Святі тексти — Вікіпедія

Священні писання — основні тексти будь-якої релігії.

При визначенні «священного писання» беруться виключно письмові тексти, усна традиція не враховується. «Священні писання», як правило, посилаються на своє надлюдське походження або натхнення божества. У «священних писаннях» є дуже важливою спадкоємність передачі сакрального знання. Назви «священних писань» прийнято писати з великої літери, на знак поваги до традиції.

Особливості

[ред. | ред. код]

Історично склалося так, що Священні писання в міфологічній формі розповідають про походження світу, про його сакральний устрій, про міфічних прабатьків людини і перших людей. Велике місце приділяється проведенню священних обрядів і церемоній, розповідається про норми та закони буття. Деякі Священні писання є доступними для всіх, а є такі, з якими можуть ознайомитися лише посвячені в таїнства даної релігії, що пройшли певний обряд ініціації. Більшість релігій оприлюднило правила, які визначають межі Священних писань, обмеження на зміни і доповнення. Переклади текстів на іншу мову повинні отримати офіційний дозвіл. Мова оригіналу є священною мовою.

Священні писання

[ред. | ред. код]

Список священних текстів, використовуваних у різних релігіях (в алфавітному порядку):

Джерела

[ред. | ред. код]