Сава Мірков — Вікіпедія

Сава Мірков
болг. Сава Милков Мирков
Народився	15 (27) червня 1850 Беброво, громада Елена, Великотирновська область, Болгарія
Помер	9 серпня 1927(1927-08-09) (77 років) Софія, Болгарія
Громадянство	Болгарія
Діяльність	військовий лікар волонтер офіцер
Alma mater	Київська духовна семінарія
Учасник	Сербсько-болгарська війна
Членство	Болгарська академія наук
Посада	депутат Народних зборів Болгарії[d]
Військове звання	полковник

Сава Мірков (болг. Сава Милков Мирков); нар. 15 червня 1850, Беброво — пом. 9 серпня 1927, Софія — болгарський військовий лікар, волонтер, офіцер, полковник. Один з засновників військової медицини в Болгарії. Член болгарського літературного товариства.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 червня 1850 в селі Беброво. Закінчив Духовну семінарію в Києві (1871) та медичний факультет Московського університету (1876). Він почав медичну практику польового лікаря в Орловській губернії (1876).

Брав участь як доброволець в Сербсько-турецькій війні (1876). Під час Російсько-турецької війни (1877—1878) був лікарем Другого Ополченського батальйону Болгарського ополчення.

Під час Сербсько-болгарської війни (1885) був головним лікарем Болгарської армії (1882–1891). Підтримав включення Болгарії в міжнародну організацію Червоний Хрест. Член Медичної ради (1883–1884).

З 1898 — член Болгарського літературного товариства. Голова Природничо-математичного відділення Болгарської академії наук (1926-1927). Член Союзу болгарських вчених, письменників та художників.

Джерела[ред. | ред. код]

• Освободителната война 1877—1878, С., 1986, с.106