Секст Юлій Фронтін — Вікіпедія

Секст Юлій Фронтін
лат. Sextus Iulius Frontinus
Народився 30[1][3]
Нарбонська Галлія, Римська імперія
Помер 103[1][2][…] або 103[4]
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, державний службовець, письменник, інженер-будівельник, інженер, військовослужбовець, архітектор
Знання мов латина[5]
Magnum opus De aquaeductud і Стратегеми
Посада консул-суффект, римський губернаторd, римський губернаторd і консул
Брати, сестри Julia Frontinad
Діти daughter of Sextus Julia Frontinad

Секст Юлій Фронтін (лат. Sextus Julius Frontinus; близько 30 року — 103 рік) — давньоримський письменник, політичний, державний і військовий діяч Римської імперії, консул 100 року, консул-суффект 73 і 98 років.

Біографія[ред. | ред. код]

Стратегематон Фронтіна, видання 1888.

Народився приблизно у 40 році імовірно в Нарбоні (суч. Нарбонн) в сім'ї провінційного аристократа. Його молодість припала на досить бурхливий період в історії Риму — досить сказати, що він застав терор Калігули, правління Нерона і громадянську війну, що відбулася за цим.

У 5864 роках Фронтин служив у Вірменії командиром одного з кавалерійських загонів. Там римська армія під командуванням Гнея Доміція Корбулона вела бойові дії. Згодом він включив живі приклади цієї війни у свій твір «Стратегематон».

Під час правління Гальби отримав звання сенатора, у 70 році, при Веспасіані обійняв посаду міського претора Риму. 73 року став консулом-суффектом, у 74 році направлений як легат (намісник) у провінцію Британія. На посаді легата домігся чималих успіхів, зокрема розгромив силурів.[6] У 78 році був змінений на посаді намісника Агріколою. У 86-87 роках. Фронтін призначений проконсулом Малої Азії. Чим Фронтін займався в наступні 10 років невідомо.

У 97 році новий імператор Нерва призначив Фронтіна доглядачем міського водопроводу Риму. Це була абсолютно незнайома область для Фронтіна, однак він не тільки глибоко вникнув у свої нові обов'язки, а й написав про це книгу.

У 98 році був вдруге призначений консулом-суффектом, у 100 році став ординарним консулом разом з Траяном. Останніми роками життя став жерцем-авгуром[7], помер у 103 році.

Твори[ред. | ред. код]

  • De aquaeductu urbis Romae
  • Strategematicon libri III
  • De re militari

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]