French
DeutschСеїт Абдулла Озенбашли — Вікіпедія
| Сеїт Абдулла Озенбашли | ||||
|---|---|---|---|---|
| Seid Abdulla Özenbaşlı | ||||
 | ||||
| Народився | 1867 Бахчисарай, Російська імперія | |||
| Помер | 1924 Сімферополь, СРСР | |||
| Громадянство | Російська імперія, СРСР | |||
| Національність | кримський татарин | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Заклад | Терджиман | |||
| Мова творів | кримськотатарська | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Жанр | вірші, оповідання, драма | |||
| Конфесія | іслам | |||
| Діти | Амет Озенбашли | |||
| | ||||
Сеї́т Абдулла́ Озенбашли́ (крим. Seid Abdulla Özenbaşlı; нар. 1867, Бахчисарай — нар. 1924, Сімферополь) — кримськотатарський письменник, драматург, музикант. Батько Амета Озенбашли.
Відома біографія[ред. | ред. код]
Сеїт Абдулла Озенбашли народився в 1867 році у Бахчисараї. Початкову освіту одержав у місцевого вчителя Усеіна Ефенді. Завдяки своїй старанності і таланту він самостійно вивчив арабську, перську і російську мови. У молодості, віддаючи перевагу комерційній діяльності, працював рахівником у торговому домі відомого багатія Аджи Абдулли. У цей же час працював у газеті «Терджиман» (Перекладач).
У квітні 1902 року Озенбашли відкрив майстерню в Бахчисараї, де навчав молодь різним ремеслам. За свідченням сучасників він був вправним майстром вишивки і каліграфії, а також чудовим виконавцем східної музики.
Деякі з написаних їм віршів були опубліковані в газетах того часу. В історії кримськотатарської літератури відомий рукописний варіант його книги «Акъикъат сеси» (Голос правди). Більшість його віршів відображає національний побут кримських татар і викриває у різкій формі жадібність, хитрість, зажерливість, азартні ігри, що побутували на той час.
Творчість[ред. | ред. код]
- «Багъчасарай дестаны» (Бахчисарайська легенда): Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 104–106.
- «Оладжагъа чаре олмаз» (Чому бути, того не минати): П'єса.-- Багъчасарай, 1902.-- 23 с.// Керім І. Къырымтатар эдебияты.- Акъмесджит, 1995.- С. 97-109 // Йылдыз.- 1995.- № 1.- С. 17-31.
- «Эй, гонъюль» (Гей, седце): Вірш, Керім І. Гаспринскийнинъ «джанлы» тарихи 1883–1914.- Акъмесджит, 1999.- С. 101–103.
Джерела[ред. | ред. код]
- Велиулаева А. Алиева Л. Къырымтатар эдебияты: 7-нджи сыныф ичюн дерслик-хрестоматия. — Акъмесджит, 1993. С. 88-89.
- Деятели крымскотатарской культуры (1921–1944 гг.): Биобиблиографический словарь. — Симферополь, 1999.
- Керімов І. Сеїд--Абдулла Озенбашли (1867–1924) // Голос Криму.-- 1996.—6 вересня.
- Керім І. Його за життя називали «народний поет»// Голос Криму.-- 1997.-- 21 лютого.
Дивись додатково[ред. | ред. код]
Список кримськотатарських письменників
Посилання[ред. | ред. код]
- Про кримськотатарський театр
- Сайт кримськотатарського міністерства культури з митцями кримськотатарської культури[недоступне посилання з травня 2019]