Сбербанк Росії — Вікіпедія

Сбербанк Росії
Тип credit organization (business in Russia)d
банк
бізнес
підприємство
публічна компанія і state-owned enterprise of Russiad
Форма власності відкрите акціонерне товариство
Галузь фінанси[d], Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпеченняd[1] і banking in Russiad
Засновано 22 березня 1991
Засновник(и) Центральний банк Російської Федерації
Штаб-квартира Москва
Продукція роздрібний банк
Виторг 2 840 900 000 000 ₽ (2017)[2]
Операційний прибуток (EBIT) ▲2 909 100 000 000 ₽ (2023)[3][4]
Чистий прибуток ▲1 508 600 000 000 ₽ (2023)[3][4]
Активи ▲53 307 200 000 000 ₽ (2023)[3][4]
Власний капітал ▲6 584 400 000 000 ₽ (2023)[3][4]
Власник(и) Уряд Російської Федерації
Співробітники ▼281 000 осіб (2019)[5]
Дочірні компанії
  • Sberbank CZd, Eaptekad, 2ГІС, CityDrived і Сбер Банк (Білорусь)[6]
    • Член Linux Foundation[7]
    sberbank.ru
    Мапа
    CMNS: Сбербанк Росії у Вікісховищі

    Публічне акціонерне товариство «Сбербанк Росії» (рос. Публичное акционерное общество «Сбербанк России»[8]; скорочена назва ПАТ Сбербанк (рос. ПАО Сбербанк)[9]) — найбільший банк Російської Федерації. Його активи складають чверть банківської системи країни, а частка в банківському капіталі становить 30 %. За даними журналу The Banker, Сбербанк посідає 33 місце за розміром основного капіталу серед найбільших банків світу. Має дочірні банки в країнах СНД та Європи (в тому числі в Україні).

    Був заснований 22 березня 1991 року на базі Російського республіканського ощадного банку. Засновник і основний акціонер Банку — Центральний банк РФ (Банк Росії). Йому належить 51 % акцій. Іншими акціонерами Сбербанку Росії є тисячі юридичних та фізичних осіб, частка іноземних інвесторів становить понад 24 %. Акції котируються на Московській та Лондонській фондових біржах.

    Головний офіс Сбербанку розташований у Москві. Загальні активи на кінець 2014 року налічували більш ніж 25 трлн руб., чистий прибуток за цей же рік становив 214 млрд рублів. Поточним CEO Сбербанку є Герман Греф.

    Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

    Сбербанк Росії володіє дочірніми банками в Україні й Білорусі. Банк ставить за мету зайняти 5 % частку на ринку банківських послуг цих країн. Згідно з новою стратегією, Сбербанк Росії планує розширити свою міжнародну присутність, вийшовши на ринки Китаю та Індії. В цілому планується збільшити частку чистого прибутку, отриманого за межами Росії, до 5 % до 2014 року.

    Сбербанк здійснює казначейські операції на міжнародному ринку та операції торгового фінансування, підтримує кореспондентські відносини з понад 220 провідними банками світу і бере участь в діяльності низки авторитетних міжнародних організацій, що представляють інтереси світового банківського співтовариства.

    Сбербанком контролюється турецький Денізбанк.[10]

    За перші три місяці 2015 року чистий прибуток Сбербанку Росії становив 26,32 млрд рублів, у той час як за аналогічний період 2014 року — 99,3 млрд руб., тобто в 3,8 разів менше.[11]

    У серпні 2022 року банк припинив роботу в Казахстані, пояснивши це «геополітичними причинами». Керівний казахський холдинг «Байтерек» купив дочірній банк Сбербанку (ДБ АТ «Сбербанк»)[12].

    З 8 серпня 2023 року Сбер підвищив ставки за ринковою іпотекою на 0,8 процентного пункту. У підсумку відсотки за житловими кредитами при купівлі новобудови починаються від 11,4% (раніше — від 10,6%), вторинного житла — від 11,7% (раніше — від 10,9%). В Ощадбанку пояснили, що були змушені піти на такий крок, оскільки ЦБ підвищив ключову ставку відразу на 1 процентний пункт, до 8,5%.[9]

    В Україні[ред. | ред. код]

    «Сбербанк Росії (Україна)» (повна назва Публічне Акціонерне Товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії») — це 100 %[13] дочірній банк ВАТ «Сбербанк России», що діє на території України з 2007 року.[14][15] Регіональна мережа в Україні станом на 1 листопада 2010 мала 71 відділення. У липні 2014 року активи Сбербанку в Україні складали 41 млрд грн., за їх розмірами банк входив в десятку найбільших банків України.[16]

    2014 року, в ході російсько-української війни «Сбербанк Росії» став одним із об'єктів громадської кампанії «Не купуй російське», руху з бойкоту російських товарів. Цього року дочірній банк скоротив прибуток на 81,1 %.[17] За класифікацією НБУ, був одним з восьми системно важливих банків в Україні протягом 2015 року.[18]

    26 листопада 2015, ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» був перейменований в ПАТ «Сбербанк».[19]

    Також Сбербанк Росії володів банком «VS Bank» в Україні (99.92 % станом на 1 січня 2016 року).[20] В грудні 2017 він був проданий українському бізнесмену Сергію Тігіпку.[21]

    У листопаді 2021 року було оголошено про перейменування української філії на «Міжнародний резервний банк», скорочена назва — АТ «МР Банк»[22].

    Критика[ред. | ред. код]

    Неповернення внесків громадян[ред. | ред. код]

    «Сбербанк Росії» — правонаступник[23] системи державних трудових ощадних кас СРСР (ощадкас), все майно яких належало державі. В процесі лібералізації цін на початку 1990-х років держава і Ощадбанк фактично відмовилися від гарантій забезпечення внесків громадян,[24] в результаті чого відбулося їхнє обвальне знецінення, що викликало різке невдоволення населення.[25] З 1996 року проводиться часткова компенсація втрат вкладників.[26]

    Низький рівень обслуговування[ред. | ред. код]

    У 2000-х роках у Росії «Сбербанк Росії» неодноразово звинувачували у низькій якості обслуговування клієнтів і численних незручностях у відділеннях банків.[27][28][29][30][31][32]

    Звинувачення у фінансуванні тероризму в Україні[ред. | ред. код]

    17 квітня 2014 року, Генпрокурор України Олег Махніцький повідомив, що відкрито кримінальне провадження щодо «Сбербанку Росії» за підозрою у фінансуванні проросійських акцій на сході та півдні України[33][34]. Також у прес-центрі СБУ заявили, що «Сбербанк Росії» в березні—квітні 2014 року перевів у готівку 45 млн грн для фінансування терористів.[35] Прес-служба банку заперечила свою причетність до фінансування терористів на території України.[36]

    Витік даних клієнтів[ред. | ред. код]

    Стало відомо про те, що Ощадбанк завершив внутрішнє розслідування, яке проводилося через витік даних за кредитними картками клієнтів фінансової організації. У результаті служба безпеки банку, взаємодіючи з представниками правоохоронних органів, зуміла виявити співробітника 1991 року народження, причетну до даного інциденту.[37]

    Суспільний і політичний бойкот[ред. | ред. код]

    Бойкот в Україні[ред. | ред. код]

    Докладніше: Не купуй російське!
    Напис «це російський банк» біля входу до відділення «Сбербанку Росії» в Олександрії, Кіровоградська область, 17 жовтня 2014

    Із 2013 року в Україні мережа банків стала об'єктом уваги активістів кампанії «Не купуй російське!» Активісти закликали не обслуговуватися у «Сбербанку Росії», вказуючи на російське походження власників мережі.[38] Широкого поширення ідея бойкоту набула починаючи із березня 2014 року, із початком тимчасової анексії Криму та із вторгненням в Україну російських військ. Тоді Україною прокотилася хвиля акцій проти російських банків, зокрема і проти «Сбербанку Росії».[39][40][41][42][43][44][45] Траплялися і випадки вандалізму та погромів банків[46][47], зокрема після озвучених ГПУ та СБУ звинувачень у фінансуванні тероризму та сепаратизму в Україні[35].

    10 жовтня 2019-го Київський господарський суд зняв арешт зі 100 % акцій Сбербанку (українська філія), що належить російському Сбербанку[48].

    Санкції США та ЄС[ред. | ред. код]

    У вересні 2014 року в ході російського вторгнення в Крим та Схід України США та ЄС ввели третій етап санкцій проти ряду російських компаній із державною часткою власності, серед яких опинився і «Сбербанк Росії». Суть санкцій полягає у обмеженні доступу банку до ринків капіталу ЄС та США (заборона отримання кредитів).[49] На другий день після їх оголошення акції «Сбербанк Росії» на Московській біржі знизились більше ніж на 1,5 %.[50]

    22 грудня 2015 року до санкційного списку додані всі дочки Сбербанку, в тому числі й українська.[51]

    Позиція щодо окупованого Росією Криму та Донбасу[ред. | ред. код]

    У травні 2014 р. дочірній банк Сбербанку Росії припинив свою діяльність у Криму відповідно законодавству України[52][53]. Сбербанк Росії не має наміру працювати в Криму, як заявив 29 травня 2015 р. президент банку Герман Греф: «Поки таких планів не маємо. Це не дозволено з погляду санкцій. Ми поки не будемо працювати на цих територіях»[54].

    7 березня 2017 року відділення Сбербанку в Росії розпочали обслуговувати клієнтів з «паспортами» т.з. ЛНР-ДНР.[55] У зв'язку з тим НБУ ініціював санкції проти української філії Сбербанку, а українські активісти пригрозили примусово припинити роботу установи.[56][57]

    13 березня 2017 року у Києві активісти блокади замурували один з відділів бетонними блоками.[58]

    Подібні акції відбулися в інших містах. Банкомати заливали монтажною піною. Вікна заляпували червоною фарбою. Сбербанк 14 березня оголосив про обмеження на зняття коштів з рахунків в 30 000 гривень в касах банку.[59]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. ↑ Архів преси XX століття — 1908.
    2. ↑ Рейтинг крупнейших компаний России по объему реализации продукции — Expert RA.
    3. ↑ а б в г FY 2023 IFRS Reporting — Sberbank, 2024. — P. 23.
    4. ↑ а б в г Сбербанк отчитался. Считаем дивиденды — БрокерКредитСервис, 2024. — С. 1.
    5. ↑ https://www.sberbank.com/common/img/uploaded/files/pdf/yrep/sberbank-ar19-rus.pdf
    6. ↑ https://www.sber-bank.by/page/revealing
    7. ↑ https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
    8. ↑ Статут банку
    9. ↑ а б перекладається як «Ощадний банк»
    10. ↑ Sberbank Said To Buy Dexia Unit Denizbank For $3.6 Billion. Bloomberg. Проглянуто 2012-06-07.
    11. ↑ Тревожный звоночек для РФ: прибыль Сбербанка России сократились в 4 раза [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.). 1st. 07.04.2015
    12. ↑ Російський Сбербанк залишив Казахстан з "геополітичних причин". РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 серпня 2022.
    13. ↑ Структури власності банків України: АТ "СБЕРБАНК". НБУ. 1 січня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
    14. ↑ http://www.sbrf.ru/moscow/ru/about/affiliated_banks_abroad/db/ua/ (рос.)[недоступне посилання]
    15. ↑ http://ua.sberbank.ua/o-banke/ao-sberbank-rossii-segodnja/ [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] АТ Сбербанк Росії (рос.)
    16. ↑ Джерело: НБУ, станом на 01.07.2014
    17. ↑ «У 2014 Ощадбанк скоротив прибуток на 81,1 % до 108,1 млн гривень» — ІнА «Українські Новини» 2015-01-30
    18. ↑ Національний банк України затвердив методику визначення системно важливих банків / Прес-реліз НБУ від 30.12.2014
    19. ↑ Українську «дочку» «Сбєрбанку Росії» перейменували Економічна правда, 15.12.2015
    20. ↑ Структури власності банків України: ПАТ "ВіЕс Банк". НБУ. 1 січня 2016. Процитовано 6 квітня 2016.
    21. ↑ Тігіпко купив українську «дочку» російського «Сбербанку» УНІАН, 13.12.2017
    22. ↑ Українська "дочка" Сбербанка Росії змінить назву. РБК-Украина (рос.). Процитовано 2 листопада 2021.
    23. ↑ § 3. Правовое регулирование сберегательного дела. Виды вкладов. Грачева Е. Ю., Соколова Э. Д. Финансовое право: Учебное пособие. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Юриспруденция, 2000. — 304 с. (рос.). ISBN 5-8401-0042-0.
    24. ↑ Обнищание «народных масс» России. В. С. Сычёва. Социологические исследования. 1994. — № 3. — С. 66-69. Автор — канд. социол. наук, ст. н. с. (рос.). Інститут соціології РАН.
    25. ↑ Банковские вклады, «сгоревшие» в 1992 году (рос.). Людмила Преснякова. Фонд «Общественное мнение». 22.02.2007.
    26. ↑ Сбербанк России начал выплачивать компенсации по советским вкладам (рос.). Lenta.ru. 16.04.2008.
    27. ↑ Как достичь конкурентных преимуществ на рынке платежей. В. В. Насочевский. Методический журнал «Банковский ритейл». № 3/2006. (рос.)
    28. ↑ Андрей Юданов. (23.04.2007). Гении национального бизнеса. Журнал Эксперт. Архів оригіналу за 09.02.2012. Процитовано 14 серпня 2010. (рос.)
    29. ↑ В Коношском Сбербанке — волокита и некомпетентность. И. Изюмов. Коношский курьер. 21.01.05 (6-7) (рос.)
    30. ↑ «В погоне за длинным гудком». Елена Ковалева. Коммерсантъ ДЕНЬГИ. (рос.). № 35(591) від 04.09.2006.
    31. ↑ Очереди в Сбербанк остаются огромными. Сергей Ознобищев. Kreml.org. (рос.). 31.03.2006.
    32. ↑ Кому выгодна очередь? Н. Кабашова. Авангард. (рос.). 30.10.2004 (86).
    33. ↑ Проти «Сбербанку Росії» відкрили кримінальне провадження за фінансування сепаратистів. espreso.tv. 17.04.2014
    34. ↑ Проти «Сбербанку Росії» відкрили кримінальне провадження за фінансування сепаратистів
    35. ↑ а б Сбербанк Росії облили червоною фарбою після звинувачень у фінансуванні терористів. УНІАН. 18.04.2014
    36. ↑ «Сбербанк Росії» спростовує свою участь у фінансуванні сепаратистів на південному сході України [Архівовано 2 листопада 2014 у Wayback Machine.]. 112 Україна. 17.04.2014
    37. ↑ Сбербанк вирахував співробітника, причетного до витоку даних клієнтів.
    38. ↑ Не користуйся послугами російських банків! Кампанія бойкоту триває. Майдан. 19.11.2013
    39. ↑ В Києві активісти оголосили бойкот російським банкам. ТСН. 1+1. 24.04.2014
    40. ↑ Активисты призвали бойкотировать «Сбербанк России», ВТБ и Проминвестбанк (рос.). ЦензорНЕТ. 24.04.2014
    41. ↑ Бойкот сбербанк россии (відео). Віталій Віталійович. 27.06.2014
    42. ↑ Чи мають банки Путіна майбутнє в Україні. Економічна правда. Українська правда. 06.03.2014
    43. ↑ [1]. СПРАВЖНІ ПАТРІОТИ УКРАЇНИ (головна). 31.08.2014
    44. ↑ Горняки и металлурги Кривбасса за цивилизованный отказ от сотрудничества с российскими банками [Архівовано 2014-11-02 у Wayback Machine.] (рос.). Конфедерація вільних профспілок України. 17.06.2014
    45. ↑ «Не годуй армію окупанта!» — в Тернополі оголосили бойкот «Сбербанку Росії». ФОТО. zz.te.ua. 23.05.2014
    46. ↑ В центрі Києва розгромили Сбербанк Росії. Фото[недоступне посилання з червня 2019]. Укрінформ. 22.06.2014
    47. ↑ В Житомире разгромили российские ВТБ и Сбербанк (рос.). Антикоррупционный портал. 21.06.2014
    48. ↑ Київський суд зняв арешт із акцій “Сбербанку”. Новинарня (укр.). 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
    49. ↑ Нові санкції ЄС проти Росії опубліковано. У списку — Жириновський та «Калашников». Європейська правда. Українська правда. 12.09.2014
    50. ↑ Акції російського «Сбербанку» різко обвалилися через санкції. Gazeta.ua. 12.09.2014
    51. ↑ Санкційний список
    52. ↑ Дочірній банк Сбербанку Росії припиняє діяльность відділень банку в АР Крим[недоступне посилання з жовтня 2019]. Прес-релізи АТ «Сбербанк Росії» (Україна). 07.05.2014
    53. ↑ ДОЧІРНІЙ БАНК «СБЕРБАНКУ РОСІЇ» В УКРАЇНІ ЗАКРИВ ВІДДІЛЕННЯ В КРИМУ. «5 канал». 7 травня 2014
    54. ↑ Навіть «Сбербанк» плюнув на окупований Крим
    55. ↑ Сбербанк розпочав працювати з паспортами ЛДНР korrespondent.net, 7 березня 2017
    56. ↑ НБУ ініціює санкції щодо дочки Сбербанку korrespondent.net, 7 березня 2017
    57. ↑ Штаб блокади пригрозив закрити Сбербанк в Україні korrespondent.net, 10 березня 2017
    58. ↑ Нужненко, Сергій. Фоторепортаж: Активісти замурували «Сбербанк» у Києві. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 13 березня 2017.
    59. ↑ «Сбєрбанк» обмежив зняття коштів через атаки на нього, 15 березня 2017, Економічна правда

    Посилання[ред. | ред. код]

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сбербанк Росії
  • Чиний з 22 вересня 2017 року
  • Офіційний список: http://moex.com/s777
    • 10 найбільших банків України
    За загальними активами, за підсумками II кварталу 2021 року. Джерело: НБУ
    Див. також: Банківська система України
    Перегляд цього шаблону
      У месенджерах
    У соціальних мережах
    Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Література та бібліографія
    Тематичні сайти
    Довідкові видання
    Нормативний контроль
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сбербанк_Росії&oldid=41181963