French
DeutschСпеціалізована антикорупційна прокуратура — Вікіпедія
САП | |
 | |
| Загальна інформація: | |
| Тип: | спеціалізований орган прокуратури |
| Юрисдикція: |  Україна |
| Дата заснування: | 22 вересня 2015 |
| Структура: | |
| Керівник: | Олександр Клименко[1][2] |
| Керівна організація: | Офіс Генерального прокурора |
| Штаб-квартира: | |
 | |
| Адреса штаб-квартири: | Київ, вул. Ісаакяна, 17[3] 50°27′06″ пн. ш. 30°28′45″ сх. д. / 50.451700° пн. ш. 30.479200° сх. д.Координати: 50°27′06″ пн. ш. 30°28′45″ сх. д. / 50.451700° пн. ш. 30.479200° сх. д. |
Спеціалізо́вана антикорупці́йна прокурату́ра (скорочено САП)— в Україні — самостійний орган прокуратури, на який покладено:
- здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;
- підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях;
- представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов'язаних із корупційними або пов'язаними з корупцією правопорушеннями, а також представництво у межах компетенції інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
З процесом створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури були міцно пов'язані перспективи візової лібералізації між Україною і Європейським Союзом[4].
Статус[ред. | ред. код]
Спеціалізована антикорупційна прокуратура становить самостійну ланку системи прокуратури України.
САП є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки, печатку.
Утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, визначення її структури і штату здійснює Генпрокурор України за погодженням з Директором Національного антикорупційного бюро України.
Призначення на адміністративні посади в САП здійснює Генеральний прокурор за результатами відкритого конкурсу. Призначення прокурорів САП здійснює її керівник за результатами відкритого конкурсу.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура розташовується в службових приміщеннях, які розташовані окремо від інших службових приміщень прокуратури.
До загальної структури Спеціалізованої антикорупційної прокуратури входять центральний апарат і територіальні філії, які розташовані в тих самих містах, в яких розташовані територіальні управління НАБУ.
Керівник САП підпорядкований безпосередньо Генеральному прокуророві України. Він є його заступником за посадою. У САП, крім керівника, є посади першого заступника керівника, заступника керівника, керівника підрозділу, заступника керівника підрозділу.
На службу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не можуть бути взяті особи, які протягом п'яти років (2011—2015) працювали в антикорупційних підрозділах правоохоронних органів.
Утворення[ред. | ред. код]
Наказом Генерального прокурора України Віктора Шокіна від 22 вересня 2015 року в структурі Генеральної прокуратури України утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Визначено внутрішню структуру Спеціалізованої антикорупційної прокуратури:
- управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді
- відділ аналітично-статистичного забезпечення
- відділ документального забезпечення[5].
За законом, призначення на адміністративні посади в Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру здійснює Генеральний прокурор за результатами відкритого конкурсу. Організацію та проведення конкурсу здійснює конкурсна комісія, до складу якої входять чотири особи, визначені Радою прокурорів України та сім осіб, визначених Верховною Радою України.
| № | ПІБ | Рід занять | Квота |
|---|---|---|---|
| 1 | Мері Батлер[6] | американський прокурор | ВРУ |
| 2 | Шишкін Віктор Іванович[6] | колишній народний депутат, суддя Конституційного Суду, 1-й генеральний прокурор України | ВРУ |
| 3 | Шабунін Віталій Вікторович[6] секретар комісії[7] | антикорупційний активіст | ВРУ |
| 4 | Філенко Володимир Пилипович[6] | колишній народний депутат | ВРУ |
| 5 | Нищук Євген Миколайович[6] | актор, народний артист України, колишній міністр культури | ВРУ |
| 6 | Горбач Володимир Анатолійович[6] | політичний аналітик | ВРУ |
| 7 | Левченко Катерина Борисівна[6] голова комісії[7] | колишній народний депутат, правозахисник | ВРУ |
| 8 | Севрук Юрій Григорович[8][7][9] | перший заступник Генерального прокурора | ГПУ |
| 9 | Грищенко Юрій Олександрович[8][9] | начальник Головного слідчого управління | ГПУ |
| 10 | ГПУ | ||
| Зісельс Йосиф Самуїлович[10][11] | виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України | ||
| 11 | ГПУ | ||
| Ткаліч Тарас Анатолійович[10][11] | голова громадської організації «Всеукраїнська спілка ветеранів АТО» |
* — Замінені 6 листопада 2015 року.
Перше засідання комісія провела 22.09.2015 року[12].
Конкурс з добору кандидатів на посади керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розпочато 7 жовтня[13].
Добір проходив у чотири етапи:
- Тестування на знання законодавства (професійний тест);
- Тестування на загальні здібності;
- Тестування особистісних характеристик;
- Співбесіда[14].
До конкурсу допущено 282[15] кандидати, з яких 232 — нинішні або колишні співробітники прокуратури[16]. Після тестів до співбесіди добрано 128 претендентів, з яких на посаду антикорупційного прокурора претендують 24 особи[17].
27 листопада комісія добрала сімох кандидатів на вищу посаду. Це Роман Говда, Максим Грищук, Анатолій Єжов, Віталій Касько, Володимир Кривенко, Олександр Новіков, Назар Холодницький[18].
Того ж дня комісія методом голосування визначила двох конкурсантів, яких подала Генеральному прокуророві України кандидатами на посаду антикорупційного прокурора:
- М. Грищук — набрав 9 голосів, та
- Н. Холодницький — набрав 7 голосів.
Робота комісії проходила в атмосфері тиску і скандалів[19].
Генеральний прокурор Віктор Шокін після бесіди 30 листопада 2015 року призначив Назара Холодницького своїм заступником — керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури[20].
Криза в процесі створення[ред. | ред. код]
Створення незалежної антикорупційної прокуратури є однією з ключових вимог для встановлення безвізового режиму поїздок українців до ЄС, а також надання Європейським союзом іншої допомоги Україні. ЄС дав згоду значною мірою фінансувати цей проект.
Наприкінці вересня 2015 року Київ відвідала єврокомісар з питань юстиції, прав споживачів та рівності[en] Вера Йоурова, після чого Європейський союз сформував свою позицію щодо створення антикорупційної прокуратури. Ситуацію, що склалася з формуванням антикорупційної прокуратури, Брюссель назвав неприйнятною, оскільки Верховна Рада при ухваленні законів про запуск Національного антикорупційного бюро змінила їх таким чином, що цей орган перестав буди де-факто незалежним і отримав чіткий зв'язок зі «старою прокуратурою» і генпрокурором особисто[21].
18 вересня 2015 року на засіданні Національної ради реформ президент Петро Порошенко заявив, що під час переговорів між Генеральним прокурором Віктором Шокіним та послом Європейського союзу Яном Томбінським з боку ЄС не було висловлено зауважень щодо представників генеральної прокуратури в конкурсній комісії[22]. Окрім цього стало зрозуміло, що Президент матиме повний контроль над рішенням комісії (контролюючи 7 з 11 її членів) і конкурс може стати лише формальним[23].
Однак, відсутність претензій зі сторони ЄС була спростована 21 вересня 2015 головою представництва Європейського Союзу в Україні Яном Томбінським. Він офіційно та відкрито заявив, що в суспільстві є недовіра до членів комісії від Генеральної прокуратури[24][22].
7 жовтня 2015 року дипломатична місія ЄС знову оприлюднила заяву, де наголосила, що українська влада повинна «невідкладно зняти обґрунтовані занепокоєння громадянського суспільства та експертів щодо комітету з виборів антикорупційного прокурора», аби забезпечити незалежність цього посадовця. Також озвучено сподівання на затвердження чітких критеріїв призначення та звільнення прокурорів у антикорупційній прокуратурі[25][26].
Ситуація стала ще більш напруженою, коли інтернет-видання «Українська правда|Європейська правда» оприлюднило подробиці службового листування між МЗС, ГПУ і Представництвом ЄС, звинувативши Віктора Шокіна у зриві плану візової лібералізації[27].
Зрештою, 5 листопада 2015 року стало відомо, що ЄС «втратив довіру» до процесу створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Компанія Hey Group, яка проводила тестування для осіб, що претендували на прокурорські посади, не забажала співробітничати без гарантованої оплати. Через це конкурсна комісія вирішила відкласти початок тестування[28].
6 листопада 2015 року за наказом генпрокурора Віктора Шокіна зі складу конкурсної комісії виключили начальника Головного слідчого управління ГПУ Юрія Грищенка та заступника начальника Департаменту кадрової роботи Миколу Садового. Новими членами конкурсної комісії з добору кандидатів призначили виконавчого віце-президента Конгресу національних громад України Йосифа Зісельса та голову громадської організації «Всеукраїнська спілка ветеранів АТО» Тараса Ткаліча[10][11]. Юрія Севрука, на якого було найбільше нарікань від громадськості та народних депутатів, відкликано не було[29][30]. Тим не менш, 8 листопада 2015 року Європейський союз дав згоду підтримати процес тестування антикорупційних прокурорів[31][32].
Перезавантаження[ред. | ред. код]
21 березня 2024 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура почала діяльність як юридична особа публічного права[33]. До того вона була самостійним структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора.
Керівництво[ред. | ред. код]
- Керівник: Олександр Клименко (з 28 липня 2022)[1][2]
- Заступник керівника: Андрій Синюк (з 02.08.2022[34])
- Начальник управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді: Андрій Довгань (10.12.2015[35])
- Колишнє
- Керівник: Назар Холодницький (30.11.2015[20] — 21.08.2020[36])
- в.о. Максим Грищук (21.08.2020 — 28.07.2022)[37]
Критика[ред. | ред. код]
Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін оприлюднив інформацію про те, що працівники САП допустили багато процесуальних порушень поспіль під час подання позову про розірвання договору з офшорним власником Запорізького титано-магнієвого комбінату. Це дозволило останнім захиститися від відповідальності за невиконання своїх інвестиційних зобов'язань[38].
Пізніше Центр протидії корупції звинуватив САП під керівництвом Назара Холодницького у «зливі» принаймні шести резонансних справ[39].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Клименко став новим керівником САП Джерело: голова Офісу президента Андрій Єрмак у [[Telegram], 28 липня о 10:38 // РБК-Україна, 28.07.2022 10:50
- ↑ а б в Генеральний прокурор представив колективу нового керівника САП // gp.gov.ua, 28.07.2022
- ↑ На вебсайті САП: Ісаакяна, 17, Kyiv, Ukraine
Вебсайт САП є лише на facebook, див. лінк Спеціалізована антикорупційна прокуратура на сайті ОГП. На сайті gp.gov.ua ця сторінка 29 липня 2022 не працює. - ↑ Клімкін: вимога про антикорупційну прокуратуру — ключова для скасування віз / ЄП, 20 жовтня 2015, 14:16. Архів оригіналу за 21 жовтня 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.
- ↑ Віктор Шокін підписав наказ про утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури / Управління зв'язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України, 22.09.2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
- ↑ а б в г д е ж Рада призначила 7 членів комісії з відбору кандидатів до антикорупційної прокуратури / Радіо Свобода, 17.09.2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
- ↑ а б в Запрацювала комісія з обрання Антикорупційного прокурора / День, 22 вересня, 2015 — 11:47. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
- ↑ а б в г Шокін призначив 4 членів комісії з відбору кандидатів до антикорупційної прокуратури / Радіо Свобода, 26.08.2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
- ↑ а б в г Шокін визначився, хто від ГПУ обере антикорупційного прокурора / УП, 27 серпня 2015, 15:26. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.
- ↑ а б в Із комісії з відбору в антикорупційну прокуратуру виключили двох представників ГПУ. Європейська правда. 6 листопада 2015. Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
- ↑ а б в У складі конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі відбулися зміни. Управління зв’язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України. 6 листопада 2015. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
- ↑ Відбудеться чергове засідання конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі / Управління зв'язків із громадськістю та ЗМІ Генеральної прокуратури України, 21.09.2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
- ↑ Оголошення про проведення відкритого конкурсу з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі / Генеральна прокуратура України, 07.10.2015 Архівовано 07.10.2015
- ↑ Етапи конкурсу Архівовано 27.11.2015
- ↑ Голова конкурсної комісії з відбору кандидатів на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомила про хід конкурсу / Генеральна прокуратура України, 12.11.2015 Архівовано 12.11.2015
- ↑ До конкурсу в антикорупційну прокуратуру допустили 280 кандидатів / УП, 29 жовтня 2015, 22:26. Архів оригіналу за 30 жовтня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
- ↑ Антикорупційним прокурором хочуть стати 24 людини / УП, 12 листопада 2015, 15:12. Архів оригіналу за 13 листопада 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
- ↑ Залишилося сім претендентів на посаду антикорупційного прокурора: Біографія та майно кандидатів / Тиждень.ua, 27 листопада 2015. Архів оригіналу за 30 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
- ↑ Комісія вибрала Шокіну двох кандидатів на антикорупційного прокурора / УП, 27 листопада 2015, 17:15. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
- ↑ а б Віктор Шокін призначив керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури / Управління зв'язків із громадськістю та ЗМІ ГПУ, 30.11.2015 Архівовано 30.11.2015
- ↑ Сергій Сидоренко (ЄвроПравда); Ірина Сушко (Європа без бар'єрів) (13 жовтня 2015). "А візи й нині там": Україна втрачає згоду ЄС на швидке скасування Шенгену. Європейська правда. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
- ↑ а б ЄС каже про сумнів у конкурсі на антикорупційного прокурора. Через брехню Порошенка і Шокіна?. Європейська правда. 21 вересня 2015. Архів оригіналу за 14 жовтня 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
- ↑ Антикорупційного прокурора, що є умовою ПДВЛ, призначать на фіктивному конкурсі – експерт. Європейська правда. 21 вересня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
- ↑ Коментар Яна Томбінського щодо членів комісії [Архівовано 21 вересня 2015 у Wayback Machine.] — офіційна сторінка Делегації ЄС в Україні
- ↑ ЄС чекає від Ради на "безвізовий день" і нагадує про проблеми з прокуратурою. Європейська правда. 7 жовтня 2015. Архів оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
- ↑ Сергій Сидоренко (ЄвроПравда); Ірина Сушко (Європа без бар'єрів) (7 жовтня 2015). Що стоїть на перешкоді скасуванню віз з ЄС: блок антикорупції та безпеки. Європейська правда. Архів оригіналу за 9 листопада 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
- ↑ Сергій Сидоренко (27 жовтня 2015). Віктор Шокін розпочав велику війну. Проти МЗС та безвізового режиму. Європейська правда. Архів оригіналу за 9 листопада 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
- ↑ ЄС відмовив у фінансуванні антикорупційної прокуратури, її створення відкладено. Європейська правда. 5 листопада 2015. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
- ↑ Заяви Порошенка про виконання вимог ЄС "м'яко кажучи неправда" - експерт. Українська правда. 8 листопада 2015. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
- ↑ Комітет з протидії корупції вимагає змінити четвірку Шокіна. Українська правда. 8 вересня 2015. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
- ↑ Заява Представництва ЄС в Україні щодо створення антикорупційної прокуратури. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 8 листопада 2015.
- ↑ ЄС: ми дамо гроші на антикорупцію, та Київ має виконати вимоги експертів. Європейська правда. 8 листопада 2015. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 8 листопада 2015.
- ↑ ОГОЛОШЕННЯ про початок діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, утвореної на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» від 08.12.2023 № 3509-IX. www.gp.gov.ua (англ.). 20.03.2024. Процитовано 22 березня 2024.
- ↑ Заступником керівника САП призначено Андрія Синюка, 04.08.2022
- ↑ Віктор Шокін продовжує невідкладні кадрові призначення до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури / Управління зв'язків із громадськістю та ЗМІ ГПУ, 10.12.2015 Архівовано 10.12.2015
- ↑ Холодницький оприлюднив наказ про звільнення з посади керівника САП за власним бажанням і висловив упевненість, що САП і НАБУ виконують свою місію. Інтерфакс-Україна. 21.08.2020. Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 21.08.2020.
- ↑ Призначено в.о. голови САП. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2020.
- ↑ Завдяки САП Фірташ узаконився на ЗТМК — Шабунін / ЕП, 28 березня 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
- ↑ Генерале Холодницький — на вихід / УП, Центр протидії корупції, 25 липня 2018. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тимчасовий сайт САП [Архівовано 2 січня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Олена Щербан, Тетяна Пеклун. Політичні бої за антикорупційну прокуратуру: програють усі // УП, 12 червня 2015 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Проневич О. С. Інститут спеціалізованої антикорупційної прокуратури в європейській державно-правовій традиції / О. С. Проневич // Форум права. — 2015. — № 1. — С. 261—268.
Джерела[ред. | ред. код]
- Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України: правові та організаційні аспекти: монографія / Є. В. Вандін. — Київ: АртЕк, 2017. — 202 с. — ISBN 617-7264-44-5.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
