Садова (Україна) — Вікіпедія

село Садова
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Могилів-Подільський район
Громада	Вендичанська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA05080030170095088
Основні дані
Населення	354
Площа	1,53 км²
Густота населення	231,37 осіб/км²
Поштовий індекс	24042
Телефонний код	+380 4337
Географічні дані
Географічні координати	48°32′36″ пн. ш. 27°55′20″ сх. д. / 48.54333° пн. ш. 27.92222° сх. д.Координати: 48°32′36″ пн. ш. 27°55′20″ сх. д. / 48.54333° пн. ш. 27.92222° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	216 м
Водойми	р. Дерло
Місцева влада
Адреса ради	24032, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, смт Вендичани, вул. Соборна, буд. 55
Карта
	Садова
	Садова
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Садова.

Садо́ва — село в Україні, у Вендичанській селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Населення становить 354 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Дерло — лівої притоки Дністра.

Історія[ред. | ред. код]

Село розкинулося на косогорах і частково в долині на правому березі річки Дерло — за 15 верст від повітового міста Могилів-Подільський, де Дерло впадає у Дністер. У книзі «Парафії та церкви Подільської єпархії», виданій 1901 року за редакцією Юхима Сіцінського, зазначено: «Наприкінці XVIII століття Садова належала Комарам, потім послідовно переходила до Петра Березовського, Старицького, а у 1870-х роках — до попечителя Київського навчального округу Платона Олександровича Антоновича, спадкоємцям якого належить і тепер».

В часи Російської імперії Садова входила до Могилівського повіту Подільської губернії. У липні 1869 року маєток у Садовій придбав український письменник Михайло Старицький. Перед тим, у січні 1869 року, він продав свій невеличкий маєток на Полтавщині. Перезимувавши у Києві, Старицькі навесні 1870 року переїхали в Садову^[2].

У Садовій Старицькі зазимували, бо так порадили Михайлові Петровичу лікарі. Хоча взимку, припускають дослідники, Старицькі жили, мабуть, у повітовому Могилеві.

На цей час 30-річний Старицький уже був відомий як поет і перекладач (його вірші публікувалися в журналах і газетах, починаючи з 1865 року). Живучи в Садовій, поет продовжив роботу над перекладами, зокрема сербських народних дум. З оригінальних віршів Михайло Петрович написав у Садовій, певно, деякі любовні та пейзажні вірші: «Виклик», «Ой, і де ти, зіронько», «Вечір», «Тихо, ясно».

Перлиною любовної лірики Старицького є вірш «Виклик», більше відомий за першим рядками: «Ніч яка, господи, місячна, зоряна! Ясно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай!» В автографі зазначено дату написання — 1870 рік. А надруковано вірш було значно пізніше — 1883 рік у другій частині збірки «З давнього зшитку. Пісні і думи». Покладений на музику Миколою ЛИСЕНКОМ, вірш став улюбленою народною піснею, популярною і нині.

Восени 1871 року Старицький повернувся до Києва, де й провів зиму. А на літо із сім'єю знову переїхав до Садової. Тут його часто відвідували Микола Лисенко, інші київські друзі.

У червні 1875 року він продав маєток.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Вендичанської селищної громади.^[3]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Могилів-Подільського району, увійшло до складу новоутвореного Могилів-Подільського району Вінницької області.^[4]