Собор на крові (документальний телесеріал) — Вікіпедія

Собор на крові
Тип телефільм
Жанр документальний телесеріал
Тривалість серії ~30 хв
Компанія «Телекон», Телеканал «1+1»
Сценарист Ігор Кобрин Євген Шафранський
Режисер Ігор Кобрин
Композитор Ігор Соломатін
Країна-виробник Україна
Мова оригіналу Українська
Перша поява 2006
Перший показ 2006 —
Кількість сезонів 1
Кількість серій 10 серій

«Собор на крові» — український документальний фільм, науково-публіцистичне історичне дослідження українського національно-визвольного руху з використанням маловідомих фактологічних матеріалів і унікальних документальних кадрів, викладених у формі захоплюючої, майже детективної інтриги. Створено під патронатом Українського інституту національної пам'яті. Пісня на слова Юрія Буряківця «Буде нам з тобою що згадати» в обробці та виконанні Тараса Чубая — українського рок-співака, композитора, лідера гурту «Плач Єремії» (керівник, автор музики й текстів, вокаліст, музикант).

Серіал «Собор на крові» розповідає історію українського національно-визвольного руху у боротьбі за соборність і самостійність своєї Батьківщини в період з 1919 по 1949 роки. Ця боротьба розглядається у фільмі як частина загальноєвропейської історії. Адже Коновалець і Мельник, Бандера і Шептицький, Боровець і Шухевич жили і діяли в складній ситуації грандіозного геополітичного конфлікту гітлерівського Рейху, сталінської радянської імперії та Західних демократій.

Зміст серіалу[ред. | ред. код]

Серія перша. Народження великого блефу

Розповідь про історичні передумови національно-визвольного руху пояснює чому за версальськими підсумками першої Світової війни саме Німеччина стає головним політичним партнером Українських патріотичних сил. Йдеться про формування зорганізованої структури національно-визвольного руху і Євгена Коновальця як першого очільника УВО та ОУН. Одна з головних сюжетних ліній — створення Гітлером міфу про Велику Україну та її визволення як формальне виправдання фашистських агресивних намірів. Гітлер намагається в такий спосіб відвернути увагу Європи від своїх справжніх планів реваншу на Заході. Спроби ОУН використати блеф Гітлера задля інтересів української державності.


Серія друга. Цукерки для команданта

ОУН опиняється у плетиві хитрощів європейських політичних інтересів середини 30-х років 20-го століття. Намагаючись зламати хід подій на свою користь, оунівці організують замахи на польського міністра Перацького і югославського короля. Активність ОУН дратує не тільки Німеччину, а й Сталіна, який вважає існування дієвої національно-визвольної організації небезпечним прикладом для Радянської України. Він віддає наказ знищити очільника ОУН. НКВС з притаманним йому «талантом» у таких справах організовує вбивство Євгена Коновальця.


Серія третя. Одна доба незалежності

Коротка і трагічна історія Карпатської України — яскравий приклад жагучого прагнення українського народу до незалежності і відчайдушних намагань використати будь-яку можливість для здійснення цієї мрії. Велична постать президента Карпатської України громадського діяча європейського масштабу Августина Волошина, також знищеного НКВС, спогади учасників подій і особливо унікальна хроніка, знята американським оператором українського походження, який загинув в останньому бою, робить цю серію однією з найкращих у фільмі.


Серія четверта. Галицьке марево

Розвиток політичної ситуації у Європі реанімує актуальність міфу про утворення Української галицької держави. ОУН знову опиняється у колі стратегічних інтересів Гітлера, який намагається використати її як засіб політичного шантажу Кремля. Новий очільник ОУН Андрій Мельник йде на чергове зближення з Німеччиною, але сумнозвісний альянс — Гітлер і Сталін — перетворює українські надії на марево.


Серія п'ята. Фальшиве золото вересня

Антигітлерівські настрої в ОУН. Бунт Степана Бандери і розкол організації. «Парадні» заходи Сталіна навколо возз'єднання Західної України з СРСР, у яких, за висловом Олександра Довженка, «народ український лишався не при чім…». Спільна боротьба двох диктаторів проти українського національно-визвольного руху. Сталінські репресії на Західній Україні.


Серія шоста. Політика доконаних фактів

Зухвала акція проголошення ОУН Бандери у Львові Української незалежної держави. Тактика використання двобою імперій-велетнів в інтересах України. Створення похідних груп ОУН. Нацисти розуміють небезпеку нової політики українців і розпочинають репресії.


Серія сьома. Армія без держави

Створення УПА-УНР. Нацистська політика геноциду населення України. Початок широкого збройного антигітлерівського супротиву. Лідер УПА Тарас Бульба-Боровець. Спроби налагодити союз УПА-УНР з радянськими партизанами. Виникнення УПА-ОУН і конфлікт її командування з Боровцем. Страшний факт збройного вирішення конфлікту.


Серія восьма. Боротьба за народ

Трагічні наслідки конфлікту в УПА. Гітлерівці починають масштабні каральні заходи в Україні. Англія і США звертають увагу на українські повстанські загони, і радянські партизани відразу порушують угоду про нейтралітет. Підступна політика радянського підпілля. ОУН ідеологічно програє «війну провокацій».


Серія дев'ята. Альянс над прірвою

Створення УГВР і налагодження політичних контактів ОУН із Заходом. Це спонукало Сталіна у розпалі війни піти на раптовий перегляд конституції у напрямку розширення прав УРСР. Ці формальні заходи — продовження радянського блефу про Велику і вільну Україну. УПА починає партизанську війну проти СРСР.


Серія десята. Тріумф великого блефу

Напружене змагання за партнерство із Заходом між ОУН і Кремлем напередодні Ялтинської конференції. Війна Радянського Союзу з силами національного Супротиву в західній Україні. Особистість Шептицького. Шухевич і нова тактика ОУН. У конфіденційній бесіді з Рузвельтом Сталін йде на нечуване приниження, визнавши, що у боротьбі з УПА йому потрібна допомога ззовні. Домовленість про створення ООН, де Україна буде представлена як цілісна республіка у складі СРСР, вибила козирі з рук українського Супротиву і знецінила національно-визвольний рух в очах світової політики. Задуманий Адольфом Гітлером політичний блеф щодо соборної Великої України, успішно втілює в життя Йосип Сталін. Це був крах надій тих людей, чиї обличчя нескінченою галереєю завершують фільм.

Попередній перегляд[ред. | ред. код]

Анонс фільму Звантажити анонс фільму «Собор на крові» (9.6M KB, DivX)

Посилання[ред. | ред. код]

Дивись також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Собор_на_крові_(документальний_телесеріал)&oldid=41828940