Софійський собор (Полоцьк) — Вікіпедія

Софійський собор
55°29′10″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.4861111° пн. ш. 28.7587222° сх. д. / 55.4861111; 28.7587222Координати: 55°29′10″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.4861111° пн. ш. 28.7587222° сх. д. / 55.4861111; 28.7587222
Тип споруди	собор і православний храм
Розташування	Білорусь, Полоцьк
Архітектор	Йоган-Кристоф Глаубіц
Початок будівництва	1740
Будівельна система	цегла
Стиль	Полоцька архітектурна школа і Віленське бароко
Належність	православ'я
Єпархія	Q18692780?
Стан	Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Присвячення	Премудрість Божа[d]
Вебсайт	sophia.polotsk.museum.by
Софійський собор (Полоцьк) (Білорусь)
Софійський собор у Вікісховищі

Софійський собор (біл. Сафійскі сабор) — пам'ятка християнської сакральної архітектури в місті Полоцьку Білорусі розташована на високому правому березі річки Західна Двіна при впадінні до неї річки Полоти.

Історія[ред. | ред. код]

Первісний собор зведений у середині XI століття за князювання Всеслава І Чародія.

У 1451-1501 роках перебудований на оборонний кшталт, укріплений чотирма кутовими циліндричними вежами з трьома ярусами бійниць і центральною гранчастою вежею з двома ярусами бійниць. У XVI столітті переходить до греко-католиків.

1607 — згорів. 1618 — після пожежі відбудований. 1643 — знову сталася пожежа.

11 липня 1705 року у Софійському соборі російським царем Петром I замордовано 6 греко-католицьких священиків і монахів.^[1] 1710 року підірваний російським військом.

У 1738—1750 роках відбудований у стилі віленського бароко Йоганом Кристофом Ґляубітцем. У 1839 р. — у ньому відбувався Полоцький собор.

Пам'ятка відреставрована у 1970-х роках. У 1985 році у соборі встановлено новий орган роботи чеських майстрів. Нині в соборі розташований музей, із концертною залою з органом.

Архітектура[ред. | ред. код]

Полоцький Софійський собор був першим мурованим храмом на території нинішньої Білорусі. Збудований у другій половині XI століття, у часи розквіту незалежного Полоцького князівства. Перебудований у часи найбільших сутичок із Московією, як оборонна церква, що на зразок вежі-донжону став ключовим пунктом оборони міста. Після добудови чотирьох наріжних веж, Софія перетворилася на взірець для оборонних церков усього Великого князівства Литовського.

Галерея[ред. | ред. код]

• 
  Софійський собор, гравюра XVI століття
• 
  Софійський собор, гравюра XVI століття
• 
  Макет первинного вигляду собору
• 
  Наполеон Орда. Софія Полоцька. XIX ст.
• 
  Вид вівтарної частини
• 
  Загальний вигляд
• 
  Загальний вигляд
• 
  Фасад
• 
  Фасад
• 
  Фасад
• 
  Внутрішнє вбрання
• 
  Хори
• 
  Вхід
• 
  Залишки первинного собору
• 
  Ювілейна монета з зображенням собору

Див. також[ред. | ред. код]

• Борисові камені
• Полоцькі мученики

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Арлоў У. А. Таямніцы Полацкай гісторыі. — Менск: «Беларусь», 1994. — 463 с. — ISBN 5-338-01005-4 (перевидання 2000 та 2002). (біл.)
• Лазука Б. А. Беларускае барока. — Менск: «Беларусь», 2001. (біл.)
• Страчаная спадчына / Уклад. Габрусь Т. В. — Менск: «Беларусь», 2003. (біл.)

Посилання[ред. | ред. код]

• Світлини на Radzima.org
• Світлини на Globus.tut.by

Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.