Сльота — Вікіпедія
Сльота́, слякота, слякоть, хляпавка, ляпавиця — в метеорології: рідка суміш дрібних кристалів льоду, або снігу і рідкої води.
У природному середовищі, сльота формується при таненні льоду або снігу[1].
Хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі.
Багно від дощу або мокрого снігу.
Невпинний дощ, мряка або мокрий сніг.
Небезпеки[ред. | ред. код]
Через сльоту літак може мати проблеми на зльоті, оскільки надлишок сльоти на колесах може збільшити ефект опору, що може призвести до катастроф, так як це відбулося в Мюнхенській авіакатастрофі. Сльота на дорогах також може збільшити гальмівний шлях автомобіля або вантажівки.
Галерея[ред. | ред. код]
- Слякоть, сліди у сніжно-водяній "каші".
- Сльота, що утворилася внаслідок посипання свіжовипавшого снігу сіллю.
Примітки[ред. | ред. код]
|