Святошинський район — Вікіпедія

Святошинський район
Герб Святошинського району Прапор
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Київ
Утворений: 27.04.2001
Населення: 340 673[1]
Площа: 110 км²
Густота населення: 3373 осіб/км²
Географічні координати: 50°28′08″ пн. ш. 30°20′06″ сх. д. / 50.468888888916666247° пн. ш. 30.335000000027779521° сх. д. / 50.468888888916666247; 30.335000000027779521Координати: 50°28′08″ пн. ш. 30°20′06″ сх. д. / 50.468888888916666247° пн. ш. 30.335000000027779521° сх. д. / 50.468888888916666247; 30.335000000027779521
Станції метро:  «Нивки»
 «Святошин»
 «Житомирська»
 «Академмістечко»
Районна влада
Адреса адміністрації: Святошинська РДА, 03115 м. Київ Берестейський проспект, 97
Вебсторінка: svyat.kyivcity.gov.ua
Голова РДА: Сергій Павловський[2]
Мапа
Мапа

CMNS: Святошинський район у Вікісховищі

Свято́шинський район — район міста Києва, сучасну назву й кордони отримав 27 квітня 2001 року, до цього мав назву Ленінградський. За своєю протяжністю становить понад 12 км. На території району розташовано 5 парків, загальною площею 65,75 га.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки про місцевість сучасного району пов'язані з річкою Борщагівкою, назва якої походить від давньоукраїнського слова «борщагівка» (тобто «кисла»), яким називали місцеву рослину. Назва рослини дала ім'я річці, яка в свою чергу утворила відомі назви селищ Борщагівок.

Назва Святошин має витоки ще з часів Київської Русі XII століття і пов'язується з ім'ям Чернігівського князя Святослава Давидовича, бо ці землі були його вотчиною і дісталися йому у спадок. На схилі літ він перейшов у чернецтво з ім'ям Миколай, але в народі його називали Святоша. Звідси, очевидно, і назва Святошинські землі, місця Святоші. Так про це пишеться й у Літописі Руському.

У документах про урочище Біличі вперше згадано в 1161 році. Про хутір Берковець поблизу Києва згадується із середини XVII століття як власність домініканського монастиря.

До революції це були дачні місця багатих промисловців і купців Києва. В 1918 році під час правління гетьмана П. П. Скоропадського відбувся перший адміністративно-територіальний поділ Києва на 17 районів, серед яких був і Святошинський, селище Святошин включене в межі міста у 1919 році.

На початку січня 1924 року територія Києва була поділена на 6 укрупнених адміністративно-територіальних районів, в тому числі зі Святошинським підрайоном, що входив до складу Рахівсько-Святошинського.

12 квітня 1973 року, згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР у Києві утворено новий адміністративно-територіальний район — Ленінградський, у межі якого увійшла частково територія Жовтневого, Радянського та Шевченківського районів. З 27 квітня 2001 року район отримав сучасну назву.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Район розташований у західній частині міста Києва, межує з Оболонським, Подільським, Шевченківським і Солом'янським районами міста та Бучанським районом Київської області.

До складу району входять території: Берковець, Нивки 4, Біличі, село Біличі, Новобіличі, Катеринівка, Академмістечко, Авіамістечко, Святошин. Жовтневе, Микільська Борщагівка, Південна Борщагівка, Михайлівська Борщагівка, Перемога, Галагани.

Межі району[ред. | ред. код]

Гостомельське шосе, Міська вулиця, вулиця Стеценка, вулиця Мрії, Берестейський проспект, на ділянці залізниці від Берестейського проспекту до станції Київ-Волинський смуга залізниці напрямку Київ — Фастів; міська смуга.

На території району розташовано селище міського типу Коцюбинське, територія якого належить до Бучанського району Київської області; межа смт Коцюбинське по чинній міській смузі м. Києва між забудованою територією селища і лісом Святошинського ЛПГ.

Промисловість[ред. | ред. код]

В районі зосереджено 60 промислових підприємств, 17 інститутів Національної Академії Наук України, 18 галузевих науково-дослідних інститутів. Найбільшими підприємствами району, відомими далеко за межами України є Авіаційний науково-технічний комплекс імені Олега Антонова, ДП КиДАЗ «Авіант», ЗАТ «Каштан», ДНВП «Електронмаш», ПАТ «ВЕРКОН», ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», ЗАТ НВЦ «Борщагівський хімфармзавод» та інші.

Освіта[ред. | ред. код]

Див. також: Список закладів загальної середньої освіти Святошинського району

У районі функціонує 110 навчально-освітніх закладів, професійно-технічних училищ та середніх спеціальних навчальних закладів, а також вищі навчальні заклади: Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, Київський міжнародний університет, Інститут муніципального менеджменту, Торговельно-економічний коледж КНТЕУ та ряд інших.

Культура[ред. | ред. код]

Репетиція дитячого хору в музичній школі 8 Святошинського району

В районі працюють 3 музичні школи, художня школа, школа мистецтв, Центр культури «Святошин», 10 бібліотек.

Музична школа № 22 отримала нову окрему будівлю по вул. Зодчих, 22 у 2018 році у тому ж році художня школа № 5 переїхала до окремої будівлі на вул. Василя Стуса, 25.

У районі працюють кінотеатри «Магнат» та «Лейпциг».

На Берестейському проспекті, 112 розташований Культурно-просвітній заклад "Центр культури «Святошин» з концертною залою на 480 місць. Капітальний ремонт ЦК «Святошин» було проведено у 2018 році, відновлено опалення, відремонтована сцена, концертний зал та сцена, встановлено нове сучасне професійне освітлення та звукове обладнання.[3] Раніше — Палац культури київського Авіазаводу.

Охорона здоров'я і спорт[ред. | ред. код]

В районі працюють 5 дорослих та 5 дитячих поліклінік, дитяча клінічна лікарня, пологовий будинок, 5 лікарень та диспансери. До послуг мешканців району — 5 стадіонів, спорткомплекс «Наука», 4 дитячі спортивні школи, численні спортклуби. У районі функціонують санаторій для ветеранів війни та праці, геріатричний пансіонат.

Головний спортивний центр району — Спортивний комплекс стадіон «ТЕМП» (вул. Генерала Вітрука, 10А). Реконструкція комплексу розпочалась у 2017 році за ініціативи районної влади. Станом на червень 2019 року на стадіоні збудовано 4 додаткових поля, де тренується ДЮСШ26.

В районі за 2016—2018 роки в закладах освіти збудовано 25 футбольних поля з системою штучного покриття.

Населення[ред. | ред. код]

Статево-вікова піраміда населення Святошинського району у 2001 р.

Чисельність населення району:[4]

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 239 970 77,16 %
Російська 66 903 21,51 %
Інше 4 132 1,33 %
Разом 311 005 100,00 %

Анклав на території району[ред. | ред. код]

Святошинський район є єдиною адміністративно-територіальною одиницею столиці України, на території якого розташоване селище Коцюбинське, яке є анклавом міста Ірпеня Київської області.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Станом на 1 січня 2016 року
  2. Розпорядження Президента України від 18 травня 2020 року № 327/2020-рп «Про призначення С.Павловського головою Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації»
  3. Будинки культури. Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація.
  4. Населення міських районів України з 1959 року
  5. Головне управління статистики м.Києва - Чисельність населення (щомісячна інформація). www.kiev.ukrstat.gov.ua. Процитовано 14 травня 2020.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. Сайт Коцюбинської селищної ради. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 31 березня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Київська область
(Бучанський район)
Оболонський район
Подільський район
Київська область
(Бучанський район)
Шевченківський район
Київська область
(Бучанський район)
Київська область
(Бучанський район)
Солом'янський район