Самарська губернія — Вікіпедія

Самарська губернія

Герб
Центр Самара
Існування 18511928
Утворено 1851
Площа 156 120 (1897)
Населення 2 763 478 осіб (1897)
Густота 17.7 осіб / км²
Попередники Казанська губернія
Наступники Середньо-Волзька область

Сама́рська губе́рнія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії і РРФСР. Губернське місто — Самара.

Географічне положення[ред. | ред. код]

Самарська губернія лежить між 50°- 55° північ. широти і 45°30 і 54°20 схід. довготи. Фігура площі неправильна, розтягнута від півночі на південь. Кордонами їй служать на півночі Спаський і Чистопольський повіти Казанської губернії і Мензелінський повіт Уфимської, на сході повіти Белебєєвський і Оренбурзький Оренбурзькою губернії і землі Уральського козачого війська, на півдні Царевський повіт Астраханської губернії, на заході повіти Камишинський, Саратовський, Вольський і Хвалинський Саратовською губернії. Із західного боку кордон губернії позначений річкою Волга, решта ж кордонів — умовні, по яких-небудь живих урочищах. Найбільша ширина губернії від заходу на схід дорівнює 362,7 км, а найбільша довжина, з півночі на південь 938,8 км. Площа губернії становила 156 120 км 2.

Література[ред. | ред. код]

  • Алабин, «Трехсотлетие гор. Самары» (1877);
  • Иванин, «Описание закамск. линии» («Вестн. Имп. Рус. геогр. общ.», 1851, т. I);
  • Перетяткович, «Поволжье в XVII и начале XVIII в.»;
  • Haxthausen, «Studien über die innern Zustände, das Volksleben und insbesondere die lä ndlichen Einrichtungen Russlands» (III),
  • П. А. Соколовский, «Экономический быт России»;
  • Докучаев, «Русский чернозем»; «Список населенных мест Самар. губ.» (1865); «Городские поселения Рос. Имп.» (т. IV); «Путешествие Палласа» (т. III);
  • П. А. Осоков, «Геолог. очерк окрестностей г. Самары» (1886);
  • Клаус, «Наши колонии» (1869);
  • Wolga-Bote, «Die deutschen Ansiedelungen in Russland» (1885);
  • Лясковский, «Материалы для статистического описания С. губ.» (1860).