French
DeutschСарагоса — Вікіпедія
| Сарагоса ісп. Zaragoza араг. Zaragoza | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Муніципалітет | |||
| Країна |  Іспанія | ||
| Автономна спільнота | Арагон | ||
| Провінція | Zaragoza Comarcad | ||
| Комарка | Сарагоса | ||
| Координати | 41°39′00″ пн. ш. 0°53′00″ зх. д. / 41.65000000002777369445539080° пн. ш. 0.88333333336110775313443355° зх. д. | ||
| Площа | 973 780 000 квадратний метр | ||
| Висота | 200 ± 1 м[1] | ||
| Поштові індекси | 50001–50022 | ||
| Розташування | |||
  | |||
| Влада | |||
| Мер | Jorge Azcónd | ||
| Офіційна сторінка | |||
.svg)
Сараго́са (ісп. Zaragoza) — муніципалітет і місто в Іспанії, в автономній спільноті Арагон, провінція Сарагоса, комарка Сарагоса. Адміністративний центр провінції. Розташоване у північно-східній частині країни. Патрон — святий Вікентій Сарагоський. Площа муніципалітету — 973,78 км², населення муніципалітету — 675 301 ос. (2021); густота населення — 690 ос./км². Висота над рівнем моря — 199 м. Поштовий індекс — 50001.
Назва[ред. | ред. код]
- Сараго́са — сучасна іспанська назва, що походить від античної латинської.
- Це́зар-Авгу́ста, або Це́заравгу́ста (лат. Caesar Augusta; Caesaraugusta) — назва від часів римського панування.
Географія[ред. | ред. код]
Місто розташоване на річці Ебро.Через місто течуть ще річки Уерва та Гальєго, що впадають в Ербо. В стародавні часи на цьому місці знаходилося море. Тому місто розташоване на пласкій долині зі стародавніми осадковими породами — пісковику та вапняку. Найбільш висока точка міста знаходиться на півдні.
Сарагоса розташована в зоні напівпосушливого, континентального, середземноморського клімату. Взимку та навесні віє холодний північний вітер. Зима досить холодна, з морозами та туманами. Але для посушливої Сарагоси це важливий період накопичення вологи, найбільші річні опади бувають саме взимку та навесні. Літо — спекотне і сухе, +35 градусів і вище, нерідко до +40. Температура влітку в липні 2009 року сягала +43,1 за Цельсієм.
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат 1981-2010 | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 20,6 | 22,5 | 28,3 | 32,4 | 36,5 | 41,0 | 44,5 | 42,8 | 39,2 | 32,0 | 28,4 | 22,0 | 44,5 |
| Середній максимум, °C | 10,5 | 13,1 | 17,3 | 19,6 | 24,1 | 29,3 | 32,4 | 31,7 | 27,1 | 21,4 | 14,8 | 10,8 | 21,0 |
| Середня температура, °C | 6,6 | 8,2 | 11,6 | 13,8 | 18,0 | 22,6 | 25,3 | 25,0 | 21,2 | 16,2 | 10,6 | 7,0 | 15,5 |
| Середній мінімум, °C | 2,7 | 3,3 | 5,8 | 7,9 | 11,8 | 15,8 | 18,3 | 18,3 | 15,2 | 11,0 | 6,3 | 3,2 | 10,0 |
| Абсолютний мінімум, °C | −15,2 | −11,4 | −6,3 | −2,4 | 0,5 | 1,6 | 8,0 | 8,4 | 4,8 | 0,6 | −5,6 | −9,5 | −15,2 |
| Норма опадів, мм | 21 | 22 | 19 | 39 | 44 | 26 | 17 | 17 | 30 | 36 | 30 | 21 | 322 |
| Кількість сонячних годин | 131 | 165 | 217 | 226 | 275 | 307 | 348 | 315 | 243 | 195 | 148 | 124 | 2694 |
| Кількість днів з опадами | 4 | 4 | 4 | 6 | 6 | 4 | 3 | 2 | 3 | 5 | 5 | 5 | |
| Кількість сніжних днів | 0,7 | 0,4 | 0,1 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,1 | 0,5 | |
| Вологість повітря, % | 75 | 68 | 60 | 58 | 56 | 52 | 49 | 53 | 59 | 69 | 74 | 77 | 62 |
| Джерело: Agencia Estatal de Meteorología[2] | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Місто було засноване римлянами у 24 р. до н. е.. Початкова назва поселення було Colonia Caesaraugusta. Що з перекладу означає “Колонія імператора Августа”. Спочатку в цьому поселенні жили ветерани кантабрійських воєн. Трохи з часом Сарагоса стає найбільш важливим міським центром середньої долини Ебро. У 380 році тут відбувається загальний християнський синод[3].
У 5 столітті н. е. місто захопили вестготи. У 714 р. місто відвоювали сарацини і воно стало важливим осередком мусульманської цивілізації на Іберійському півострові. Маври додали до старого римського центру ще два райони — мусульманський (мосарабський) та Єврейський квартал.
Об'єднане військо Альфонсо І Арагонського у 1118 р. разом з військовими Кастилії відвоювали місто у маврів та зробили його столицею Арагону. Маврів силоміць переселили з міста в передмістя, де вони створили своє поселення.
Мавританська архітектура міста була пошкоджена та перебудована відносно мало. Фортеця та палац Альхаферія (11 століття) увійшли в трійцю найкраще збережених та реставрованих зразків мавританської архітектури в сучасній Іспанії.
Музеєфіковані залишки римського театру[ред. | ред. код]
Фортеця і палац Альхаферія[ред. | ред. код]
-
Альхаферія вночі -
Поземний план фортеці та палацу (темним позначені рови, мури та вежі) -
Дворик Санта Ісабель після реставрації -
Портал колишньої мечеті
Династичний шлюб між Фернандо ІІ Агагонським та Ізабеллою Кастильською став важливим кроком об'єднання Іспанських князівств та створення централізованої держави. За часів Фернандо ІІ Агагонського в Сарагосі засновано університет та побудовано Рибний ринок. Важливою подією стало убивство інквізитора Педро Арбуеса. Два молодики помстилися тому за своїх закатованих родичів. Католицька церква відповіла убивством молодиків та створенням інквізиції у 1485 р. Убивство інквізитора відтворив на своїй картині художник Бартоломео Естебан Мурільйо.
За часів Католицьких королів відбулося ще дві важливі події — вони надали гроші на експедицію Христофора Колумба у Індію (але була відкрита Америка) та насиллям з Іспанії вигнали євреїв у 1492 р. Вигнання євреїв значно підірвало економіку міста. У 1609 р. церква спровокувала нове масове вигнання та виселення з країни маврів, що підсилило економічну кризу країни.
.jpg)
Важливим етапом в історії міста стало 19 століття. В роки війни за незалежність (1808-1814) Іспанії від Наполеона Бонапарта Сарагоса стала містом героїчного спротиву французьким загарбникам і була захоплена лише після другої блокади. Уродженець міста Франсіско Гоя створив серію офортів, присвячених героїчним захисникам міста та трагічним подіям війни.
Залізничний транспорт з'явився у місті 16 вересня 1861 року, коли офіційно відкривали лінію Барселона-Сарагоса прибуттям поїзда з Барселони на Північний вокзал Сарагоси, що знаходився на лівому березі Ебро в районі Аррабал. Відкриття лінії Мадрид-Сарагоса відбулося через півтора року, 16 травня 1863 року.
Сарагоса сильно потерпала від епідемій у часи блокади та 1885 р., коли місто було спустошене після холери. Але з переходом на капіталістичний спосіб виробництва місто пройшло етап індустріалізації. Місто швидко розбудовувалось і в кінці 20 століття було п'ятим за кількістю мешканців в Іспанії.
У 2008 році у місті проходила міжнародна виставка Expo 2008. На 2014 рік планується Міжнародна виставка садівництва. Сарагоса подала заяву на право бути на один рік Культурною столицею Європи.
Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]
Середньовічна архітектура Сарагоси (з візерунчатою цегельною кладкою, декоративними куполами, облицюванням різнокольоровими кахлями) багато зберегла з часів мавританського панування.
Серед визначних пам'яток є:
Музеї міста[ред. | ред. код]
.jpg)
- Музей римського театру
- Музей міста Сарагоса
- Палеонтологічний музей
- Музей гобеленів Ла Сео в різниці катедрального собору Сан-Сальвадор (де також експонують ювелірні вироби, костюми та картини, скульптуру).
- Музей скульптора Пабло Серрано
- Етнографічний музей
- Музей кераміки
- Музей річкового порту
Економіка[ред. | ред. код]
Сарагоса — великий транспортний вузол. Розвинені машинобудування, харчова, хімічна, текстильна, деревообробна та пробкова, паперова, шкіряна промисловість.
Сучасна забудова в Сарагосі[ред. | ред. код]
-
Музей Пабло Серрано -
Виставковий павільйон Арагону, 2008р. -
Центр міжнародної торгівлі в Сарагосі -
Торре дель аква ( водонагнітна вежа ).
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
На території муніципалітету Сарагоса розташовані такі населені пункти: (дані про населення за 2010 рік)[4]
- Альфосеа: 180 осіб
- Картуха-Баха: 2170 осіб
- Касетас: 7298 осіб
- Гаррапінільйос: 4979 осіб
- Хусліболь: 1336 осіб
- Монтаньяна: 3308 осіб
- Монсальбарба: 1882 особи
- Мовера: 2954 особи
- Пеньяфлор: 1093 особи
- Сан-Хуан-де-Мосарріфар: 2268 осіб
- Торресілья-де-Вальмадрід: 24 особи
- Вента-дель-Олівар: 989 осіб
- Вільяррапа: 154 особи
- Сарагоса: 645 899 осіб
- Сан-Грегоріо: 587 осіб
Демографія[ред. | ред. код]
Динаміка населення (INE[5][6] ):
Релігія[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Мистецтво Іспанії
- Інквізиція
- Христофор Колумб
- Франсіско Гойя
- Лихоліття війни
- Музей гобеленів Ла Сео
- 2189 Сарагоса[7]
- Трамвай Сарагоси
- Сарагоса-Делісіас
Посилання[ред. | ред. код]
- Сараґоса // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційна вебсторінка міста [Архівовано 11 квітня 2010 у Wayback Machine.]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сарагоса |
Примітки[ред. | ред. код]
.svg){kind=small}
- ↑ http://www.aemet.es/es/eltiempo/prediccion/municipios/zaragoza-id50297
- ↑ Standard Climate Values. Zaragoza Aeropuerto. Архів оригіналу за 7 липня 2015.
- ↑ Мандри-клуб (22 квітня 2020). Сарагоса |Іспанія| - все про місто, пам'ятки і фото Сарагоси. Мандри-клуб (укр.). Процитовано 7 червня 2023.
- ↑ Nomenclátor. Relación de unidades poblacionales (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 18 лютого 2011.
- ↑ Poblaciones de hecho desde 1900 hasta 1991. Cifras oficiales de los Censos respectivos (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 18 лютого 2011.
- ↑ Series de población desde 1996. Cifras oficiales de la Revisión anual del Padrón municipal a 1 de enero de cada año (іспанською) . Національний інститут статистики Іспанії (INE). Процитовано 18 лютого 2011.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
| № | Назва | Регіон | Населення | № | Назва | Регіон | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мадрид .JPG){kind=small} Барселона | 1 | Мадрид | Мадрид | 3 165 235 | 11 | Аліканте | Валенсія | 332 067 |  Валенсія  Севілья |
| 2 | Барселона | Каталонія | 1 602 386 | 12 | Кордова | Андалусія | 328 041 | ||
| 3 | Валенсія | Валенсія | 786 424 | 13 | Вальядолід | Кастилія-Леон | 306 830 | ||
| 4 | Севілья | Андалусія | 696 676 | 14 | Віго | Галісія | 294 997 | ||
| 5 | Сарагоса | Арагон | 666 058 | 15 | Хіхон | Астурія | 275 735 | ||
| 6 | Малага | Андалусія | 566 913 | 16 | Оспіталет | Каталонія | 253 518 | ||
| 7 | Мурсія | Мурсія | 439 712 | 17 | Ла-Корунья | Галісія | 244 810 | ||
| 8 | Пальма | Балеарські острови | 399 093 | 18 | Віторія | Країна Басків | 242 092 | ||
| 9 | Лас-Пальмас | Канарські острови | 382 283 | 19 | Гранада | Андалусія | 237 540 | ||
| 10 | Більбао | Країна Басків | 347 574 | 20 | Ельче | Валенсія | 228 647 | ||
| ||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
|
