Сан-Кандідо — Вікіпедія

Сан-Кандідо
San Candido
Комуна
Країна Італія Італія
Регіон Трентіно-Альто-Адідже
Провінція Больцано
Код ISTAT 021077
Поштові індекси 39038
Телефонний код 0474
Координати 46°44′00″ пн. ш. 12°17′00″ сх. д. / 46.73333° пн. ш. 12.28333° сх. д. / 46.73333; 12.28333Координати: 46°44′00″ пн. ш. 12°17′00″ сх. д. / 46.73333° пн. ш. 12.28333° сх. д. / 46.73333; 12.28333
Висота 1.175 м.н.р.м.
Площа 80 км²
Населення 3352 (2018)
Густота 41,9 ос./км²
Розміщення
Commune
 
Мапа
Мапа
Влада
Мер Klaus Rainer (22-9-2020)
Офіційна сторінка

Сан-Кандідо (італ. San Candido, нім. Innichen) — муніципалітет на півночі Італії, у регіоні Трентіно-Альто-Адідже, провінція Больцано.

Населення — 3352 особи (2018рік).

Сан-Кандідо розташований на відстані[1] близько 540 км на північ від Рима, 120 км на північний схід від Тренто, 80 км на схід від Больцано.

Міський ринок з 1303 року, Сан-Кандідо є сьогодні відомим зимовим і літнім туристичним курортом в Доломітових Альпах, що входить до природного парку Tre Cime[it].

Piazza San Michele (St. Michaelsplatz)

Муніципалітет включає в себе три селища:

  • Monte San Candido (Innichberg)
  • Prato alla Drava (Winnebach)
  • Versciaco (Vierschach)
Панорама San Candido, серпень 2016

Сан-Кандідо розташоване у альпах поблизу сідла Доббіако, поза межами альпійського вододілу, коли він перетинає річку Драва, приток Дунаю. Тому Сан-Кандідо та сусіднє Сесто є одними з небагатьох італійських муніципалітетів, які не входять до італійського географічного регіону, оскільки належать до гідрографічного басейну Дунаю.

гора Rocca dei Baranci (Haunold) 2966м

Покровитель (святий) — San Candido.

Історія[ред. | ред. код]

Перші згадки Сан-Кандідо можна простежити 1000 р. до н.е., де іллірійці проходили з південного сходу. Пізніше, а саме в четвертому столітті до н є сліди кельтських поселень, які заснували невелике село.

Римляни починаючи з 15 ст. до н.е. заснували римські провінції Резія і Норіко, до складу яких також входив Сан-Кандідо. Римляни, пристосовуючи античні маршрути, будували деякі дороги в регіоніː від Сан-Кандідо (Littamum для римлян), проходив via in compndium, умовно названий істориками, через Aguntum-Vipitenum, який через Вал Пустерія з'єднував Юлію Августу з гілкою вулиці Клавдія Аугуста, яка з «Понс-Друсі» (Болцано) по долині Ісарко пройшла через перевал Бреннер до «Віпітено» та «Велдідена» (Інсбрук). У Літтамумі вздовж римської дороги було збудовано важливе мансіо (місце відпочинку).

Сан-Кандідо (Інніхен німецькою) є домівкою однойменного абатства Innichen Abbey яке було засноване наприкінці 8 сторіччя та належало до церковного князівства Prince-Bishopric of Freising .

Зображення Сан-Кандідо (Інніхен), за часів єпископа Фрайзінга

У пізньому середньовіччі територія Сан-Кандідо, за своїм максимальним територіальним розширенням, простягалася від Монгуельфо на заході до Абфальтерсбаха на сході, натомість на півдні сягала аж до Кадоре. Протягом 13 століття деякі сім'ї фермерів з Сан-Кандідо колонізували певні землі поблизу сучасного Толміна в Словенії.

San Candido 1935

З початком Першої світової війни Сан-Кандідо опинився в тилу, тим самим став лікарняним центром. Під час розділу Тироля між Австрією та Італією в 1918 році Сан-Кандідо теоретично повинен був залишитися в Австрії, опинившись поза межами альпійського вододілу, але з військових причин був призначений до Італії двома великими казармами: Канторі та Друзо, перша досі належить 6-му Альпійському полку.

Демографія[ред. | ред. код]

Населення за роками[2]:


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживав 191 іноземець з 29 країн, серед них 66 громадян країн Євросоюзу та 5 громадян України.[3]

Офіційна мова - італійська, німецька.

Німецькомовне населення - 85,06%

Італомовне населення - 14,64%

Населення, яке користується ладинською мовою, - 0,30%

Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]

Галерея зображень[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
  3. Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.) . ISTAT. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.