Бернацька Наталія Іларіонівна — Вікіпедія

Бернацька (Севостьянова) Наталія Іларіонівна
Секретар Центральної виборчої комісії України (з 5.10.2018)
14 січня 2015 року — 13 вересня 2019 року
Президент Петро Порошенко, Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман, Олексій Гончарук
Попередник
Наступник вакантно
Наступник
Народилася 23 квітня 1986(1986-04-23) (38 років)
Черкаси, Українська РСР
Відома як політична діячка
Країна Україна
Alma mater Національний університет «Одеська юридична академія»
Релігія православ'я
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Наталія Іларіонівна Бернацька (Севостьянова) (нар. 23 квітня 1986(19860423), Черкаси) — член Центральної виборчої комісії (з 5 жовтня 2018 року). Перед цим — перший заступник Міністра юстиції України (з 14 січня 2015 року)[1], урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини (з 19 березня 2014)[2]; доктор юридичних наук, доцент кафедри Національного університету «Одеська юридична академія», фахівець з міжнародно-правового захисту прав людини[3].

Заслужений юрист України (2016)[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Працювала членом-консультантом «Центру міжнародного права та правосуддя» з підготовки скарг до ЄСПЛ. Після навчання в аспірантурі захистила дисертацію і отримала науковий ступінь кандидата юридичних наук. Автор монографії «Звернення до Європейського суду з прав людини як реалізація права на правосуддя» та посібника по юрисдикції та ключовим прецедентам Європейського суду з прав людини. Будучи доцентом кафедри міжнародного права і міжнародних відносин Одеської юридичної академії, викладала спецкурси: «Міжнародно-правовий захист прав людини» та «Міжнародне правосуддя».

На момент призначення працювала адвокатом Одеської колегії адвокатів і помічником-консультантом народного депутата України Мустафи Джемільова. Співпрацювала в спільних проектах з Українською Гельсінською спілкою з прав людини, науковим консультантом і розробником нормативно-правових документів щодо приєднання України до Декларації ООН про права корінних народів, брала участь в експертній діяльності проектів резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи.

У 2011 році закінчила лігвістичний курс з міжнародної юридичної мовної практики для європейських юристів на базі Worcester College, Оксфордський університет (Велика Британія). У 2010 році навчалася в літній школі ELSA з Європейської інтеграції (Марбелья, Іспанія). З відзнакою закінчила міжнародні навчальні програми ім. Фулбрайта.

Стала однією з ключових осіб, що лобіювали інтереси азбестового виробництва та чинили перепони щодо заборони використання азбесту в Україні та будь-яких матеріалів і виробів із нього. Нагадаємо, що будь які форми азбесту є канцерогенними. Близько 125 мільйонів людей у світі піддаються впливу азбесту на робочому місці. Приблизно половина смертей від професійного раку, за оцінками, спричинена азбестом. Крім того, підраховано, що кілька тисяч смертей щорічно можна віднести до впливу азбесту в домашніх умовах.

У 2017 році Наказом МОЗ № 339 від 29.03.2017 було заборонено «виробництво та використання азбесту незалежно від його виду та азбестовмісних виробів і матеріалів у технологічних процесах та при проведенні будівельно-монтажних робіт».

Міністерство юстиції зареєструвало документ 9 червня 2017 року за № 702/30570. Втім, вже через два місяці наказом № 2859/5 від 11 вересня 2017 року за підписом тогочасної першої заступниці Міністра юстиції Н. Севостьянової відомство скасувало згаданий вище наказ МОЗ. Азбест було заборонено до використання в Україні лише у 2022 році

У 2018 році присвоєно вчене звання доцента кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету «Одеська юридична академія»[5].

Наукова робота[ред. | ред. код]

  • Звернення у Європейський суд з прав людини як реалізація права на правосуддя (дисертація к.ю.н.)
  • Концептуальні засади правового регулювання соціального забезпечення публічної служби (дисертація д.ю.н.)
  • Статті у часописах та збірниках[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про призначення Севостьянової Н. І. першим заступником Міністра юстиції України [Архівовано 31 травня 2018 у Wayback Machine.] // Кабінет Міністрів України. Розпорядження від 14 січня 2015 р. № 11-р. Інд. 19
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 березня 2014 р. № 214-р «Про призначення Севостьянової Н. І. Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини». Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 11 червня 2014.
  3. Першим заступником Міністра юстиції стала Н.Севостьянова [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.]. Про таке призначення попросили правозахисники // Закон і Бізнес, 16.01.2015 09:38
  4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №439/2016 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня юриста. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 3 січня 2019.
  5. Додаток 2 до наказу МОН України від 23 жовтня 2018 р. № 1146 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо присвоєння вчених звань і присудження наукових ступенів від 23 жовтня 2018 року». Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 31 жовтня 2018.
  6. Севостьянова Наталья Илларионовна [Архівовано 5 лютого 2015 у Wayback Machine.]: Публикации // Одесская юридическая академия, Кафедра международного права и международных отношений (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]