Санкюлоти — Вікіпедія

Санкюло́ти (фр. sans-culottes, від фр. sans — «без» і фр. culotte — «короткі штани, кюлоти») — представники міської бідноти, які носили довгі штани, зроблені з грубої тканини. Під час диктатури якобінців вважалися патріотами та революціонерами.

У червні 1793 року допомогли прийти до влади якобінцям і в вересні змусили Конвент розгорнути терор. З його початком багато державних службовців стали одягатися «а-ля санкюлот». Самі санкюлоти вимагали посилення контролю за цінами та доходами, звинувачуючи уряд в надмірному лібералізмі.

У 1792—1795 роках санкюлотами стали образно називати будь-яких радикально налаштованих революціонерів. Санкюлоти підтримували найбільш лівих революційних політиків — Ебера, потім Робесп'єра і Комітет громадського порятунку.

Після падіння Робесп'єра санкюлоти організували Преріальське повстання, з розгромом якого перестали грати значну політичну роль.

Див. також[ред. | ред. код]

• В'язальниці

Посилання[ред. | ред. код]

• Санкюлоти // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2011)

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.