Самородні елементи — Вікіпедія
Саморо́дні елеме́нти — прості речовини.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Самородний елемент — проста речовина, мінерал, що складається з одного хімічного елемента, або сплав, що характеризується кількома пов'язаними, досить чистими хімічними елементами, у стані простих речовин, теоретично не поєднаних хімічно, що природно присутній у земній корі або в інших природних середовищах, таких як метеорити та небесні тіла. Мінералів, що належать до класу самородних, налічується близько 50. Вони рідко трапляються в природі, але мають велике практичне значення — застосовуються в техніці, медицині, ювелірній справі.
Генезис[ред. | ред. код]
Утворення самородних елементів пов'язано з глибинними процесами, підвищеними температурами і тиском. Деякі з них виділяються безпосередньо з магматичного розплаву (платина, алмаз), інші — при гідротермальних процесах (золото, срібло). Частина мінералів цього класу утворюється під час окиснення сірчаних сполук, нерідко за участю бактерій (сірка, мідь, ртуть і т. ін.).
Форми виділень самородних елементів різноманітні: краплеподібні зерна, ідіоморфні або ниткоподібні кристали, дротоподібні або плоскі дендрити, пластинчаті (плівкові) утворення. Деякі елементи і сплави існують у двох або більше кристалічних структурах і називаються, згідно з встановленими правилами, по різному. Наприклад, ромбічна сірка називається сіркою, а моноклінна — розицькітом. Вуглець утворює різні структури — алмазу, графіту, нанотрубок, фулерену та його аналогів, лонсдейліту. Пром. значення мають родовища самородних Au, Ag, Pt, Cu, алмазу, графіту, сірки, частково також Sb, As, Hg.
В Україні самородні елементи знайдено в ряді областей. Гідротермальні відклади золота — поблизу м. Берегове (Закарпаття), а також на Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Одещині; графіту — поблизу міста Первомайськ Миколаївської обл.; сірки — в Івано-Франківській і Львівській областях; мікроалмазів — на Донеччині та Рівненщині тощо.
Властивості[ред. | ред. код]
Усі самородні елементи характеризуються великою хімічною інертністю. Переважна більшість мінералів, що належать до самородних елементів, кристалізується в кубічній, гексагональній та тригональній системах.
Основні самородні елементи і сплави
Назва мінералу | Склад | Сингонія |
Алмаз | C | Куб. |
Амальґама | (Ag, Hg) | Куб. |
Антимоніт або стибніт | Sb | Триг. |
As | Ромб. | |
As | Ромб. | |
Бісмут | Bi | Триг. |
C | Гекс. | |
Fe | Куб. | |
Au | Куб. | |
In | Тетр. | |
Ir | Куб. | |
(Os, Ir) | Гекс. | |
(Fe, Ni) | Куб. | |
(Fe, Ni, Co)3C | Ромб. | |
Cu7Hg6 | Куб. | |
Лонсдейліт | C | Гекс. |
Au2Bi | Куб. | |
Cu | Куб. | |
Ag2Hg3 | Куб. | |
SiC | Гекс. | |
Ni | Куб. | |
Sn | Тетр. | |
TiN | Куб. | |
(Os, Ir) | Гекс. | |
(Ir, Os) | Куб. | |
Pd | Куб. | |
Pt | Куб. | |
(Ir, Pt) | Куб. | |
Pd (Pb, Bi) | Ромб. | |
Rh | Куб. | |
S | Мон. | |
Hg | Триг. | |
Ru | Гекс. | |
(Os, Ir, Ru) | Гекс. | |
(Ir, Os, Ru) | Куб. | |
Pb | Куб. | |
Se | Триг. | |
S | Ромб. | |
Ag | Куб. | |
Fe5N2 | Триг. | |
PdBi | Гекс. | |
Te | Триг. | |
PtFe | Тетр. | |
Zn | Гекс. |
Приклади[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Посилання[ред. | ред. код]
|