Список кавалерів Медалі Пошани після В'єтнамської війни — Вікіпедія

Список кавалерів Медалі Пошани після В'єтнамської війни (англ. List of post-Vietnam Medal of Honor recipients) — список американських військовослужбовців, визначених найвищою військовою нагородою США, що присвоюється федеральним урядом Сполучених Штатів Америки за проявлену особисту мужність під час ведення бойових дій, у період з 1975 по 2016 роки.

З квітня 1975 року та закінченням американської військової присутності у В'єтнамі й її участі в Індокитайських війнах, американські військові брали участь у низці війн та збройних конфліктах, зокрема у вторгненні в Гренаду, Панаму, громадянських війнах у Лівані та Сомалі, Югославських війнах, війні у Перській затоці та інших озброєних зіткненнях по всьому світові. Особливу напруженість придбали події після терористичних атак 11 вересня та оголошеної Сполученими Штатами війні з глобальним тероризмом. Американські солдати билися проти ісламістів в Афганістані та Іраку.

За станом на жовтня 2023 року, після виведення американських військ з В'єтнаму, 30 військовиків Збройних сил США стали кавалерами вищої нагороди — Медалі Пошани. 17 серед них удостоєні цієї нагороди за життя.

Першими серед усіх відзначених стали два снайпери спецзагону «Дельта», хто, діючи у складі снайперської групи оперативної групи рейнджерів командування сил спеціальних операцій армії США в Могадішо, Сомалі, під час бойового зіткнення з противником продемонстрував неймовірну мужність та самопожертву, що перевищували звичайний службовий обов'язок.

Список кавалерів за конфліктом[ред. | ред. код]

Сомалі[ред. | ред. код]

Першими кавалерами нагороди стали учасники битви в Могадішо, що сталася під час операції «Готичний змій».

      пурпурово-синім кольором та знаком «†» позначаються кавалери, чиє нагородження сталося посмертно

# Військове звання Фото Ім'я
(роки життя)
Вид збройних сил Формування Дата подвигу Місце подвигу Прим.[1]
1
майстер-сержант
Гері Гордон
(19601993)†
Армія США Дельта 3 жовтня 1993 Могадішо
Сомалі
Добровільно викликалися прикривати місце падіння вертольоту UH-60 «Блек Хок» до підходу основних сил; загинули у стрілянині з переважаючими силами противника
2
сержант першого класу
Ренді Шугарт
(19581993)†
Армія США Дельта 3 жовтня 1993 Могадішо
Сомалі

Афганістан[ред. | ред. код]

# Військове звання Фото Ім'я
(роки життя)
Вид збройних сил Формування Дата подвигу Місце подвигу Прим.[2]
1
старший чиф-петті офіцер
Едвард Карл Баєрс
(1979–по т.ч.)
ВМС США DEVGRU 8 грудня 2012 Лагман
Афганістан
за мужність під час проведення спеціальної операції з визволення американських громадян, котрих утримували у заручниках
2
сержант
Кайл Вайт
(1987–по т.ч.)
Армія США 2-й парашутний батальйон, 503-го парашутного полку, 173-ї повітряно-десантної бригади 9 листопада 2007 Нуристан
Афганістан
за незвичайну мужність у бою, коли під щільним вогнем противника рятував своїх товаришів та здійснював радіообмін, допомагаючи навести допомогу рятувальної групи
3
майстер-сержант
Метью Вільямс
(1981–по т.ч.)
Армія США 3-й батальйон, 3-ї групи ССО 6 квітня 2006 Нуристан
Афганістан
за мужність та героїзм у битві в долині Шок
4
капітан
Флоран Гробер
(1983–по т.ч.)
Армія США 12-й піхотний полк, 4-ї піхотної дивізії 8 серпня 2012 Асадабад, Кунар
Афганістан
з великим ризиком для власного життя здійснив героїчний вчинок, схопивши терориста-суїцидника та відштовхнувши його до вибуху СВП, мінімізувавши значні людські втрати
5
штаб-сержант
Сальваторе Джюнте
(1985–по т.ч.)
Армія США 2-й парашутний батальйон, 503-го парашутного полку, 173-ї повітряно-десантної бригади 25 жовтня 2007 долина Коренгал, Кунар
Афганістан
за рятування з поля бою під вогнем противника бойового товариша; перший після В'єтнаму живий кавалер нагороди
6
капрал
Кайл Карпентер
(1989–по т.ч.)
Корпус морської піхоти США 2-й батальйон, 6-го полку морської піхоти, 1-ї дивізії морської піхоти 21 листопада 2010 Марджа, Гільменд
Афганістан
за героїчний вчинок, пов'язаний з великим ризиком для власного життя; намагаючись врятувати товаришів, під час бою кинувся на ворожу ручну гранату своїм тілом
7
штаб-сержант
Тай Картер
(1980–по т.ч.)
Армія США 3-й ескадрон, 51-го кавалерійського полку, 4-ї бригадної бойової групи, 4-ї піхотної дивізії 3 жовтня 2009 Камдеш, Нуристан
Афганістан
за безстрашшя та мужність під вогнем противника з великим ризиком для власного життя під час битви за Камдеш; надання першої допомоги та організацію евакуації поранених з поля бою
8
сержант
Дакота Маєр
(1988–по т.ч.)
Корпус морської піхоти США Тренувальна команда 2-8, 3-й батальйон, 3-го полку морської піхоти, 3-ї дивізії морської піхоти 8 вересня 2009 с. Ганджгаль, Кунар
Афганістан
попри наказу вищого командування відмовився відступити з поля бою та врятував 23 союзників-афганців і 13 американських вояків у битві за Ганджгаль
9
лейтенант
Майкл Патрік Мерфі
(19762005)†
ВМС США SEAL (3-тя група сил спеціальних операцій ВМС США) 28 червня 2005 поблизу Асадабад, Кунар
Афганістан
командир розвідувальної групи «морських котиків» у бою з Талібаном викликав вогонь на себе, намагаючись зв'язатися про допомогу
10
штаб-сержант
Роберт Джеймс Міллер
(19832008)†
Армія США 3-й батальйон, 3-ї групи ССО 25 січня 2008 Нарі, Кунар
Афганістан
Отримав щонайменше 10 поранень, зокрема смертельне, відволікаючи в запеклому бою увагу бойовиків Талібану від своїх товаришів, яким вдалося відступити без втрат
11
сержант першого класу
Джейрд Монті
(19752006)†
Армія США 3-й ескадрон, 71-го кавалерійського полку, 3-ї бойової бригадної групи 10-ї гірсько-піхотної дивізії) 21 червня 2006 Говардеш, Нурістан
Афганістан
в бою з моджахедами, будучи пораненим, спробував врятувати одного з його бойових товаришів; у результаті отриманого поранення сержант загинув у бою
12
майстер-сержант
Леруа Петрі
(1979–по т.ч.)
Армія США 2-й батальйон, 75-й полк рейнджерів 26 травня 2006 Пактія
Афганістан
поранений в обидві ноги врятував товариша-рейнджера, перехопивши та відкинувши бойову гранату (у наслідок вибуху втратив руку)
13
штаб-сержант
Раян Піттс
(1985–по т.ч.)
Армія США 2-й парашутний батальйон, 503-го парашутного полку, 173-ї повітряно-десантної бригади 13 липня 2008 Кунар
Афганістан
за героїзм проявлений у битві біля Ваната, будучи передовим спостерігачем
14
сержант першого класу
Ерл Пламлі
(1980–по т.ч.)
Армія США оперативна група «Альфа» 1434, 4-й батальйон, 1-ша група ССО 28 серпня 2013 База передового розгортання Газні
Афганістан
неодноразово вступав у рукопашний бій з ворогом, отримавши поранення внаслідок вибуху поясу смертника та ризикуючи власним життям, вивів іншого солдата в безпечне місце, де надав першу медичну допомогу, при цьому постійно перебуваючи на лінії вогню, щоб не допустити прориву противника за периметр опорного пункту
15
штаб-сержант
Клінтон Ромешей
(1980–по т.ч.)
Армія США 3-й ескадрон, 61-го кавалерійського полку, 4-ї бригадної бойової групи, 4-ї піхотної дивізії 3 жовтня 2009 Камдеш, Нуристан
Афганістан
за відвагу та мужність, продемонстровані у битві за Камдеш; врятування поранених та вміле керівництво боєм
16
майор
Вільям Свенсон
(1978–по т.ч.)
Армія США 1-й батальйон, 32-й піхотний полк, 3-ї бойової бригадної групи 10-ї гірсько-піхотної дивізії) 8 вересня 2009 с. Ганджгаль, Кунар
Афганістан
вміло керував боєм проти бойовиків Талібану, врятував пораненого воїна та забезпечив ексфільтрацію постраждалих та прикриття своїх військ у битві за Ганджгаль
17
старший чиф-петті офіцер
Брит Слабінські
(1969–по т.ч.)
ВМС США DEVGRU 4 березня 2002 Пактія
Афганістан
за мужність та високі лідерські якості, продемонстровані під час зіткнення біля Такур-Гар з бойовиками Аль-Каїди
18
сержант першого класу
Крістофер Челіз
(19862018)
Армія США рота «D», 1-й батальйон, 75-й полк рейнджерів 12 липня 2018 Пактія
Афганістан
під інтенсивним кулеметним та стрілецьким вогнем противника з великим ризиком для власного життя прикривав дії американським та партнерським силам спеціальних операцій, маневрувати в безпечне місце та забезпечити надання медичної допомоги важкопораненому
19
технік-сержант
Джон Чепмен
(19652002)†
Повітряні сили США Бойовий контролер, 24-ї ескадрильї спеціальної тактики 4 березня 2002 Пактія
Афганістан
під час зіткнення біля Такур-Гар вів вогневий бій проти двох ворожих бункерів з бойовиками Аль-Каїди, прикриваючи товаришів та давши змогу рятувальній команді рухатися для знищення групи противника. Пізніше був убитий, забезпечуючи прикриття вогнем для групи швидкого реагування, що прибула
20
штаб-сержант
Рональд Шурер
(1978–по т.ч.)
Армія США 3-й батальйон, 3-ї групи ССО 6 квітня 2006 Нуристан
Афганістан
за мужні дії, як польового медика, продемонстровані у битві у долині Шок; врятування поранених

Ірак[ред. | ред. код]

# Військове звання Фото Ім'я
(роки життя)
Вид збройних сил Формування Дата подвигу Місце подвигу Прим.[3]
1
штаб-сержант
Тревіс Аткінс
(19752007)†
Армія США рота «D», 2-й піхотний батальйон, 14-й піхотний полк, 10-ї гірсько-піхотної дивізії 1 червня 2007 Юсуфія
Ірак
вів рукопашний бій зі смертником-бойовиком, прикривав своїх товаришів від вибуху СВП
2
штаб-сержант
Давид Беллавіа
(1975–по т.ч.)
Армія США 2-й піхотний батальйон, 2-й піхотний полк, 1-ї піхотної дивізії 10 листопада 2004 Фаллуджа
Ірак
самостійно зачистив три будинки від повстанців, навіть вдаючись до рукопашного бою, щоб виконати своє завдання
3
капрал
Джейсон Данам
(19812004)†
Корпус морської піхоти США 3-й батальйон, 7-го полку морської піхоти, 1-ї дивізії морської піхоти 14 квітня 2004 поблизу сирійського кордону
Ірак
за сміливість у рукопашному бою з противником; накрив своїм тілом гранату
4
сержант першого класу
Елвін Кеш
(19702005)†
Армія США 1-й піхотний батальйон, 15-й піхотний полк, 3-ї піхотної дивізії 17 жовтня 2005 Салах-ед-Дін
Ірак
врятував життя шістьом своїм бойовим товаришам після того, як їх бойова машина «Бредлі» підірвалася на саморобному вибуховому пристрої, попри тому, що сам отримав опіки другого та третього ступенів на 72 % тіла
5
спеціаліст
Рос Макгінніс
(19872006)†
Армія США рота «C», 1-й батальйон, 26-го піхотного полку, 1-ї піхотної дивізії 4 грудня 2006 Адгамія, Багдад
Ірак
за самопожертву; під час нападу бойовиків на колону накрив ворожу ручну гранату своїм тілом, яку закинули в HMMWV
6
петті-офіцер II класу
Майкл Мансур
(19812006)†
ВМС США SEAL (взвод «Дельта», 3-тя група сил спеціальних операцій ВМС США) 29 вересня 2006 Ер-Рамаді, Анбар
Ірак
накрив гранату своїм тілом, таким чином врятувавши життя решти американських та іракських солдат
7
сержант першого класу
Пол Рей Сміт
(19692003)†
Армія США рота «B», 11-й інженерний батальйон, 3-ї піхотної дивізії 4 квітня 2003 Міжнародний аеропорт Багдада, Багдад
Ірак
вів бій з протистоячими силами противника; будучи пораненим прикривав своїх товаришів до кінця

Операція «Непохитна рішучість»[ред. | ред. код]

# Військове звання Фото Ім'я
(роки життя)
Вид збройних сил Формування Дата подвигу Місце подвигу Прим.
1
сержант першого класу
Томас Патрик Пейн
(1984–по т.ч.)
Армія США 1-й загін ССО «Дельта» 22 жовтня 2015 Хавіджа,
Ірак
при проведенні спеціальної операції у взаємодії з Пешмергою врятував 70 іракських полонених; тричі вривався у будинок, що їх утримували, під щільним кулеметним вогнем противника

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Medal of Honor recipients. American Medal of Honor recipients for Somalia. United States Army Center of Military History. 8 червня 2009. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 8 червня 2009.
  2. Medal of Honor recipients. American Medal of Honor recipients for the Afghanistan War. United States Army Center of Military History. 7 січня 2010. Архів оригіналу за 29 січня 2010. Процитовано 15 лютого 2010.
  3. Medal of Honor recipients. American Medal of Honor recipients for the Iraq War. United States Army Center of Military History. 8 червня 2009. Архів оригіналу за 26 травня 2009. Процитовано 8 червня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]