French
DeutschКасіян Сакович — Вікіпедія
| Касіян Сакович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Лицар із самопалом з «Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного» (1622) | ||||
| Народився | 1578[1] Потелич | |||
| Помер | 1647[2][1] Краків, Річ Посполита | |||
| Країна |  Річ Посполита | |||
| Діяльність | поет, католицький священник | |||
| Сфера роботи | католицька церква[1] і аристократія[1] | |||
| Alma mater | Замойська академія | |||
| Заклад | Національний університет «Києво-Могилянська академія» | |||
| Мова творів | русинська | |||
| Конфесія | православ'я | |||
| Рід | Саковичі гербу Корвінd | |||
| | ||||
 Касіян Сакович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Касіян Калі́кст Сако́вич гербу Корвін (бл. 1578 — 1647, Краків) — руський (український) шляхтич, церковний діяч і письменник-полеміст, ректор Київської братської школи у 1620—1624 роках. Представник боярського роду Саковичів. Писав книжною українською та польською мовами[3].
Біографія[ред. | ред. код]
Дитинство, юність, православний період життя[ред. | ред. код]
Народився близько 1578 року в священничій родині в містечку Потеличі (Белзька земля; інша назва Подтеличі) неподалік Рави-Руської. Згідно з К. Несецьким, походив з литовського роду Саковичів гербу Корвін.
Навчався в Замойській академії у Любліні, у Краківській академії. Був домашнім виховником Адама Киселя. Видав друком працю «Проблеми або питання природи людини…», яку присвятив Лаврентієві Древинському. Також до «Проблем…» додав «Передмови до актів весільних та погребових» (їх повторно виголосив у 1626 році у Ярославі).
У 1620–1624 роках, бувши ченцем, став ректором Київської братської школи. У 1624 році на прохання Лаврентія Древинського переїхав до Любліна, де протягом року був проповідником церкви місцевого православного братства.[4]
Унійний і католицький періоди[ред. | ред. код]
У Любліні в 1625 році став греко-католиком, як вдівець став монахом-василіянином. Ймовірною причиною цього були приязні стосунки з князем Олександром Заславським.[4] У 1626 році став архимандритом Хрестовоздвиженського монастиря у Дубному. В 1634 році єпископ Єремія Почаповський позбавив його сану архимандрита.[5]
13 вересня 1640 року написав брошуру під назвою «Календар старий, у якому явні та очевидні помилки…», присвячену Данилові Єло-Малинському. Того ж року врочисто зачитав її у Вільні.
У 1640 році (за даними о. Садока Баронча, склав повноваження на Луцькому синоді 1631 року) перейшов на латинський обряд за дозволом Папи Урбана VIII і вступив до ченців-авґустиніанів монастиря св. Катажини у Кракові. Потім вів мандрівне життя. Помер, за даними Стебельського, 1647 року в Кракові.[6]
Доробок[ред. | ред. код]
К. Сакович був обдарований визначним письменницьким хистом. Перший твір із філософської тематикою «Проблеми» видрукував польською мовою у Кракові 1620 року. 1622 року в Києві видав написані тодішньою книжною «руською» мовою «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича – Сагайдачного, гетьмана війська його королівської милості Запорозького» за зразками силабічної барокової поезії[7].
Брав участь у друкуванні «Апології» Мелетія Смотрицького (Львів, 1628); за це був відлучений від церкви на Київському православному соборі під час служби 14/24 серпня 1628 року всіма єпископами-учасниками[8].
З інших його творів найважливіші:
- «Kalendarz stary … і responzy na zarzuty starokalendarzan» (1642)
- «Epanorthosis albo Perspektywa …» (1642) з полемічним наставленням проти юліанського календаря і проти літургійних обрядів тодішньої Православної і Греко-католицької церков, що не залишилися без відповіді з боку православних — Петра Могили («Litos albo kamień…», 1644) і греко-католиків — Пахомія Войни-Оранського та Івана Дубовича.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ Касіян Сакович. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, 1622 р. [Архівовано 25 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Українська суспільно-політична думка XVI—XVII ст. Переклади текстів XVI—XVII ст. / Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти т. — К.: Дніпро, 2001. Т. 2. Кн. 1. — XVI ст. / Упор., передм., приміт. В. Шевчука. — 560 с. — ISBN 966-578-039-5.
- ↑ а б Szegda M. Sakowicz (Isakowicz) Kalikst… — S. 343. (пол.)
- ↑ Там само. — S. 344.
- ↑ Barącz S. Kassyan Sakowicz [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]… — S. 3.
- ↑ Сакович Касіян Каліст (1578—1647) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Frick D. A. Smotrycki Maksym (Maksenty), imie zakonne Melecjusz (Meletij) (ok. 1577—1633) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/3, zeszyt 162. — S. 361. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
 | Вікіцитати містять висловлювання від або про: Касіян Сакович |
- Бичко А., Бичко Б. Світлотінь Касіяна (Калліста) Саковича. — К. : Український центр духовної культури, 2005. — 168 с.
- Касіян Сакович // Возняк М. Історія української літератури. У двох книгах / вид. 2-ге, виправлене. — Львів : Світ, 1992. — Кн.1. — С. 533—545.
- Дзюба О. М. Сакович Касіян [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 424. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Barącz S. Kassyan Sakowicz [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — 820 s. — S. 3—4. (пол.)
- Szegda M. Sakowicz (Isakowicz) Kalikst, imię zakonne Kasjan (ok. 1587—1647) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993. — T. XXXIV/…. — Zeszyt 14…. — S. 343—345. (пол.).
- Войтов Б. І. Рецепція ренесансних ідей у релігійно-філософських поглядах Касіяна Саковича [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] (2020)
Література[ред. | ред. код]
- Сакович, Касіян // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 561. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- Сакович Касіян. Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича — Сагайдачного. — Київ, Друкарня лаври, 1622
- Сакович Касіян [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Сакович Касіян // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сакович Касіян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1661-1662. — 1000 екз.
- Касіян Сакович. Українська поезія XVI—XVII ст. [Архівовано 15 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Касіян Сакович [Архівовано 20 вересня 2019 у Wayback Machine.] // Українська література XVII ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / Упоряд., приміт. В. І. Крекотня. — Київ: «Наукова думка», 1987.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
