий вид Рідкісний пролітний та зимуючий. Трапляється переважно на заході країни та в приморських районах.
Пухівка зеленошия Somateria mollissima Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Осілий, кочовий. Гніздиться в районі Чорноморського біосферного заповідника і на острові Березань. Чисельність станом на 2009 р. становила 1,2—2 тис. пар[13]. В інших регіонах — залітний.
Турпан білокрилий Melanitta fusca  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Рідкісний пролітний та зимуючий. На всій території, взимку на Чорному морі та Дніпрі.
Синьга євразійська Melanitta nigra Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний восени і взимку на водоймах майже усієї території, крім гір.
Гоголь зеленоголовий Bucephala clangula Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Західному Поліссі (Шацькі озера) та пониззі Дніпра; в період міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує вздовж морського узбережжя, на великих річках та інших водоймах[13].
Крех малий Mergellus albellus  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Пролітний, зимуючий. Під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує вздовж морського узбережжя, на Дніпрі, Дунаї та Сіверському Дінці, інколи на інших водоймах.
Крех великий Mergus merganser  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в північно-західному Поліссі (Шацькі озера) та на Закарпатті. У періоди міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує біля морського узбережжя та на водоймах у глибині суходолу.
Крех середній Mergus serrator  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на островах і косах Чорного і Азовського морів, на Лебединих островах, островах Джарилгацької затоки, Обитічній косі[13][16]. Під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи на водоймах у глибині суходолу.
Каменярка* Histrionicus histrionicus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний птах. Самця спостерігали 12 червня 1988 р. у Лівівській області[24].
Галагаз євразійський Tadorna tadorna Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздовий на Азово-Чорноморському узбережжі й залітний на решті території; чисельність становить 1400—1700 пар.
Огар рудий Tadorna ferruginea Pallas, 1764) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму (Сиваш, Керченський півострів), Центральному Придніпров'ї та Луганській області. Чисельність не перевищує 340—360 пар[13][16]. Залітний в інших регіонах (Західна Україна, на Дунаї). Зимує на озерах біосферного заповідника «Асканія-Нова», іноді на Азовському узбережжі[13].
Чернь червонодзьоба Netta rufina Pallas, 1773) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний гніздовий птах приморських районів Азово-Чорноморського регіону, а також в Рівненській області[25]. Залітний в інших регіонах. Гніздова популяція в країні становить 150—550 пар і має тенденцію до скорочення[13].
Попелюх звичайний Aythya ferina Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка трапляється взимку на водоймах у глибині суходолу.
Чернь білоока Aythya nyroca Güldenstädt, 1770) Вид, близький до загрозливого стану Гніздовий, перелітний, зимуючий. Масово гніздиться в Одеській області (озера Катлабуг і Кугурлуй, Кучурганський лиман, Стенцівські плавні) та Криму (Східний Сиваш і Каркінітська затока), на деяких водоймах Керченського півострова[13][16]; в інших регіонах гніздяться поодинокі пари. Під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує біля морського узбережжя.
Чернь чубата Aythya fuligula Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться переважно на Поліссі; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя та в пониззі Дніпра, трапляється взимку і в інших регіонах.
Чернь морська Aythya marila Linnaeus, 1761) Вид поза небезпекою Пролітний, зимуючий. Пролітний на всій території; зимує вздовж морського узбережжя.
Чирянка-квоктун* Anas formosa  Georgi, 1775 Уразливий вид Рідкісний залітний з Сибіру; зареєстровано на Дніпрі в Кіровоградській області.
Чирянка велика Anas querquedula  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території країни, крім гір та більшої частини Криму; мігрує скрізь; іноді зимує в Північному Причорномор'ї та на незамерзлих водоймах у глибині суходолу.
Широконіска північна Anas clypeata  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території країни, крім Карпат і Криму; мігрує скрізь; зимує біля узбережжя морів та в пониззі Дунаю.
Нерозень Anas strepera  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздовий ареал мозаїчний: охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип'яті (різке скорочення чисельності), дельту Дунаю, північне узбережжя Азовського та Чорного морів. Мігрує скрізь. Іноді зимує біля морського узбережжя та на Дніпрі. Чисельність в країні становить 650—1400 пар[13].
Свищ євразійський Anas penelope  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному сході країни; під час міграцій трапляється на всій території; зимує у Північно-західному Причорномор'ї, на Сиваші, в Західному Приазов'ї, в інших місцях — зрідка.
Крижень звичайний Anas platyrhynchos  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Трапляється на всій території країни.
Шилохвіст північний Anas acuta  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Зрідка гніздиться на Поліссі і в північних районах Лісостепу, на островах Чорноморського узбережжя реєструють поодинокі пари. Під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує біля берегів Північно-західного Причорномор'я, на Сиваші і лиманах Приазов'я, зрідка на водоймах у глибині суходолу.
Чирянка мала Anas crecca  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться переважно на Поліссі; під час міграцій трапляється по всій країні; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи тримається взимку на водоймах у глибині суходолу.

До списку рядів

Ряд Пірникозоподібні (Podicipediformes)[ред. | ред. код]

Пірнико́зи — невеликих і середніх розмірів водоплавні птахи; зовні схожі на гагар, але менших розмірів. У пірникі́з кожен палець має окрему плавальну оторочку. Ноги розміщені далеко позаду тулуба, через що птахи є досить незграбними на суші. Вони добре плавають і пірнають. Злітають з води важко, після довгого розбігу. Забарвлення статей однакове; зимове оперення відрізняється від шлюбного. Відомо 20 видів, з яких 5 трапляються в Україні на водоймах повсюдно; іноді зимують[26].

Родина Пірнико́зові (Podicipedidae)[ред. | ред. код]

Українська назва Латинська

назва

Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пірникозоподі́бні (Podicipediformes)
Родина: Пірникозові (Podicipedidae)
Пірникоза мала Podiceps ruficollis Pallas, 1764) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться повсюдно, крім Карпат і Кримських гір; мігрує скрізь. Регулярно зимує на незамерзлих водоймах півдня, Поділля, Прикарпаття та Закарпаття.
Пірникоза сірощока Podiceps grisegena Boddaert, 1783) Вид поза небезпекою Нечисленний гніздовий, перелітний, зимуючий. Регулярно зимує на Чорному і Азовському морях, незамерзлих лиманах, Дністрі; зрідка на водоймах на Дніпрі під Києвом.
Пірникоза велика Podiceps cristatus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться повсюдно, крім гір; мігрує скрізь. Регулярно зимує на Чорному і Азовському морях, незамерзлих лиманах, в гирлі Дністра; зрідка на Дніпрі під Києвом.
Пірникоза червоношия Podiceps auritus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Пролітний, зрідка зимуючий. У теплі зими трапляється на Дністровському лимані і затоках Чорноморського заповідника.
Пірникоза чорношия Podiceps nigricollis  C.L. Brehm, 1831 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться по всій території, крім Криму і Карпат. Зимує переважно на Чорному морі.

До списку рядів

Ряд Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes)[ред. | ред. код]

Фламінго — зграйні прибережні птахи; великі за розмірами, з довгими ногами і шиєю, масивним і загнутим донизу дзьобом. Заселяють зволожені місцевості серед відкритих просторів, переважно у тропіках. Гніздяться колоніями. Живляться дрібними молюсками, ракоподібними, меншою мірою рослинними кормами, фільтруючи їх із мулу. У світі відомо 6 видів фламінго, з яких в Україні трапляється 1 вид.

Родина Фламінгові (Phoenicopteridae)[ред. | ред. код]

Українська назва Латинська

назва

Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes)
Родина: Фламінгові (Phoenicopteridae)
Фламінго

рожевокрилий

Phoenicopterus roseus  Pallas, 1811 Вид поза небезпекою Залітний в кількох областях. Рідкісний гніздовий на півдні України: єдиний випадок гніздування зареєстровано у 2017 р. у Херсонській області на Сиваші[27][28]. Відомі зальоти в різні регіони країни: Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Київську, Чернігівську та Харківську області[29], а також у Крим[16].

До списку рядів

Ряд Голубоподібні (Columbiformes)[ред. | ред. код]

Голуби — птахи невеликих та середніх розмірів із міцною статурою та короткою шиєю. Біля основи дзьоба мають восковицю. Ноги короткі. Заселяють рівнинні райони і гори. Живляться насінням, плодами. Відомо 350 видів, з яких на території України трапляються 6 видів.

Родина Голубові (Columbidae)[ред. | ред. код]

Українська назва Латинська

назва

Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes)
Родина: Голубові (Columbidae)
Голуб сизий Columba livia  J.F. Gmelin, 1789 Вид поза небезпекою Осілий. У дикому стані трапляється в деяких (переважно гірських) районах Криму, а також у Придунайському регіоні. Птахи синантропної форми Columba livia var. urbana заселяють майже усі міста країни.

Голуб-синяк Columba oenas  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в західних, північних, центральних областях і в Кримських горах; чисельність не перевищує 8-12 тис. особин[13]. Мігрує скрізь. Регулярно зимує на півдні, в інших регіонах — зрідка і спорадично.
Припутень Columba palumbus  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться скрізь крім високогір'я Карпат. Мігрує всюди. Регулярно зимує на півдні, в інших регіонах — значно рідше і спорадично.

Горлиця звичайна Streptopelia turtur Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Трапляється скрізь, крім високогірних районів Карпат.
Горлиця велика Streptopelia orientalis Latham, 1790) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Зареєстровано єдиний раз — у жовтні 1902 р. біля Сімферополя (Крим).
Горлиця садова Streptopelia decaocto Frivaldszky, 1838) Вид, близький до загрозливого стану Осілий. Трапляється в населених пунктах на всій території, крім високогір'я. Чисельність оцінюють у 280—435 тис. пар.

до списку рядів

Ряд Рябкоподібні (Pterocliformes)[ред. | ред. код]

Рябки — птахи невеликого розміру, міцної статури; голова невелика, шия коротка. Ноги короткі, плесно оперене до пальців. Дзьоб короткий, без восковиці; ніздрі прикриті шкіряною складкою. Відомо 16 видів, з яких в Україні трапляються 3 види.

Родина Рябкові (Pteroclidae)[ред. | ред. код]

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Рябкоподібні (Pterocliformes)
Родина: Рябкові (Pteroclidae)
Саджа пустельна Syrrhaptes paradoxus Pallas, 1773) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний птах. На території України садж виявляли під час нальотів, що були відмічені у 1859, 1863, 1872, 1876, 1888 та 1908 роках. У 1888 та 1908 роках саджі траплялись майже в усіх областях України, а окремі пари гніздилися в степовій зоні, зокрема в сучасній Дніпропетровській та Херсонській областях (Асканія-Нова). Востаннє цих птахів спостерігали в Пирятинському районі Полтавської і Прилуцькому районі Чернігівської області в травні і червні 1921 року[17].
Рябок чорночеревий Pterocles orientalis Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний птах, якого спостерігали в степах півдня країни та Криму[17].
Рябок білочеревий Pterocles alchata Linnaeus, 1766) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний птах. Зальоти відмічали у період з 1800 до 1949 років на території сучасної Дніпропетровської області.

до списку рядів

Ряд Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)[ред. | ред. код]

Дрімлюгоподібні — дрібних і середніх розмірів птахи. Різноманітні за зовнішнім виглядом і способом життя. У них довгі крила, короткі ноги і короткий дзьоб. Комахоїдні. Поширені переважно в тропічних і субтропічних регіонах. Ряд нараховує 595 видів, з яких в Україні зустрічаються 3 види.

ДрімлюговіСерпокрильцеві

Родина Дрімлюгові (Caprimulgidae)[ред. | ред. код]

Дрімлюгові — дрібних і середніх розмірів нічні птахи, які зазвичай гніздяться на землі. У них довгі крила, короткі ноги і дуже короткий дзьоб зі щетинками в кутах широкого розрізу рота. Пальці слабкі, не здатні охоплювати гілки. Літають безшумно. Заселяють розріджені ліси, різноманітні відкриті місцевості, передгір'я. Комахоїдні. Родина складається з 98 видів, з яких в Україні поширений тільки 1 вид.

Українська назва Латинська

назва

Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Дрімлюга

звичайний

Caprimulgus europaeus  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім високогір'їв; мігрує скрізь.

До списку родиндо списку рядів

Родина Серпокрильцеві (Apodidae)[ред. | ред. код]

Серпокрильцеві — дрібні птахи з дуже довгими і вузькими крилами, що забезпечують швидкий маневровий політ; плечова кістка укорочена. Хвіст з вирізкою. Заселяють населені пункти, гірські місцевості та ліси на рівнинах. Комахоїдні. Відомо 96 видів; в Україні — 2 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина: Серпокрильцеві (Apodidae)
Серпокрилець білочеревий Tachymarptis melba Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Кримських горах[16][30]. Залітний вид на півдні країни. Чисельність — 500-3000 пар.

Серпокрилець чорний Apus apus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться повсюдно: один з найчисленніших видів птахів великих міст; трапляється і в сільській місцевості та подекуди у відносно дикій природі; може заселяти дупла.

До списку родиндо списку рядів

Ряд Зозулеподібні (Cuculiformes)[ред. | ред. код]

Зозулі — птахи невеликого розміру зі струнким тілом, довгим хвостом й міцними ногами. Серед зозуль поширений гніздовий паразитизм. Відомо 149 видів, з них в Україні — 3 види.

Родина Зозулеві (Cuculidae)[ред. | ред. код]

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина: Зозулеві (Cuculidae)
Зозуля чубата Clamator glandarius Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний птах. Відомо 4 реєстрації: птахів спостерігали на о. Зміїному та Арабатській стрілці (Херсонщина).
Зозуля звичайна Cuculus canorus  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території.

Зозуля глуха Coccyzus saturatus Blyth, 1843) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний птах. Відомо про 2 реєстрації на території Кримського півострова: 20 липня 1902 р. біля Феодосії та 17 серпня 1976 р. в околицях Ялти[30].

До списку рядів

Ряд Журавлеподібні (Gruiformes)[ред. | ред. код]

Журавлеподібні — різноманітні за розмірами, зовнішнім виглядом, особливостями будови і способом життя птахи. Переважно болотяні й наземні, рідше ті, що гніздяться на деревах. Відомо приблизно 190 видів, з яких у фауні України представлені 11 видів.

ПастушковіЖуравлеві

Родина Пастушкові (Rallidae)[ред. | ред. код]

Пастушкові — невеликі птахи з коротким або дещо видовженим дзьобом. Шия і хвіст короткі, ноги середньої довжини, з довгими пальцями. Заселяють зволожені місцевості з густою рослинністю. Гніздяться окремими парами або невеликими групами з кількох пар. Відомо 142 види, що поширені майже космополітно; в Україні зареєстровано 8 видів.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Пастушкові (Rallidae)
Пастушок водяний Rallus aquaticus  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь; регулярно зимує в деяких районах півдня, іноді на водоймах решти території країни. У Криму вперше на гніздуванні виявлений 1970 р. (оз. Донузлав)[16].
Деркач лучний Crex crex Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території країни, крім високогір'я та деяких приморських районів; мігрує скрізь.

Погонич звичайний Porzana porzana Linnaeus, 1766) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь.
Погонич малий Porzana parva Scopoli, 1769) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір. Чисельність оцінюють в 26-43 тис. пар. Під час міграцій може траплятися скрізь.
Погонич-крихітка Porzana pusilla Pallas, 1776) Вид поза небезпекою Залітний, можливе гніздування. Може траплятись переважно в межах Закарпаття.
Султанка пурпурова Porphyrio porphyrio Linnaeus, 1766) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний вид південних регіонів; спостерігали в плавнях Дніпра і Дністра, а також на Сиваші[31]. У 1971 р. трьох самців здобуто в Чернівецькій області[32].
Курочка водяна Gallinula chloropus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться скрізь, крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує в південних регіонах та на Закарпатській рівнині, інколи трапляється взимку на водоймах в глибині суходолу.
Лиска звичайна Fulica atra  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує на Закарпатті та на півдні країни, трапляється взимку на водоймах решти території.

До списку родиндо списку рядів

Родина Журавлеві (Gruidae)[ред. | ред. код]

Журавлеві — птахи великих розмірів із довгими шиєю, ногами і дзьобом. Журавлям властива шлюбна поведінка (токування) у формі своєрідного «танцю». Дуже обережні птахи; на дерева не сідають. Під час перельотів летять зграями, утворюючи зазвичай кут, або «ключ». Звуки — голосне різноманітне курликання. Заселяють багаті на рослинність болотисті місцевості або степи. Гніздяться окремими парами. Відомо 15 видів; в Україні — 3 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes)
Родина: Журавлеві (Gruidae)
Журавель білий Grus leucogeranus  Pallas, 1773 Вид на межі зникнення Рідкісний залітний. Відомі випадки виявлення на півдні та сході України, а також в Криму.
Журавель сірий Grus grus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі, заболочених площах долин річок Лівобережного Лісостепу. Під час міграцій може бути виявлений повсюдно. Взимку трапляється в Присивашші[13].

Журавель степовий Anthropoides virgo Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться на півдні та південному сході степової зони: в Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях і Криму. Чисельність в гніздовий період 600—700 особин (200—250 гніздових пар), у передміграційний період — до 1 тис. особин[13].

До списку родиндо списку рядів

Ряд Дрохвоподібні (Otidiformes)[ред. | ред. код]

Дрохви — птахи середніх та великих розмірів з довгими ногами й шиєю. На ногах по три пальці. Заселяють відкриті простори. Відомо 26 видів; в Україні трапляються 3 види.

Родина Дрохвові (Otididae)[ред. | ред. код]

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Дрохвоподібні (Otidiformes)
Родина: Дрохвові (Otididae)
Хохітва Tetrax tetrax Linnaeus, 1758) Вид, близький до загрозливого стану Рідкісний осілий, кочовий, перелітний вид. Гніздиться і регулярно зимує на Керченському півострові; в періоди міграцій і взимку трапляється в інших районах півдня; під час зальотів може бути виявлений на решті території країни. Мігрує та зимує у Присивашші, степовому Криму, північно-західному Приазов'ї. Чисельність у гніздовий період не перевищує 30-50 особин, взимку — до 70-80 особин[13].
Дрохва євразійська Otis tarda  Linnaeus, 1758 Уразливий вид Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться на півдні степової смуги. Регулярно зимує на півдні, в м'які зими окремі особини трапляються на Лівобережжі, включно з Кримом; скупчення виявлено в Херсонській і Запорізькій областях, на Керченському півострові. Чисельність в гніздовий період становить до 850 особин, взимку — до 12,4 тис. особин[13].
Джек західний Chlamydotis undulata Jacquin, 1784) Уразливий вид Рідкісний, залітний. Спостерігали 5 разів на початку XX ст. на сході України[4].

До списку рядів

Ряд Гагароподібні (Gaviiformes)[ред. | ред. код]

Гагари — водоплавні птахи середніх і великих розмірів, з валькуватим тілом і досить довгою шиєю. Забарвлення верху темно-буре або чорне, низ світлий. Добре плавають і пірнають, злітають тільки з води, по суші пересуваються погано[26]. Поширені у багатьох районах Північної Америки та Північної Євразії. Відомо 5 видів, з яких 4 види зареєстровано в Україні. Один з видів досить часто трапляється на прольоті та зимівлі.

Родина Гагарові (Gaviidae)[ред. | ред. код]

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Гагароподібні (Gaviiformes)
Родина: Гагарові (Gaviidae)
Гагара червоношия Gavia stellata Pontoppidan, 1763) Вид поза небезпекою Рідкісний пролітний і зимуючий вид. Під час міграції може траплятися на водоймах по всій країні. Окремі птахи періодично зимують на узбережжі Чорного моря, включно з прибережними акваторіями Криму. Відомі випадки зимових виявлень птахів у Закарпатській області.
Гагара чорношия Gavia arctica Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Пролітний і зимуючий вид. Трапляється по всій країні під час весняних (менше) і осінніх (більше) міграцій. У невеликій кількості ці гагари зимують біля берегів Чорного і Азовського морів, а в теплі зими — на незамерзлих ділянках у пониззях Дністра, Прута, Серету, Тиси. Іноді поодинокі птахи залітають на внутрішні водойми і гірські річки Криму[16]. Невелика кількість літуючих птахів трапляється на затоках Чорного моря і водоймах всередині країни.
Гагара полярна Gavia immer Brünnich, 1764) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Відомі поодинокі випадки зальотів мігруючих птахів у західні області України[33]. Із середини XX ст. в Україні не траплявся.

Гагара білодзьоба Gavia adamsii G. R. Gray, 1859) Вид, близький до загрозливого стану Рідкісний залітний. Про зальоти у західні області писав Володимир Дзедушицький (1880, 1895)[33]. Зареєстрований на Тернопільщині. Із середини XX ст. в Україні не траплявся.

До списку рядів

Ряд Буревісникоподібні (Procellariiformes)[ред. | ред. код]

Буревісникоподібні — морські птахи від невеликих до значних розмірів. З сушею пов'язані тільки у період розмноження, у позагніздовий період тримаються над морськими і океанічними акваторіями. Відомо 144 види, з яких в Україні зареєстровано 4 види.

КачурковіБуревісникові

Родина Качуркові (Hydrobatidae)[ред. | ред. код]

Качуркові — невеликі морські птахи. Політ швидкий, маневровий, пурхаючий; зазвичай літають над поверхнею води. Родина включає 18 видів, в Україні — 1 вид.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Качуркові (Hydrobatidae)
Качурка морська Hydrobates pelagicus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний, зареєстрований на Азовському морі.

До списку родиндо списку рядів

Родина Буревісникові (Procellariidae)[ред. | ред. код]

Буревісникові — птахи середніх розмірів. Добре літають, тримаються біля берегів та над поверхнею морів. Родина включає 95 видів, в Україні — 3 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Родина: Буревісникові (Procellariidae)
Буревісник кочівний* Fulmarus glacialis Linnaeus, 1761) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний, зареєстрований на Дністрі.
Буревісник середземноморський* Calonectris diomedea Scopoli, 1769) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Спостерігали 1998 р. в акваторії Чорного моря біля Ялти і Алупки, зграї приблизно з 90 і 180 птахів[34][4].
Буревісник малий Puffinus yelkouan Acerbi, 1827) Уразливий вид Звичайний кочовий птах на Чорному морі. Скупчення цих птахів регулярно реєструють у двох районах: за 50—60 км від берега поблизу мисів Чауда та Меганом і в північно-західній частині Чорного моря — від мису Тарханкут до гирла Дунаю[35]. Влітку залітає також на Азовське море.

До списку родиндо списку рядів

Ряд Лелекоподібні (Ciconiiformes)[ред. | ред. код]

Лелеки — птахи великих розмірів, з довгими ногами, шиєю і дзьобом, добре ширяють. У забарвленні оперення домінують чорні і білі кольори. Заселяють зволожені місцевості, лісові масиви, можуть траплятися на відкритих просторах, орних землях. Деякі види синантропні. Гніздяться на деревах, скелях окремими парами, зрідка — невеликими групами. Зоофаги. Відомо 20 видів; з них в Україні зустрічаються 2 види.

Родина Лелекові (Ciconiidae)[ред. | ред. код]

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Родина: Лелекові (Ciconiidae)
Лелека чорний Ciconia nigra Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Поширений на Поліссі, в Карпатському регіоні та місцями в Лісостепу. Під час міграції трапляється на всій території. В Україні чисельність досягає 400—450 пар[13].
Лелека білий Ciconia ciconia Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму[16]. Зареєстровані окремі випадки успішної зимівлі. Під час міграції може траплятися скрізь.

до списку рядів

Ряд Пеліканоподібні (Pelecaniformes)[ред. | ред. код]

Пеліканоподібні — середніх або великих розмірів прибережні та морські птахи. Доволі різноманітні за зовнішнім виглядом. Дзьоб довгий, конусоподібний або дуже великий і широкий. Шия довга, ноги у багатьох видів також видовжені. Добре літають і плавають. Живляться рибою, чатуючи на неї над поверхнею води або виловлюючи її способом заганяння. Відомо 109 видів, з яких 13 видів трапляються в Україні.

ІбісовіЧаплевіПеліканові

Родина Ібісові (Threskiornitidae)[ред. | ред. код]

Ібісові — птахи середніх і великих розмірів. Оперення від білого до темно-бурого. Заселяють різноманітні зволожені місцевості. Гніздяться колоніями. Моногами. Нагніздні. Зоофаги. Відомо 35 видів; в Україні — 2 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пеліканоподібні (Ciconiiformes)
Родина: Ібісові (Threskiornithidae)
Косар білий Platalea leucorodia  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Головна популяція виду зосереджена вздовж чорноморського узбережжя, в пониззях Дунаю і Дністра, а також в Присивашші та Каркінітській затоці; трапляється на Закарпатті та в інших регіонах — Кіровоградській, Черкаській, Дніпропетровській, Львівській областях. Станом на 2009 р., в Україні гніздилося 200—250 пар[13][16].
Коровайка бура Plegadis falcinellus Linnaeus, 1766) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться на озерах та лиманах півдня України: Кугурлуй, Картал, Китай, о. Малий Татару, а також у дельтах Дунаю, Дністра і Дніпра, верхів'ях Тилігульського лиману, заводях Інгулу, на Лебединих островах, Сиваші, в дельті річки Молочної. Станом на 2009 р., в Україні гніздилося 1,5—2 тис. пар[13].

До списку родиндо списку рядів

Родина Чаплеві (Ardeidae)[ред. | ред. код]

Чаплеві — птахи середніх і великих розмірів. Дзьоб довгий, конусоподібний; хвіст короткий. Ноги довгі, у польоті виступають за хвостом. Шия у польоті зігнута, голова лежать біля її основи. Заселяють прісні водойми та морське узбережжя, в позагніздовий період трапляються на відкритих просторах, орних землях. Гніздяться на деревах, кущах, в очереті, нерідко колоніями. Зоофаги, часто рибоїдні. Відомо 64 види, з яких в Україні трапляються 9 видів.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Чаплеві (Ardeidae)
Бугай водяний Botaurus stellaris Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться та мігрує по всій країні, крім гір. Зимує переважно на півдні, може траплятись взимку на водоймах материкової частини території.

Бугайчик звичайний Ixobrychus minutus Linnaeus, 1766) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться по всій території країни, крім гір та суходолу в степовій смузі. Мігрує скрізь.
Квак звичайний Nycticorax nycticorax Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в лісостеповій і степовій смугах; в періоди міграцій може траплятися скрізь. Зрідка зимує в пониззях Дунаю та Дністра, з 1980 р. у степовому Криму, на Керченському півострові (Казантипська затока)[16].
Чапля жовта Ardeola ralloides Scopoli, 1769) Вид поза небезпекою Гніздовий і перелітний. Гніздиться в пониззях Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині острови, Східний Сиваш), на півдні Запорізької області (заплава річки Молочної).[13][16]. Під час міграцій трапляється майже на всіх водоймах півдня країни.
Чапля єгипетська Bubulcus ibis Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний гніздовий, перелітний. Окремі випадки гніздування зареєстровано в Криму[36][37]. Під час міграцій може траплятися в Північному Причорномор'ї.
Чапля сіра Ardea cinerea  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на більшій частині території України. Зимує на Закарпатті, в Придунав'ї та на півдні Криму; іноді на інших ділянках морського узбережжя і на незамерзлих водоймах в глибині материкової частини країни.

Чапля руда Ardea purpurea  Linnaeus, 1766 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться в степовій і лісостеповій смугах; під час міграції може траплятись скрізь. У Криму гніздиться на Сиваші, у Каркінітській затоці, на деяких внутрішніх водоймах Західного Криму і Керченського півострова[16].
Чепура велика Ardea alba  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на більшій частині території України, за винятком Карпат, Закарпаття, більшої частини Полісся. У Криму трапляється на Сиваші, Лебединих островах, Керченському півострові[16].
Чепура мала Egretta garzetta Linnaeus, 1766) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на півдні країни, в басейнах Дніпра, Дністра та Сіверського Дінця. Зрідка зимує в Придунав'ї та Криму (Сиваш, Каркінітська затока, Перекопський перешийок)[16].

До списку родиндо списку рядів

Родина Пеліканові (Pelecanidae)[ред. | ред. код]

Пеліканові — великі водоплавні птахи. Шия довга; дзьоб дуже великий, плоский і широкий, з гачком на кінці, під дзьобом є еластичний шкірний мішок[26]. Добре літають і плавають, але не пірнають. Заселяють внутрішні водойми, дельти річок, морське узбережжя. Гніздяться колоніями. Живляться рибою, полюючи на неї на поверхні. Відомо 8 видів, з яких в Україні трапляються 2 види. Потребують охорони; занесені до Червоної книги України.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Родина: Пеліканові (Pelecanidae)
Пелікан кучерявий Pelecanus crispus  Bruch, 1832 Уразливий вид Гніздовий і перелітний вид, іноді літує. Трапляється в Придунайському і приморських регіонах. Іноді гніздиться на придунайських озерах Кугурлуй та Картал, під час міграцій його зрідка спостерігають на морському узбережжі. У 2000 р. була невдала спроба розмноження в Дунайському біосферному заповіднику[38]. З 2009 р. почав гніздитися на Азовському узбережжі (Крива коса)[13]. У Криму кочівний і вкрай рідкісний птах на зимівлі, траплявся в Каркінітській затоці[16].
Пелікан рожевий Pelecanus onocrotalus  Linnaeus, 1832 Уразливий вид Гніздовий, перелітний, літуючий. Гніздиться виключно на узбережжі Чорного моря — у Чорноморському заповіднику та на Лебединих островах у Криму[16]. В Азово-Чорноморському регіоні влітку трапляються великі кочові зграї. Поодинокі особини або невеликі групи інколи залітають в материкову частину України.[13]

До списку родиндо списку рядів

Ряд Сулоподібні (Suliformes)[ред. | ред. код]

Сулоподібні — водоплавні, переважно морські, птахи середніх розмірів. Добре плавають і пірнають. Гніздяться колоніями, інколи доволі великими, на узбережжях морів, островах річок. Живляться рибою. Ряд складається з 4 родин та 54 видів; в Україні поширені 3 види.

Родина Бакланові (Phalacrocoracidae)[ред. | ред. код]

Бакланові — водоплавні птахи, розміром з гуску або менші, дещо нагадують гагар. Забарвлення чорне, із зеленим блиском на спині. Тримаються зграями. При плаванні глибоко занурюють тіло у воду, у повітря піднімаються важко, після розбігу. Досить мовчазні[26]. Заселяють прісні водойми та морське узбережжя. Гніздяться колоніями на скелях, деревах, у заростях очерету і на землі. Відомо 35 видів; в Україні — 3 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сулоподібні (Suliformes)
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae)
Баклан малий Phalacrocorax pygmaeus Pallas, 1773) Вид, близький до загрозливого стану Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться і зимує на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно в дельтах Дунаю, Дністра і Дніпра, а також на Східному Сиваші. Невеликі колонії є в інших місцях півдня країни. Гніздова популяція на початку ХХІ ст. становила приблизно 2 тис. пар[13].
Баклан чубатий Phalacrocorax aristotelis Linnaeus, 1761) Вид поза небезпекою Осілий, кочовий. Гніздиться на узбережжі Криму (півострів Тарханкут, південне узбережжя, південь Керченського півострова), приблизно 850—900 пар[13]. Трапляється на о. Зміїному.
Баклан великий Phalacrocorax carbo Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на Дунаї, Дніпрі, Дністрі, морському узбережжі, а також в окремих районах заходу країни. У Криму гніздиться на Сиваші, Лебединих островах і Керченському півострові. На Арабатській стрілці розташована найбільша колонія виду в Європі — 14 тис. пар[16]. Під час міграцій може траплятися на більшій частині території країни. Зимує біля морського узбережжя, а також на незамерзлих водоймах материкової частини країни.

До списку рядів

Ряд Сивкоподібні (Charadriiformes)[ред. | ред. код]

Сивкоподібні — один з найбільших рядів водяних і коловодних птахів, поширених у всьому світі, які значно відрізняються як за морфологією, так і поведінковими особливостями. Відомо 343 види, з яких 78 видів трапляються в Україні.

ЛежневіКуликосороковіЧоботаровіСивковіБаранцевіДерихвостовіМартиновіПоморниковіАлькові

Родина Лежневі (Burhinidae)[ред. | ред. код]

Лежневі — птахи середніх розмірів. Дзьоб видовжений, міцний, загострений; ноги міцні . Заднього пальця на нозі немає. Заселяють посушливі відкриті місцевості, піщані ділянки в заплавах річок. Зоофаги. Відомо 10 видів; в Україні — 1 вид.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Лежневі (Burhinidae)
Лежень степовий Burhinus oedicnemus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно в сухостеповій підзоні Степу[13].

До списку родиндо списку рядів

Родина Куликосорокові (Haematopodidae)[ред. | ред. код]

Кулики-сороки — птахи малих і середніх розмірів, з довгим, рівним, сплощеним з боків дзьобом та міцними ногами. Заднього пальця на нозі немає. Заселяють пляжі великих річок, озер та морського узбережжя. Зоофаги. Відомий 1 рід з 9 видами; в Україні — 1 вид.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Куликосорокові (Haematopodidae)
Кулик-сорока євразійський Haematopus ostralegus  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах Дніпра, Десни і Прип'яті. Чисельність — приблизно 650—800 пар[13]. Інколи у невеликій кількості зимує на півдні країни.

До списку родиндо списку рядів

Родина Чоботарові (Recurvirostridae)[ред. | ред. код]

Чоботарові — птахи середніх розмірів, з довгим, рівним або загнутим догори дзьобом. Ноги довгі й тонкі. Задній палець на нозі або дуже малий, або його немає. Заселяють зволожені місцевості. Зоофаги. Відомо 7 видів; в Україні — 2 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Чоботарові (Recurvirostridae)
Чоботар синьоногий Recurvirostra avosetta  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Звичайний птах узбережжя Чорного й Азовського морів: від Дунаю до Східного Приазов'я. Гніздування трапляється також в інших регіонах. Чисельність — 5—7 тис. пар[13]. Іноді зимує в південних районах.
Кулик-довгоніг чорнокрилий Himantopus himantopus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться біля Чорного й Азовського морів, на сході країни. Випадки гніздування зареєстровані також в інших регіонах. Чисельність — приблизно 8,5—10 тис. особин. У періоди міграції може траплятися на більшій частині території країни.[13]

До списку родиндо списку рядів

Родина Сивкові (Charadriidae)[ред. | ред. код]

Сивкові — дрібні й середніх розмірів прибережні птахи. Дзьоб видовжений. Крила відносно довгі, загострені. Заселяють зволожені місцевості. Зоофаги. Відомо 71 вид; в Україні трапляються 13 видів.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Сивкові (Charadriidae)
Сивка морська Pluvialis squatarola Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує скрізь; інколи зимує в Придунайському регіоні і на водоймах степового Криму[16]. Полюбляє зволожені місцевості.
Сивка звичайна Pluvialis apricaria Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Пролітний. Трапляється по всій країні, тримається на перелогах і полях по берегах водойм.
Сивка бурокрила Pluvialis fulva  J.F. Gmelin, 1789 Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Зареєстрований в приморському регіоні.
Хрустан євразійський Charadrius morinellus  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Пролітний птах, що може траплятися повсюдно на солонцях, полях і вигонах. У Криму інколи зимує в степовій зоні, під час міграцій перетинає Кримські гори[16].
Пісочник великий Charadrius hiaticula  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Під час міграцій може траплятися скрізь по піщаних берегах річок і морів, на косах і мілинах. Гніздиться на заході на кордоні з Білоруссю, на гніздуванні виявлений з 1995 р. Чисельність — 12-15 пар (2006 р.)[13].

Пісочник малий Charadrius dubius  Scopoli, 1786 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться біля водойм на всій території, крім високогір'я; під час міграцій може траплятися скрізь.
Пісочник морський Charadrius alexandrinus  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Трапляється на піщаному узбережжі Чорного і Азовського морів, берегах солоних водойм (Сиваш), у Дніпропетровській області. Чисельність на гніздуванні — 1,7—2,1 тис. особин[13].
Пісочник товстодзьобий Charadrius leschenaultii  Lesson, 1826 Вид поза небезпекою Рідкісний залітний: спостерігали біля Дністровського лиману, на Керченському півострові[39] та в гирлі Тилігульського лиману[40].
Пісочник каспійський Charadrius asiaticus  Pallas, 1773 Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Виявлений біля Одеси. Для фауни України вказаний до 1950 р.[4].
Чайка чубата Vanellus vanellus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на всій території, крім Карпат; мігрує скрізь; іноді зимує на півдні.

Чайка шпорова Vanellus spinosus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний птах: спостерігали біля Одеси в середині ХІХ ст. та в 2019 р.

Чайка степова Vanellus gregarius Pallas, 1771) Вид на межі зникнення Рідкісний залітний. Трапляється в степу на відкритих просторах. До середини XIX ст. гніздився на території України (сучасні Донецька і Полтавська області).
Чайка білохвоста Vanellochettusia leucura Lichtenstein, 1823) Вид поза небезпекою Залітний, трапляється в степу. Наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст. зареєстровані поодинокі випадки гніздування в Криму (гирло Салгиру), Херсонській та Дніпропетровській областях[41].

До списку родиндо списку рядів

Родина Баранцеві (Scolopacidae)[ред. | ред. код]

Баранцеві — птахи дрібних і середніх розмірів. Дзьоб довгий. Ноги довгі або середньої довжини. Задній палець ледь розвинутий або його немає. Заселяють зволожені місцевості. Відомо 91 вид; в Україні — 32 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Баранцеві (Scolopacidae)
Кульон середній Numenius phaeopus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Пролітний. Трапляється під час міграцій на морському узбережжі та подекуди в інших регіонах.[13]
Кульон тонкодзьобий Numenius tenuirostris  Vieillot, 1817 Вид на межі зникнення Рідкісний пролітний. Мігрує вздовж морського узбережжя. В Україні спостерігали окремих особин і зграйки по 7—48 птахів. Чисельність різко скорочується.[13]
Кульон великий Numenius arquata Linnaeus, 1758) Вид, близький до загрозливого стану Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в західних областях і в окремих районах півдня країни —приблизно 100 пар; мігрує скрізь; зимує на півдні[13].
Грицик малий Limosa lapponica Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Пролітний. Звичайний поблизу морського узбережжя і рідкісний на решті території країни.
Грицик великий Limosa limosa Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Поширений у лісовій, лісостеповій та частково степовій смугах; під час міграції трапляється

на всій території.

Крем'яшник звичайний Arenaria interpres Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Звичайний пролітний птах на всій території.
Побережник ісландський Calidris canutus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Нечисленний пролітний. Трапляється переважно понад Дніпром та на морському збережжі.
Брижач Philomachus pugnax Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі; мігрує на всій території; взимку інколи трапляється біля морського узбережжя.
Побережник болотяний Limicola falcinellus  Pontoppidan, 1763 Вид поза небезпекою Нечисленний пролітний. Трапляється на морському узбережжі, Сиваші, зрідка в інших регіонах.
Побережник червоногрудий Calidris ferruginea Pontoppidan, 1763) Вид поза небезпекою Пролітний на всій території. На Азово-Чорноморському узбережжі утворює значні за чисельністю скупчення.
Побережник білохвостий Calidris temminckii Leisler, 1820) Вид поза небезпекою Нечисленний пролітний на всій території.

Лопатень Calidris pygmea Linnaeus, 1758) Вид на межі зникнення Рідкісний залітний. Спостерігали по одній особині в Запорізькій області на Молочному лимані у XX ст.[42] та на Луганщині в ХХІ ст.
Побережник білий Calidris alba Pallas, 1764) Вид поза небезпекою Нечисленний пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує скрізь; взимку трапляється в дельті Дунаю.
Побережник чорногрудий Calidris alpina Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Пролітний, зрідка зимуючий. Під час сезонних міграцій трапляється на всій території, під час зимівлі — в дельті Дунаю та на Сиваші.
Побережник морський Calidris maritima Brünnich, 1764) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний вид. Відомо 3 спостереження: два в Криму та одне на Кінбурнському півострові в Миколаївській області[43].
Побережник малий Calidris minuta Leisler, 1812) Вид поза небезпекою Звичайний пролітний. Трапляється на всій території, але найбільш численний біля морського узбережжя.
Побережник арктичний Calidris melanotos Vieillot, 1819) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний. Єдине спостереження — 26 вересня 2004 р. у Дніпропетровській області[44].
Жовтоволик Calidris subruficollis Vieillot, 1819) Вид, близький до загрозливого стану Залітний птах у південних областях. Молоду самку здобуто в Криму 23 вересня 1973 р.[45].
Слуква лісова Scolopax rusticola  Linnaeus, 1758 Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Поліссі, Лісостепу, деяких районах степової смуги та Кримських горах. Під час міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує в гірському Криму, зрідка в заплаві Дунаю.
Баранець великий Gallinago media Latham, 1787) Вид, близький до загрозливого стану Гніздовий, перелітний. Гніздиться на Поліссі та частково в Лісостепу, приблизно 500—700 пар[13]. Мігрує скрізь.
Баранець звичайний Gallinago gallinago Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на півночі степової смуги; мігрує скрізь; поодинокі особини інколи трапляються взимку на південному заході країни та на Сиваші.

Баранець малий Lymnocryptes minimus Brünnich, 1764) Вид поза небезпекою Пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує на всій території, інколи трапляється взимку на півдні країни.
Плавунець круглодзьобий Phalaropus lobatus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний пролітний птах на всій території.
Плавунець плоскодзьобий Phalaropus fulicarius Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний птах на всій території. Відомо дещо більше 20 реєстрацій[46].
Мородунка Xenus cinereus Güldenstädt, 1774) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться в басейні Десни та Середнього Дніпра. У періоди міграцій може траплятися скрізь.
Набережник палеарктичний Actitis hypoleucos Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я та більшої частини степової смуги; мігрує скрізь.
Коловодник лісовий Tringa ochropus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі та заході Лісостепу; під час міграцій трапляється скрізь. У зимовий період може траплятися

здебільшого на півдні, інколи — на решті території країни.

Коловодник чорний Tringa erythropus Pallas, 1764) Вид поза небезпекою Пролітний. Трапляється на всій території країни.
Коловодник великий Tringa nebularia Gunnerus, 1767) Вид поза небезпекою Пролітний птах. Трапляється на всій території.
Коловодник звичайний Tringa totanus Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір та Закарпаття; мігрує скрізь.
Коловодник болотяний Tringa glareola Linnaeus, 1758) Вид поза небезпекою Пролітний, зареєстровано випадки гніздування. Під час міграцій трапляється скрізь. Епізодичне гніздування було виявлено у Західному Поліссі.
Коловодник ставковий Tringa stagnatilis Bechstein, 1803) Вид поза небезпекою Гніздовий, перелітний. Гніздиться спорадично на Лівобережжі Лісостепу; 50-100 пар[13]. Під час міграцій може траплятися скрізь.

До списку родиндо списку рядів

Родина Дерихвостові (Glareolidae)[ред. | ред. код]

Дерихвостові — невеликі птахи, розміром з дрозда. Дзьоб і ноги короткі або середньої довжини. Крила загострені. Заселяють степові, напівпустельні та пустельні райони. Відомо 17 видів; в Україні — 3 види.

Українська назва Латинська назва Автор таксона Статус МСОП Статус і поширення в Україні Ілюстрація
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Дерихвостові (Glareolidae)
Бігунець пустельний* Cursorius cursor Latham, 1787) Вид поза небезпекою Рідкісний залітний птах, який трапився на Дніпропетровщині 1840 р.[17].
Дерихвіст лучний Glareola pratincola Linnaeus, 1766) Вид, близький до загрозливого стану Гніздовий, перелітний. Поширений в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю до східних кордонів країни, переважно поблизу Сиваша та у Приазов'ї. Чисельність — приблизно 400 пар[13].
Дерихвіст степовий Glareola nordmanni Fischer, 1842)