Сельвінський Ілля Львович — Вікіпедія

Сельвінський Ілля Львович
Народився12 (24) жовтня 1899[1] або 24 жовтня 1899(1899-10-24)[2]
Сімферополь, Російська імперія[3]
Помер22 березня 1968(1968-03-22)[3][4][2] (68 років)
Москва, СРСР[3]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьпоет
Alma materФакультет суспільних наук МДУd
ЗакладЦентросоюз[d], Q4430614?, Літературний інститут імені Горького, Правда, Літературна газета і Oktyabrd
Мова творівросійська
Жанрвірш і оповідна поезіяd
ЧленствоQ4127538? і СП СРСР
ПартіяВКП(б)
Автограф
Учасникнімецько-радянська війна і Громадянська війна в Росії
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

CMNS: Сельвінський Ілля Львович у Вікісховищі
Будинок, в якому народився і жив поет Ілля Сельвінський в 1899—1906 роках

Ілля́ (Карл) Льво́вич Сельві́нський (рос. Илья Львович Сельвинский; 12(24) жовтня 1899, Сімферополь — 22 березня 1968, Москва) — російський поет, журналіст, перекладач.

Очолював у 1920-х роках течію конструктивістів. Народився 1899 року в Сімферополі у кримчацькій родині[5], помер 1968 року, похований в Криму. Перекладав твори Тараса Шевченка російською мовою.

1989 року у Сімферополі відкрився Будинок-музей Іллі Сельвінського.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]