Склерит — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Склерит (значення).
Стінки грудних сегментів двокрилих вдруге поділені на безліч склеритів.

Склерит (від грец. σκληρός) — щільні ділянки кутикули у членистоногих. З'єднані між собою еластичними мембранами, що забезпечують взаємну рухомість склеритів. Виконують захисну функцію, оберігаючи від механічних пошкоджень, і служать скелетними елементами, до яких кріпляться м'язи. У базовій схемі кожен вільний сегмент тіла членистоногого покривають 4 склерити: тергіт (спинна сторона тіла), стерніт (черевна) і два плейрити (бічні)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Гл. ред. Гиляров М. С. Биологический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия, 1986. — С. 581. — 831 с.


Ентомологія Це незавершена стаття з ентомології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Склерит&oldid=33035426