Селіванов Володимир Миколайович — Вікіпедія

Володимир Миколайович Селіванов
Народився 5 листопада 1945(1945-11-05) (78 років)
Іжевськ
Помер 2007
Країна Україна Україна
Alma mater Київський університет
Галузь правознавство
Посада Секретар Ради національної безпеки при Президентові України
Науковий ступінь Доктор юридичних наук
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Володимир Миколайович Селіванов (5 листопада 1945, Іжевськ) — український правознавець, доктор юридичних наук (1987), академік Академії підприємництва та менеджменту України (1991), академік Української академії педагогічних наук (1993), член-кореспондент Академії правових наук України (2000), заслужений юрист України (1996).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 5 листопада 1945 року в місті Іжевськ. У 1971 році закінчив Київський державний університет, юридичний факультет.

З 1971 року в аспірантурі по кафедрі державного і адміністративного права Київського університету. З 1974 року молодший науковий співробітник Інституту держави і права АН УРСР. У 1976–1984 служив в органах внутрішніх справ МВС СРСР. З 1984 — старший науковий співробітник Київського інституту народного господарства. З 1985 — старший науковий співробітник, провідний наук, співробітник, головний науковий співробітник Інституту держави і права АН УРСР. У 1991 році член Консультативно-дорадчої ради при Президії Верховної Ради Української РСР.[1] З 1992 — державний радник України з питань національної безпеки, радник Президента України з питань національної безпеки — секретар Ради національної безпеки при Президентові України. У 1993–1996 — директор Центру досліджень проблем підприємництва та менеджменту НАН України. З 1996 по 1999 — директор НДІ приватного права і підприємництва Академії правових наук України; З 1999 — головний науковий співробітник НДІ приватного права і підприємництва Академії правових наук України.

Сфера наукових інтересів[ред. | ред. код]

Досліджує теоретичні проблеми приватного права, питання підприємництва, державного управління. Брав участь у розробці Закону «Про економічну самостійність Української РСР», Декларації про державний суверенітет України, Концепції національної безпеки України (наукові основи).

Автор наукових праць[ред. | ред. код]

  • «Менеджеризм — апологетика сучасного капіталізму» (1977),
  • «США: монополії і державне управління» (1989),
  • «Галузеве управління в республіці (організаційно-правові аспекти)» (1991),
  • «Народ і влада. Спроба системного дослідження поглядів М. Є. Салтикова-Щедріна» (1996, у співавт.),
  • «Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи» (1998, у співавт.),
  • «Право і влада суверенної України: Методологічні аспекти» (2002).
  • Економіко-правові проблеми трансформації відносин власності в Україні : зб. наук. праць / Академія правових наук України, Інститут приватного права і підприємництва ; відп.ред. В. М. Селіванов, В. А. Євтушевський. - К. : Манускрипт, 1997. - 196 с. - ISBN 966-7193-00-4[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]