Сила і честь (партія) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сила і честь.
Політична партія «Сила і Честь»
логотип
Заснована / зареєстрована 26 жовтня 2009 року
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія правоцентризм, консерватизм пан'європеїзм Євроатлантизм


Очільник партії Ігор Смешко
Кольори синій, жовтий, білий
Кількість членів
Кількість депутатів у ВР[1]
0 / 413
Обласні ради та
рада м. Києва[2]
16 / 1780
Вебсторінка sylaichest.org
Політика України
Політичні партії
Вибори

«Сила і Честь» — українська політична партія, яку очолює політичний та громадський діяч Ігор Смешко.

Ідеологія[ред. | ред. код]

2014 року партія виступала за розвиток Збройних сил України та інтеграцію до НАТО[3]. На виборах 2019 року виступала за євроінтеграційний курс та членство в ЄС.[4]

Серед проблем управління державою, програма партії 2019 року виділяла конфлікт інтересів між президентом і прем'єр-міністром. Пропонувалося обмежити повноваження президента та зробити його підзвітним парламенту.[5]

Історія[ред. | ред. код]

Партію засновано 2009 року.[6]

Участь у виборах[ред. | ред. код]

Місцеві вибори 2010[ред. | ред. код]

Партія брала участь у місцевих виборах 2010 року. Зокрема 2 її кандидати стали депутатами Чернігівської обласної ради[7].

Парламентські вибори 2014[ред. | ред. код]

Результати виборів до ВР України. 2014 рік.

Партія брала участь у виборах до Парламенту 26 жовтня 2014 року, місць у Раді не отримала.

Під першим номером — генерал армії України, Олександр Кіхтенко, який з 10 жовтня 2014 року був головою Донецької обласної адміністрації[8].

Голова партії Ігор Смешко через роботу на посаді голови Комітету з питань розвідки при Президентові України (з 7 жовтня 2014 року)[9][10][11], не зміг очолити список партії.

Перша десятка:

  1. Олександр Кіхтенко
  2. Микола Обиход
  3. Оксана Андрієнко
  4. Володимир Патраманський
  5. Юрій Антипкін
  6. Петро Шаповал
  7. Анатолій Довгополий
  8. Оксана Бєльська
  9. Юрій Прокоф'єв
  10. Степан Свистович

Усього у виборчих списках зареєстровано 72 кандидати від партії.[12]

Парламентські вибори 2019[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2019 року партія «Сила і честь» не потрапила в Парламент. Виборчою кампанією займався Дмитро Гордон.

На виборах 2019 року виступала за євроінтеграційний курс та/або членство в ЄС. Серед іншого, виступали за: боротьбу з корупцією, судову реформу, реформування сфери безпеки й стабільності, реформування цифрового ринку, охорону довкілля. Також, наводився перелік політик, що мають покращити ведення бізнесу та інтенсифікувати торгівлю.[4] У своїй програмі партія виокремила пріоритетні галузі: підприємства наукомісткого промислового виробництва, ІТ-галузь, креативні індустрії. У фіскальній політиці — пропонувала об'єднати ЄСВ з податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) з кінцевою ставкою 22 %.[13]

Перша десятка:[14]

  1. Ігор Смешко, керівник партії
  2. Олена Сотник, народний депутат, фракція партії «Самопоміч», голова молодіжного крила Самопомочі.
  3. Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу
  4. Іван Мірошниченко, народний депутат, фракція партії «Самопоміч».
  5. Володимир Замана, колишній начальник Генерального штабу
  6. Ольга Романюк, вчена, спеціаліст із ЖКГ
  7. Андрій Гайдуцький, економіст, фінансист
  8. Ірина Сисоєнко, народний депутат, фракція партії «Самопоміч».
  9. Володимир Тимошенко, генерал-лейтенант, один із засновників управління К в СБУ
  10. Анатолій Макаренко, екс-глава митниці.

Місцеві вибори 2020[ред. | ред. код]

Партія брала участь у місцевих виборах 2020 року. Зокрема 4 її кандидати стали депутатами Волинської обласної ради[15] (Роман Карпюк, Віктор Галан-Влащук, Людмила Стасюк, Володимир Дибель).

Органи управління[ред. | ред. код]

Структуру партії складають її центральні керівні й контрольно-ревізійні органи та первинні організації. Центральними керівними органами партії є з'їзд, політрада та політвиконком. Нагляд за дотриманням статуту[16] здійснює центральна контрольно-ревізійна комісія.

Вищим керівним органом партії є з'їзд, який скликається за рішенням політради або головою партії або на вимогу не менш як 2/3 регіональних організацій партії. Проводиться не рідше одного разу на чотири роки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Депутатські фракції і групи IX скликання. rada.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  2. ↑ Кандидати, яких обрано депутатами рад на поточну дату. cvk.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2020.
  3. ↑ А. Ткачук. Питання національної безпеки у програмних документах політичних партій на виборах до Верховної Ради України 2014 року в умовах російської агресії // Схід. — 2018. — № 6. — С. 28-33
  4. ↑ а б Євроінтеграційні зобов'язання політичних партій: аналіз виборчих програм
  5. ↑ Як досягти сили і честі, або що обіцяє партія Ігоря Смешка. LB.ua. Процитовано 9 липня 2021.
  6. ↑ Партія. Політична партія "СИЛА І ЧЕСТЬ" (ru-RU) . Процитовано 19 лютого 2021.
  7. ↑ Результати виборів депутатів ради в одномандатних мажоритарних виборчих округах. Чернігівська обласна рада. Сайт ЦВК України
  8. ↑ Указ Президента України про призначення О.Кіхтенка головою Донецької обласної державної адміністрації
  9. ↑ Указ Президента України від 7 жовтня 2014 року № 760/2014 «Про Комітет з питань розвідки при Президентові України»
  10. ↑ Президент призначив Ігоря Смешка головою Комітету з питань розвідки // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 08.10.2014
  11. ↑ Комітет з питань розвідки при Президентові буде координувати розвідувальну діяльність — голова Ігор Смешко // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 08.10.2014
  12. ↑ Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 11 липня 2015. Процитовано 11 жовтня 2014.
  13. ↑ АНАЛІЗ ПРОГРАМ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ: ЕКОНОМІКА. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  14. ↑ Партія Смешка оголосила першу десятку кандидатів // Укрінформ
  15. ↑ Кого обрали депутатами Волинської обласної ради. Імена. Волинські новини. Процитовано 23 квітня 2023.
  16. ↑ СТАТУТ. Політична партія "СИЛА І ЧЕСТЬ" (ru-RU) . Процитовано 6 лютого 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сила_і_честь_(партія)&oldid=39713937