Скіпетр — Вікіпедія

Скі́петр (дав.-гр. σκῆπτρον), бе́рло або жезло — оздоблена дорогоцінним камінням та різьбленням палиця, що є символом, знаком царської влади[1][2]. Один з атрибутів, регалій, почесних знаків государя, володарського сану, верховної влад, застосовувався ще фараонами.

В Україні поширеним символом влади є булава.

Етимологія[ред. | ред. код]

Слово скіпетр походить від дав.-гр. σκῆπτρον («паличка», «жезл»)[3]. Від його візантійської вимови («скі́птрон»), походить староцерк.-слов. скипьтръ, а від давньогрецької («ске́птрон») — лат. sceptrum.

Слово берло, яке іноді уживається до скіпетра як архаїзм, походить через посередництво пол. berło з чеськ. berla («костур», «скіпетр»); а воно, у свою чергу, сходить через давн.в-нім. ferala («дрючок») до лат. ferula («прут», «різка»)[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Скіпетр // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Берло // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Этимологический словарь Фасмера. Архів оригіналу за 14 січня 2018.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

Посилання[ред. | ред. код]