Слобожанське (Чугуївський район) — Вікіпедія

Селище Слобожанське
Герб
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район
Громада Слобожанська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засновано 1956[1].
Статус із 2024 року
Площа 1,40 км²
Населення 14 406 (01.01.2017)[2]
Густота 11303,570 осіб/км²;
Поштовий індекс 63460
Телефонний код +380 5747
Географічні координати 49°35′35″ пн. ш. 36°31′26″ сх. д. / 49.59306° пн. ш. 36.52389° сх. д. / 49.59306; 36.52389Координати: 49°35′35″ пн. ш. 36°31′26″ сх. д. / 49.59306° пн. ш. 36.52389° сх. д. / 49.59306; 36.52389
Водойма озеро Лиман


Відстань
Найближча залізнична станція: Слобожанська
До обл. центру:
 - залізницею: 60 км
 - автошляхами: 65 км
Селищна влада
Адреса 63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Слобожанське, вул. Миру, 7
Голова селищної ради Діхтяр Дмитро Миколайович
Карта
Слобожанське. Карта розташування: Україна
Слобожанське
Слобожанське
Слобожанське. Карта розташування: Харківська область
Слобожанське
Слобожанське
Слобожанське. Карта розташування: Чугуївський район
Слобожанське
Слобожанське
Мапа

Слобожанське (до 2016 року — Комсомольське) — селище в Чугуївському районі Харківської області. Адміністративний центр Слобожанської селищної громади.

Географія[ред. | ред. код]

Селище міського типу знаходиться на березі озера Лиман, прилягає до села Лиман, на відстані 2 км розташоване селище Донець, поруч — залізнична зупинка Слобожанська.

Електрички ходять весь день, і це досить зручно. Деякі мешканці купують місячні абонементи і їздять на електричках на роботу, на навчання і на базар у Зміїв, Харків, Ізюм, Шебелинку. В Слобожанське також приїжджають на електричках деякі працівники Зміївської ТЕС і дачники.

Найближча станція, де зупиняються також і пасажирські поїзди, — станція Зміїв.

Через селище проходить автомобільна дорога Р78. На березі озера — великий дачний масив.

Історія[ред. | ред. код]

У 1956 році почалося будівництво Зміївської ТЄС, при якій з'явилось селище Комсомольське[1][3] (оскільки спорудження ДРЕС було Всесоюзним ударним будівництвом.) Перші будівельники проживали у Новій Єгорівці[4].

Перша вулиця селища — вулиця Дружби — була збудована у 1957 році. Друга вулиця виросла у тому ж році, біля озера Лиман, назвали Оздоровчою. В 1958 році на залізниці була збудована станція Слобожанська (Тоді — Комсомольська)[3]. 31 грудня 1960 року у Зміївській ТЄС був уведений в експлуатацію перший енергоблок потужністю 200 МВт.

У 1966 році чисельність населення складала 10,3 тис. осіб, тут працювали Зміївська ТЕС, дві середні школи, Палац культури, бібліотека, дитячі ясла, лікарня на 350 ліжок, комбінат побутового обслуговування, телеательє, стадіон і два спорт-майданчики. Селище було газифіковане[1].

У 1972 році чисельність населення склала 11,8 тис. осіб, тут діяли Зміївська ТЕС, Завод будівельних деталей, завод монтажних напівфабрикатів, молокозавод, хлібзавод та овочівницький радгосп[3].

У січні 1989 року чисельність населення складала 15 871 людей[5].

У травні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію розташованих тут АТП тресту Південзахіденергобуд[6], Експериментально-механічного заводу та Дослідного електромонтажного заводу.[7], в липні 1995 року було затверджено рішення про приватизацію овочівницького радгоспу[8].

У 2002 році директор Зміївської овочевої фабрики, перебуваючи у селищі, незаконно безкоштовно передав основні виробничі фонди підприємства в статутні фонди фіктивних фірм, які фактично не вели господарської діяльності[9]. У червні 2004 року розпочався розгляд справи про банкрутство фабрики.[10] і в серпні 2004 року вона була визнана банкрутом[11].

Станом на 1 січня 2013 року чисельність населення становила 14 776 осіб[12].

В ході декомунізації в лютому 2016 року смт Комсомольське було перейменовано на смт Слобожанське[13].

Економіка[ред. | ред. код]

Зміївська ТЕС
  • Зміївська ТЕС
  • Велике тепличне господарство
  • Лиманський сільськогосподарський рибгосп
  • Зміївський експериментально-механічний завод, ВАТ.
  • Зміївської дослідницький електромонтажний завод, ВАТ.
  • ТОВ «Завод „Енергостіл“»[14].
  • ПрАТ «​​ЗАВОД ЕЛОКС»[15].

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Слобожанський ліцей № 1.
  • Слобожанська гімназія № 2.
  • Професійно-Енергетичний Ліцей.
  • Слобожанська міська лікарня.
  • Стадіон «Енергетик».
  • Слобожанська дитячо-юнацька спортивна школа.

Спорт[ред. | ред. код]

У Слобожанському базується футбольний клуб «Енергетик-Центренерго» або, як місцеві називають, просто «Енергетик». Клуб знаходиться на балансі у Зміївської ТЕС і виступає на стадіоні «Енергетик» в Слобожанському. Головним досягненням в історії команди є чемпіонський сезон 1997 в Вищій лізі Чемпіонату Харківської області з футболу. Крім цього, клуб у 2008 році завоював бронзу, а в 2009 році — срібло Чемпіонату Харківської області з футболу у Вищій лізі. Також «Енергетик» зі Слобожанського двічі вигравав Кубок Харківської області з футболу в сезонах 1997 і 2001 років. Зараз клуб виступає в Першій лізі Чемпіонату Харківської області з футболу, Де в сезоні 2016 року обійняв 4 місце в групі А.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Братська могила радянських воїнів[16].

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

  • Газета «Енергетик»[1]

Відомі особи[ред. | ред. код]

В селищі народились:

Проживали:

Місто-партнер[ред. | ред. код]

ШвеціяВеннес, Швеція

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Комсомольське, Зміївський район, Харківська область // Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1966.
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. а б в Комсомольское // Велика Радянська Енциклопедія. / під ред. А. М. Прохорова. 3-е вид. том 12. М., «Радянська енциклопедія», 1973.
  4. Гавриленко Л. А., Гольдфарб Л. Г., Олейник Р. Е. Комсомольский // История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Харьковская область / Гл. ред. кол. Тронько П. Т. (предс.) и др.; Ред. кол. тома: Н. А. Сероштан (предс.) и др.. — К., 1976. — С. 364.
  5. Всерадянський перепис населення 1989 р. Чисельність міського населення союзних республік, їх територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю
  6. «5393228 АТП тресту „Південзахіденергобуд“, смт Комсомольське Зміївського району»
    Постанова Кабінету міністрів України № 343а від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році»
  7. «110237 Дослідний електромонтажний завод, Зміївський район смт Комсомольське»
    Постанова Кабінету міністрів України № 343б від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році»
  8. «00850922 Радгосп „Зміївська овочева фабрика“, смт Комсомольське Готвальдівського району»
    Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році»
  9. Кримінальну справу, порушену стосовно колишніх керівників Зміївської та Харківської овочевих фабрик, передано до суду // «Status Quo» (Харків) від 8 вересня 2005
  10. Банкрутство харківських підприємств // «Status Quo» (Харків) від 16 червня 2004
  11. Банкрутство харківських підприємств // «Status Quo» (Харків) від 31 серпня 2004
  12. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року. Державна служба статистики України. Київ, 2013. стор.98 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2013. Процитовано 25 жовтня 2020.
  13. Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів і районів» [Архівовано 2016-08-08 у Wayback Machine.]
  14. ТОВ «Завод „Енергостіл“»
  15. ЗАТ «Завод ЕЛОКС»
  16. Або Статуя трьох непитущих, як її називаюсь місцеві.

Посилання[ред. | ред. код]