French
DeutschСестринівка — Вікіпедія
| село Сестринівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район |  Хмільницький район |
| Громада | Козятинська міська громада |
| Облікова картка | Сестринівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1640 |
| Населення | 1147 |
| Площа | 4,15 км² |
| Густота населення | 276,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22140 |
| Телефонний код | +380 4342 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д. / 49.73694° пн. ш. 28.94111° сх. д.Координати: 49°44′13″ пн. ш. 28°56′28″ сх. д. / 49.73694° пн. ш. 28.94111° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 260 м |
| Водойми | р. Шапова |
| Найближча залізнична станція | Сестринівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22140, с. Сестринівка, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 18 |
| Карта | |
  Сестринівка | |
 Сестринівка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Сестри́нівка — село в Україні, у Козятинській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 1147 осіб.
На північний захід від села розташований ботанічний заказник — Сестринівська Дача.
Історія[ред. | ред. код]
Л.Похилевич у своїй праці «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» (1864) пише[1]:
 | Сестриновка, село при ручье Шапове, в Раставицу впадающем, в 8 верстах от Белиловки. Конфисковано в казну вместе с Белиловкою. Жителей обоего пола: православных 1950, римских католиков 158, евреев 17. В числе жителей до 900 принадлежат к польской шляхте. В 1742 году в Сестриновке считалось 80 дворов. Цековь Свято-Покровская, деревяная, на каменном фундаменте, с такою же колокольнею, построена 1747 года. По штатам она состоит в 5 классе; земли имеет 50 десятин. Предшествовавшая церковь, описаная в визите за 1741 год, была дубовая; строилась 1722 года. Во время визиты священником при ней был Иоанн Душеньковский. |  |
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Білилівської волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 2437 осіб, налічувалось 297 дворових господарств, існували православна церква, школа та 5 постоялих будинків[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3459 осіб (1676 чоловічої статі та 1783 — жіночої), з яких 3306 — православної віри[3].
Сестринівка та Михайло Грушевський[ред. | ред. код]
Сестринівка стала духовною батьківщиною першого лідера незалежної України Михайла Грушевського — тут народилася і виросла мати Михайла Сергійовича Глафіра Захарівна, тут 17-річною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського, тут провів своє життя батько Глафіри — місцевий священник Захарій Опоков.
Дід Михайла Грушевського взагалі був унікальною особистістю: за життя його нагородили двома орденами Святої Анни, бронзовий хрест, орден святого рівноапостольського князя Володимира (Російська імперія), йому було подаровано дворянство…
Саме дід благословив свого любимого онука на навчання Києві в університеті Святого Володимира[4].
_8.jpg)
В дитинстві батьки Михайла Грушевського декілька разів привозили його до Сестринівки, сюди він приїжджав під час канікул, коли навчався в університеті. Михайло Сергійович надзвичайно тепло згадував ці подорожі у своїх споминах:
[5]Але 1873 р., користаючи з можливості взяти двомісячну відпустку, батько повіз нас усіх до діда, до Сестринівки. Враження сеї великої подорожі покрилося враженнями пізніших аналогічних поїздок, і мало деталей зосталось з неї в моїй пам’яті. Але вони були незвичайно сильні, яскраві. Українське село, ліси, води, український народ, українська мова – все се ввірвалося в мою душу як якийсь інший, найкращий світ, до котрого я потім міг тільки душею і мрією тягнутися, відраховуючи місяць за місяцем ті три роки, коли батьки мої могли повторити сю подорож.
[6]І коли я всетаки любив Сестринівку незвичайно, страшенно мріяв про неї й линув душею до неї цілими десятиліттями мого життя, то се було тому, що якнеяк се був властиво одинокий пункт, де я міг зв’язуватись з українською стихією, дотикатися до української землі, до її природи, до її культури – не вважаючи на всі дефекти тих форм, в котрих виступала ся стихія.
[6]Життя в Сестринівці було для мене одним неустанним святом, де не можна було встигнути використати всіх утіх і приємностей, які розгорталися ним, і тільки з страхом зоставалося рахувати тижні й дні, які зоставалися до кінця сього свята...
Радянська влада старанно стерла пам'ять про Грушевського, як збили надпис із могильного пам'ятника Захарію Опокову.
2006 року, з нагоди 140-річчя від дня народження голови Центральної Ради у Сестринівці відкрито меморіальний музей М. С. Грушевського. Музей має декілька оригінальних речей, що стосуються родини Грушевських і Опокових. В експозиції музею також зберігається чимало речей тієї епохи, подарованих представниками влади і колекціонерами. Біля музею закладено парк.[7]
Відомі особи[ред. | ред. код]
З Сестринівкою пов'язані життя і діяльність українського військовика, члена Центральної Ради Петра Чечеля[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-87. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ НЕП. Музей М. Грушевського
- ↑ Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XI
- ↑ а б Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Спомини. Гл. XII
- ↑ Укрінформ. На Вінниччині біля музею Михайла Грушевського заклали парк[недоступне посилання]
- ↑ Журнал Житомира 23 грудня 2009 р.
Література[ред. | ред. код]
- Сестри́нівка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.332
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Сестринівка
- Розклад руху поїздів по станції Сестринівка
- Офіційний сайт Сестринівського ЗНВК І-ІІІ ступенів «Школа-дитячий садок»
- Sestrynówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 460. (пол.)
| ||||||||||||||||
| |||||||||||
