Систематика — Вікіпедія

Систематика (від грец. συστηματικός — впорядкований, що належить до системи) — приведення в систему, а також системна класифікація предмета вивчення. Часто систематика є допоміжною дисципліною, яка допомагає впорядковувати об'єкти, які вивчає дана наука; наприклад, біологічна систематика, мовна систематика.

Біологічна систематика[ред. | ред. код]

Докладніше: Біологічна систематика

Біологічна систематика — розділ біології, покликаний створити єдину струнку систему живого світу на основі виділення системи біологічних таксонів і відповідних назв, вибудуваних за певними правилами (номенклатура). Терміни «систематика» і «таксономія» часто використовують як синоніми^{[джерело?]}.

Напрями сучасної біологічної систематики: 1) Цифровий (фенетична систематика)- ґрунтується на загальній подібності організмів і може не відображати філогенетичні зв'язки. 2) Еволюційний (ейфілістика)- ґрунтується на знаннях еволюційних відносин між спорідненими групами і подібності багатьох ознак організмів. 3) Філогенетичний (кладистика)- визначає еволюційні взаємини між різними видами на Землі, сучасними та вимерлими.

Загальні принципи систематики[ред. | ред. код]

Загальні принципи:

Присвоєння наукової назви або поняття.
Опис.
Виділення подібності та відмінності з близькими поняттями.
Класифікація.
Схожість

Систематика як наука[ред. | ред. код]

Практична загальна систематика[ред. | ред. код]

аналітична, або ідіографічна, систематика;
- Опис видів та інших таксономічних одиниць;
- Розмежування видів та інших таксономічних одиниць;
- Питання про таксономічні одиниці різного порядку.
Синтетична або номографічна, систематика.

Теоретична загальна систематика[ред. | ред. код]

Номотетична систематика
Філогенія і систематика
Логіка систематики
Філософія систематики

Системний підхід[ред. | ред. код]

Див. докладніше Системний підхід.

Напрям методології наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить розгляд складних об'єктів як цілісних систем, що складаються з сукупності структурних одиниць нижчого рівня, що взаємодіють між собою та зі зовнішнім середовищем. Системний підхід використовує ряд категорій і понять високого рівня спільності.

Див. також[ред. | ред. код]

Література і джерела[ред. | ред. код]

«Програма загальної систематики» (А. А. Любіщев, 1943)
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.