Саянов Віссаріон Михайлович — Вікіпедія

Саянов Віссаріон Михайлович
Народився 3 (16) червня 1903[3] або 16 червня 1903(1903-06-16)[2][3]
Женева, Швейцарія
Помер 22 січня 1959(1959-01-22)[1][2][3] (55 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Богословське кладовище
Країна  СРСР
Діяльність письменник, поет
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство СП СРСР
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр роман, повість[d], вірш і оповідна поезіяd
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія

Саянов Віссаріон Михайлович (1903 рік в теп. Іркутській обл. — 1959 рік, Ленінград, похований там само) — російський поет.

Літературний доробок[ред. | ред. код]

Автор поеми «Современники», 1929, «Золотая Олекма», 1934, поеми про Громадянську війну, Сибір. Роман «Небо и земля». Автор ліричної повісті «Верба» (1939) про Тараса Шевченка.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]