Сонечка — Вікіпедія

Сонечка
Coccinella septempunctata - Сонечко семикрапкове, імаго
Coccinella septempunctata - Сонечко семикрапкове, імаго
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Родина: Сонечка (Coccinellidae)
Latreille, 1807
Посилання
Вікісховище: Category:Coccinellidae
Віківиди: Coccinellidae
EOL: 7459
ITIS: 114329
NCBI: 7080
Fossilworks: 69479

Со́нечка (одн. «Со́нечко»), або Кокцінелі́ди, або Божа корівка, або Со́нечкові[1] (Coccinellidae Latreille, 1807) — відносно невелика родина ряду твердокрилих, яка налічує 5200 видів. Сонечка належать до комах із повним перетворенням (метаморфоз) і у життєвому циклі проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Переважна більшість сонечок — хижаки. Непогано літають, роблячи 85 помахів крил за секунду.

У вивчення біології сонечок та їх використання проти шкідників вагомий внесок зробили ентомологи Й. А. Порчинський, М. А. Теленга і М. П. Дядечко.

Морфологія[ред. | ред. код]

Імаго сингармонії напівкулястої (Synharmonia conglobata)

Імаго[ред. | ред. код]

Молоді імаго завжди яскравіші, ніж їхні старіші родичі, бо вони тьмяніють зі старістю. Проте вони завжди достатньо контрастні, щоб хижаки знали про отруйність цих комах. Якщо вони все ж таки намагаються напасти, сонечко виділяє отруйну пахучу речовину з суглобів ніг. Головні вороги сонечка: павуки, жаби та інші комахи; птахи або інші хребетні на них не полюють.

Личинка[ред. | ред. код]

Личинка гармонії аксириди (Harmonia axyridis) третього віку

Личинка сонечка їсть більше, ніж доросла особина.

Лялечка[ред. | ред. код]

Лялечки вільні, прикріплюються до субстрату залишками екзувію личинки. В якості субстрату використовують листя та кору дерев. Часто лялечка має яскраве забарвлення з чорними, жовтими та білими плямами.

Біологія та життєві цикли[ред. | ред. код]

Зазвичай ці комахи живуть від декількох місяців, до року, в залежності від обсягу їжі. Набагато рідше зустрічаються особини віком до 2 років.

Систематика[ред. | ред. код]

До родини сонечка належить близько 360 родів, от лише деякі з них:

Філогенія[ред. | ред. код]

Палеонтологія[ред. | ред. код]

В викопному стані сонечка відомі лише з кайнозою. Найдавніші відомі представники знайдені в еоценовому французькому бурштині.

Екологія[ред. | ред. код]

Консортивні зв'язки[ред. | ред. код]

Сонечка — це хижаки. Жуки і личинки живляться попелицями, листоблошками, щитівками і кліщами. Поширеним видом є семикрапкове сонечко, яке також інтродуковане у Північній Америці для боротьби з місцевими і завезеними шкідниками. Рослиноїдні види найширше представлені в тропіках усіх континентів і в субтропіках Південно-Східної Азії.

Роль в екосистемах[ред. | ред. код]

Шкодочинність[ред. | ред. код]

Серед рослиноїдних сонечок є декілька важливих шкідників сільського господарства. У Росії зустрічаються 3 види сонечок-фітофагів. У південних районах Росії люцернове сонечко іноді ушкоджує люцерну та висадки цукрового буряку. У Смоленській, Саратовській і інших областях середньої смуги і півдня Росії зрідка ушкоджує люцерну, конюшину і буркун безкрапкове сонечко. На Далекому Сході серйозної шкоди плантаціям картоплі, огірків, помідорів і інших овочевих культур завдає 28-крапкове картопляне сонечко. В Україні існують сонечка, що живляться яблуками.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Зимує в лісосмугах, тріщинах кори дерев.

Сонечко у культурі[ред. | ред. код]

Сонечко цінується за свою корисність і вважається символом удачі, тому в багатьох культурах убивство цієї комахи заборонено. В Європі ця комаха — поширений мотив на поштових марках і листівках з побажаннями щастя. Окрім того, серед маленьких дітей популярні примовки про сонечко.

Інші українські назви сонечка — зозулька[2], бездрик[3], бедрик[4] тощо.

У червні 2020 року до розділу найвидатніших світових колекцій Книги рекордів Гіннеса внесли колекцію предметів у вигляді комах-сонечок, яку зібрала жителька Дніпра Надія Комарова. За повідомленням керівниці Національного реєстру рекордів України Лани Вєтрової, колекція пані Комарової налічує 11 680 предметів.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Микітчак Т., Решетило О., Царик Й. Консортивна структура тирличу ваточниковидного (Gentiana Asclepiadea L.) і тирличу безстеблого (Gentiana Acaulis L.) масиву Чорногора (Українські Карпати). — Вісник Львів. Ун-ту. Серія біологічна. 2009. Вип. 50. С. 35-43
  2. Вирган, І. (1959). Російсько-український словник сталих виразів. 
  3. Бездрик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Бедрик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Колекціонер з Дніпра потрапила до Книги рекордів Гіннеса (фото). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 11 червня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]