Симон Островський — Вікіпедія

Симон Островський
Simon Ostrovsky
Симон Островський в Києві в жовтні 2016 року, фото Олександра Чекменьова
Народився 2 лютого 1981(1981-02-02) (43 роки)
Москва, СРСР СРСР
Громадянство США США
Діяльність Журналіст та продюсер
Відомий завдяки Журналіст Vice News
Нагороди
IMDb ID 4579785
Сайт simonostrovsky.com

Симон Островський (англ. Simon Ostrovsky, рос. Симон Островский; нар. 2 лютого 1981, Москва, СРСР[1]) — американський журналіст, режисер, продюсер родом з Радянського Союзу. Відомий своїми розслідуваннями і доказом участі російської армії у війні на сході України[2].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 1981 року в Москві. У півторарічному віці Симона родина емігрувала до США. Закінчив середню школу в місті Енн-Арбор, штат Мічиган. На власну думку Симона, освіта в ліберальній школі університетського кампусу справила визначальний вплив на його погляди, зробивши базовими такі цінності, як свобода слова, неупереджений суд, справедливість, недоторканність власності і особистості, повага до прав меншості[1].

У віці 17 років повернувся з матір'ю в Росію, вступив на факультет журналістики СПбДУ, але перестав відвідувати заняття і був відрахований. Одночасно Островський почав працювати у місцевій пресі. У вересні 2001 року перебрався до Москви, де став співробітником газети The Moscow Times[1].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Трудові табори[ред. | ред. код]

В 2009 році Островський був продюсером документальної передачі для Бі-бі-сі про Північнокорейські трудові табори в Росії[3]. Він вдруге відвідав ці табори для Vice News в 2011 році та допомагав випуску передач про втікачів з Північної Кореї.[4]. Раніше він працював журналістом для Al Jazeera English.[5]

В полоні у проросійських сепаратистів[ред. | ред. код]

В квітні 2014 року Симон перебував на сході України, де знімав репортажі про Російську інтервенцію в Україну та про вторгнення російських військ на схід України зокрема, які виходили під загальною назвою англ. Russian Roulette[6].

21 квітня в Слов'янську був захоплений терористами в заручники[7][8]. Кілька днів потому, 24 квітня, Симон був звільнений.

За його словами, він чотири дні провів у підвалі з кількома іншими людьми, туди постійно приводили нових людей з вулиці — п'яниць, наркоманів, активістів з інших регіонів: «Когось тримали день, когось довше. Там був навіть якийсь місцевий чиновник. Заявили, що я брехун. Били, зав'язали очі і руки теж»[9][10]. Йому вдалось дізнатись імена заручників: Артем Дейнега — місцевий програміст, який встановив вебкамеру навпроти захопленого будинку СБУ; Сергій Лефтер — журналіст, захоплений на центральній площі міста серед дня; Вадим Сухонос — депутат міської ради; Віталій Ковальчук[11] — колишній член самооборони Майдану, котрий, за його словами, приїхав до Слов'янська з групою бійців «Правого сектору» заради спроби захопити зброю у проросійських терористів[12].

Розслідування щодо російського солдата в Україні[ред. | ред. код]

16 червня 2015 року Симон Островський опублікував розслідування у виданні VICE щодо участі бурятського солдата із Росії у війні на Сході України[2]. Солдат Бато Дамбаєв брав участь у боях за Дебальцеве та активно публікував новини у соціальній мережі ВКонтакті. Його профіль вказував, що він служить у російській армії у 2012—2016 роках. Ще у січні 2015 року він опублікував фото у офіційній російській уніформі, згодом — фото з Таганрогу та фото на зруйнованому блокпосту у Вуглегірську. Саме це фото відтворив Симон Островський, чим довів, що Бато Дамбаєв перетинав український кордон[13].

Перед тим, 4 червня, Симону Островському було відмовлено у російській журналістській візі[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Симон Островский: «Я представляю три самые ненавистные культуры мира. Я русский, я американец, и я еврей» [Архівовано 2020-09-21 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. а б Волчек, Дмитрий (20 липня 2015). Белая лента солдата Дамбаева. Радіо Свобода (рос.). Процитовано 2 вересня 2022.
  3. BBC newsnight report [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.], BBC.co.uk, retrieved April 23, 2014.
  4. Vice on HBO documentary on North Korean defectors [Архівовано 13 листопада 2015 у Wayback Machine.], youtube.com, retrieved April 23, 2014
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 травня 2017. Процитовано 25 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Andrew S. Weiss (23 квітня 2014). Glimpsing the Frontline in Eastern Ukraine. Carnegie Moscow Center. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 23 квітня 2014.
  7. Американське видання підтвердило інформацію про захоплення свого журналіста у Слов'янську. УкрІнформ. 22.04.2014. Архів оригіналу за 27.04.2014. Процитовано 23.04.2014.
  8. Ries, Brian (22 квітня 2014). Vice Journalist Captured in Eastern Ukraine. Mashable. New York City, New York: Mashable, Inc. Архів оригіналу за 22 квітня 2014. Процитовано 22 квітня 2014.
  9. Американський журналіст розповів про тортури сепаратистів. Відео. УкрІнформ. 25.04.2014. Архів оригіналу за 26.04.2014. Процитовано 25.04.2014.
  10. Американський журналіст розповів про полон у Слов'янську. Українська Правда. 25.04.2014. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 25 квітня 2014.
  11. «Виталика вместе с журналистом Лефтером удерживают в Славянске в одном подвале», - мама похищенного Ковальчука [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Новини Вінниці - 20 хвилин, 27 квітня 2014
  12. Simon Ostrovky (25.04.2014). ‘I Had It Pretty Easy, Because I Was Let Go’: Simon Ostrovsky On His Detention in Sloviansk. Vice News. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 25 квітня 2014.
  13. 'Selfie' proves Russia sent soldiers to fight in Ukraine: VICE News report [Архівовано 19 липня 2015 у Wayback Machine.] // «The Sydney Morning Herald», 17 червня 2015 (англ.)
  14. Росія забрала візу у журналіста, який довів присутність російських військових в Україні [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.] // «Голос Америки», 22 червня 2015
    Melinda Haring: Russia bans freedom to report, says top investigative journalist [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.] // «Kyiv Post», 26 червня 2015 (англ.)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]