Соєвий соус — Вікіпедія

Соєвий соус
Походження Китай
Необхідні компоненти соєві боби[d]
Пляшки соєвого соусу в Японії.

Со́євий со́ус (яп. 醤油, しょうゆ, сьою, кит. 酱油, латиніз. jiàng-yóu) — один з важливих компонентів азійської кухні, продукт бродіння (ферментації) соєвих бобів під комбінації кількох мікроорганізмів (бактерій роду Lactobacillus, грибків виду Aspergillus oryzae). Є рідиною дуже темного кольору з характерним різким запахом.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Для приготування соєвого соусу соєві боби відварюють у воді або на пару до м’якого стану, після чого їх змішують з борошном, приготованим з обсмажених ячмінних або пшеничних зерен. Після підсолювання отриману суміш піддають бродінню (ферментації) тривалістю від 40 днів до 2-3 років. Від терміну бродіння залежить насиченість кольору соусу. Готовий соус має сильні асептичні властивості і, як правило, не потребує консервантів навіть для тривалого зберігання.

Містить безліч мінеральних елементів, вітамінів і амінокислот. За рахунок похідних глютамінової кислоти має властивість яскраво підкреслювати смак страв. Є відомості, що соєвий соус має деякі антиоксидантні властивості.

Хоча соєвий соус має великий строк придатності, його може вразити цвіль, якщо не закрити кришку пляшки. У такому випадку вживати соус не рекомендують.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Does Soy Sauce Go Bad? Ever? • BoatBasinCafe (en-us). Процитовано 24 вересня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]