Скарборо — Вікіпедія

Місто
Скарборо
Scarborough

Координати 54°17′00″ пн. ш. 00°24′00″ зх. д.H G O

Країна Велика Британія
Регіон Англія
Графство Північний Йоркшир
Водойма Північне море
Населення 50135 осіб 
Міста-побратими Остероде-ам-Гарц, Кер[d]
Часовий пояс UTC+0
Телефонний код 01723
Поштовий індекс YO11 - YO13
GeoNames 2638419
OSM 149163 ·R (Скарборо)
Офіційний сайт scarborough.gov.uk
Скарборо. Карта розташування: Велика Британія
Скарборо
Скарборо
Скарборо (Велика Британія)
Мапа

Ска́рборо (англ. Scarborough) — курортне місто на березі Північного моря у графстві Північний Йоркшир, Англія. Населення 50 000 жителів, із передмістями — 108,4 тисяч.

Історія[ред. | ред. код]

Місто засновано вікінгами у X столітті на місці сторожової вежі римлян. У XII столітті нормандські феодали на скелястій височині збудували замок Скарборо, одним із власників якого був П'єр Гавестон. У Середньовіччі тут відбувався галасливий ярмарок, що дав назву знаменитій баладі Scarborough Fair. Під час громадянської війни Скарборо сім разів переходив з рук у руки.

У 1626 році в Скарборо були виявлені цілющі джерела на кшталт тих, які прославили бельгійський Спа. Місто стало першим в Англії приморським курортом. Його золота доба припала на XVIII століття. У 1845 році до Скарборо було прокладено залізницю, підвищуючи привабливість серед туристів.

Як і у Борнмуті, у Скарборо часто проводяться семінари й конференції. Багато англійців після виходу на пенсію переїжджають сюди з мегаполісів. У Скарборо народились кіноактори Бен Кінгслі і Чарльз Лоутон, похована письменниця Енн Бронте.

Уродженці й жителі міста[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]