Скрипченко Ельміра Федорівна — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скрипченко.
Ельміра Федорівна Скрипченко
Оригінал імені фр. Almira Skripchenko
Скрипченко Ельміра Федорівна
Скрипченко Ельміра Федорівна
Країна Молдова Молдова
Франція Франція
Народження 17 лютого 1976(1976-02-17) (48 років)
Кишинів
Титул Міжнародний Майстер (1998)
Жіночий гросмейстер (1995)
Рейтинг ФІДЕ 2418 (№ 48 у жіночому рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)
Піковий
рейтинг 		2501 — 3-є місце (січень-квітень 2003 року)[1]

Скрипченко Ельміра Федорівна (нар. 17 лютого 1976(19760217), Кишинів) — французька шахістка, міжнародний майстер та жіночий гросмейстер.
Чемпіонка Європи 2001 року.

Її рейтинг на березень 2020 року — 2418 (48-ме місце у світі, 2-ге — серед шахісток Франції)

Шахи[ред. | ред. код]

Скрипченко почала грати коли їй було шість років. Батько Ельміри за національністю українець, а мати — вірменка, обидва вони педагоги і шахові тренери[2].

1991 року в складі збірної вже незалежної Молдови вперше взяла участь у чемпіонаті світу серед дівчат. 1992 року в місці Дуйсбург стала чемпіонкою у віці до 16 років[2], а 1993 здобула бронзову нагороду в категорії до 18.

1997 року вийшла заміж за французького гросмейстера Жоеля Лотьє і згодом переїхала жити у Францію. Попри розлучення з Лотьє в 2002 році, вона стала громадянкою Франції у 2001 і продовжувала там проживати. Потім вона вийшла заміж за французького гросмейстера Лорана Фрессіне і в січні 2007 народила дочку[3].

2001 року, коли їй було 25, Ельміра досягла найбільшого свого успіху станом на 2015 рік вигравши індивідуальний чемпіонат Європи серед жінок[4]. Тоді її визнали «найкращим спортсменом 2001 року в Молдові» й нагородили Орденом національних заслуг.

2004 року виграла кубок Північного Уралу, другий міжнародний супертурнір серед жінок. В цьому дев'ятираундовому турнірі за круговою системою, що проходив у Краснотур'їнську, взяли участь десять найсильніших шахісток світу. Скрипченко на пів очка випередила Маю Чибурданідзе, колишню чемпіонку світу, а також здолала її опір в особистій зустрічі. 2005 року виграла Biel's Accentus Ladies Tournament. Досягала чвертьфіналів на чемпіонатах світу за системою плей-оф 2000, 2001 та 2010[5].

Брала участь в індивідуальному чемпіонаті Франції серед чоловіків (2002, 2003). Вигравала жіночий чемпіонат Франції у 2004, 2005, 2006, 2010[3][6], 2012[7] і 2015 роках. В складі різних команд вона вигравала Національну шахову лігу Франції: NAO Chess Club (2003 та 2004) і Clichy Echecs (2007, 2008, 2012 та 2013), а також німецьку шахову бундеслігу в складі команди Вердер Бремен (2005). Здобула п'ять перемог на клубному кубку Європи в складі команди d'échecs de Monte-Carlo (2007, 2008, 2010, 2012 та 2013[8]).

Взяла участь у кількох шахових олімпіадах спочатку в складі збірної Молдови, а потім Франції. При цьому кожного разу виступала на першій шахівниці. Також є членом ACP Board (Асоціація шахових професіоналів).

У жовтні 2015 року з результатом 4½ очка з 11 можливих (+2-4=5) розділила 9-11 місця на першому етапі серії гран-прі ФІДЕ, що проходив у Монте-Карло (Монако).[9][10]

У листопаді 2015 року в складі збірної Франції посіла 5 місце на командному чемпіонаті Європи, що проходив у Рейк'явіку. Крім того, набравши 5½ очок з 8 можливих (+5-2=1), Ельмфіра посіла 3 місце серед шахісток, які виступали на другій шахівниці[11].

Покер[ред. | ред. код]

Скрипченко брала участь у головних турнірах з покеру. 2009 року посіла сьоме місце на турнірі серії World Series of Poker (варіант техаський холдем no limit), вигравши $78,664[2][12]. 2011 року виграла $50,000, коли фінішувала другою на celebrity invitational tournament серії World Poker Tour[13][14]. Станом на 2011 рік її грошовий виграш на різних турнірах з покеру перевищував $250,000[7][15].

Сьогі[ред. | ред. код]

Скрипченко також грає в сьоґі. 2011 року, в рамках 5-го Міжнародного форуму сьоґі, була єдиним гравцем, що в сеансі одночасної гри на трьох дошках, маючи фору в 2 фігури, перемогла 18-го пожиттєвого мейдзіна Моріуті Тосіюкі[16][17].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[18]
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Дані на сайті ФІДЕ. Архів оригіналу за 9 вересня 2015. Процитовано 9 листопада 2015.
  2. ↑ а б в Derbyshire, Martin (5 жовтня 2009). Checkmate: Chess master Skripchenko finds the felt. PokerListings.com. Gzira, Malta: Rock Intention Malta. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 15 серпня 2014.
  3. ↑ а б McClain, Dylan Loeb (22 серпня 2010). An Unusual Double: Husband and Wife Win French Chess Championships. The New York Times. New York City, New York. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 15 серпня 2014.
  4. ↑ McClain, Dylan Loeb (4 травня 2008). Frenchwoman Wins Attention at an Event Dominated by Men. The New York Times. New York City, New York. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 15 серпня 2014.
  5. ↑ McClain, Dylan Loeb (25 грудня 2010). At Title Event, Asian Women Pursue World Domination. The New York Times. New York City, New York. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 15 серпня 2014.
  6. ↑ Kavalek, Lubomir (10 жовтня 2010). Chess Bundesliga Kicks Off. The Huffington Post. New York City, New York. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 15 серпня 2014.
  7. ↑ а б McClain, Dylan Loeb (1 вересня 2012). Taking a Break From Poker to Win a Championship. The New York Times. New York City, New York. Архів оригіналу за 11 листопада 2012. Процитовано 15 серпня 2014.
  8. ↑ Kavalek, Lubomir (27 жовтня 2013). Mighty Underdogs of the European Chess Club Cup. The Huffington Post. New York City, New York. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 15 серпня 2014.
  9. ↑ Hou Yifan wins Monaco by two points [Архівовано 9 листопада 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  10. ↑ FIDE Women Grand Prix 2015-16 Monte Carlo, Monaco [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  11. ↑ Etcc 2015 — Women section [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  12. ↑ No-Limit Hold'em (Event 36). wsop.com. Las Vegas, Nevada: Caesers Interactive Entertainment. 20 червня 2009. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 14 серпня 2014.
  13. ↑ Perelman, Rob (3 березня 2011). LA Poker Classic 2011 Event #44 WPT Invitational Final Results. Commercetournaments.com. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 15 серпня 2014.
  14. ↑ Holloway, Chad (30 травня 2011). World Poker Tour on FSN: The WPT Celebrity Invitational Part II. PokerNews.com. Архів оригіналу за 21 серпня 2020. Процитовано 15 серпня 2014.
  15. ↑ Almira Skripchenko. Hendon Mob database. Media Rex Enterprises. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 15 серпня 2014.
  16. ↑ Shogi Boom spreads across the borders! [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] Madoka Kitao 23 November 2011
  17. ↑ Simultaneous in Rueil-Malmaison with Anosh Giri, Maxime Vachier-Lagrave and Almira Skripchenko [Архівовано 27 листопада 2018 у Wayback Machine.] Shogi Association Paris Published 7 November 2011
  18. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скрипченко Ельміра Федорівна
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скрипченко_Ельміра_Федорівна&oldid=37532072