Рішельєвська гімназія — Вікіпедія

Рішельєвська гімназія
Назва на честь: Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє
Тип Гімназія
Країна Російська імперія
Розташування Одеса
46°29′24″ пн. ш. 30°43′46″ сх. д. / 46.49000000002777711° пн. ш. 30.72944444447177759° сх. д. / 46.49000000002777711; 30.72944444447177759Координати: 46°29′24″ пн. ш. 30°43′46″ сх. д. / 46.49000000002777711° пн. ш. 30.72944444447177759° сх. д. / 46.49000000002777711; 30.72944444447177759
Засновано 1863
Адреса м.Одеса, Херсонська губернія
Мапа

Рішельєвська гімназія (Перша чоловіча гімназія) — середній навчальний заклад в Одесі, утворений в 1863 році.

Історія[ред. | ред. код]

Утворений в 1817 році, Рішельєвський ліцей за загальним статутом освітнього навчання від 1828 року був розділений на 11 класів; до 1831 року відбувся поділ ліцею на 7 гімназійних (включаючи 1-й підготовчий) класів і 4 ліцейних класів. За Статутом ліцею від 29 травня 1837 року зв'язок ліцейних та гімназійних класів залишився тільки в частині управління їх одними і тими ж особами, розміщення їх приміщення в одній будівлі і спільне фінансування. Ліцейні класи фактично стали окремим навчальним закладом, за складом і правилами вельми близьким до університетів, а гімназичні класи продовжили діяти на підставі статуту від 8 грудня 1828 року; в ліцейних класах викладали професори, а в гімназійних — вчителі. У гімназійних класах пропонувалося вивчати дві іноземні мови з шести (у числі яких були новогрецька та італійська), причому обов'язковим була французька мова. Кількість учнів з кожним роком зростала. Спочатку, в 1839 році, були відкриті паралельні відділення при 2, 3, 4 і 5 класах. У 1847 році кількість учнів ліцейних гімназії досягло 684 осіб. У 1848 році в Одесі була відкрита 2-а гімназія, куди були переведені всі нові учні. Пансіонери і полупансіонери були залишені в ліцейній гімназії, яка стала називатися 1-ю гімназією, проте залишалася в структурі Рішельєвського ліцею. В результаті, в 1-й гімназії виявилося 146 осіб, а у 2-й — 474.

У 1863 році 1-а Одеська гімназія з пансіоном була відділена від ліцею і отримала назву Рішельєвська гімназія, в пам'ять про пожертви колишнього одеського градоначальника дюка де Рішельє на користь освіти[1]. Для розміщення гімназії з пансіоном до 1866 року був найнятий окремий будинок графині Стенбок-Фермор, на розі Єлисаветинської і Торгової вулиць. Навчання почалося 16 серпня 1863 року і перші два роки істотних змін у навчально-виховній частині не сталося. З серпня 1865 року гімназія стала працювати за новим Статутом, за яким вона стала класичною: в основу освіти була покладена математика і стародавні класичні мови (латинська та грецька); обов'язковим залишено вивчення нових мов — французької та німецької. У 1865 році за нестачі коштів був закритий пансіон, внаслідок чого гімназія стала відкритим закладом, та кількість учнів у ній дуже швидко збільшилася. Це поліпшило фінансовий стан і в 1870 році пансіон був знову відкритий. У цьому ж році була заснована посада почесного попечителя, яким був обраний граф М. М. Толстой.

Директори[ред. | ред. код]

У 1863 році першим виконуючим обов'язки директора був призначений інспектор ліцею Микола Іванович Білий, якого в тому ж році змінив Йосип Григорович Шершеневич (викладач стародавніх мов).

У 1864 році директором гімназії був призначений Володимир Микитович Даль, який з 1 серпня 1865 року був зарахований до Державного контролю і на посаді директора став виконувати обов'язки колезький асесор Віктор Ісаєвич Стратонов[2]. Затверджений на посаді, він керував гімназією до 1870 року. При ньому, в 1866 році, гімназія переїхала в нову будівлю: взята в оренду у І. І. Фундуклея двоповерхова будівля хлібного магазину на розі Торгової і вулиць Садової була перебудовано під потреби гімназії.

З 1870 року і до затвердження нового директора гімназією керував окружний інспектор М. Т. Пятин. З 1871 року директором був призначений Микола Карлович Геек; з 4 серпня 1873 року — Микола Миколайович Порунов; з 7 жовтня 1875 року — Степан Степанович Сабінін, який помер 21 вересня 1877 року.

З 1 січня 1878 року[3] гімназія знаходилася під енергійним управлінням нового директора, Костянтина Андрійовича П'ятницького.

Викладачі[ред. | ред. код]

  • Шершенєвич Йосип Григорович — стародавні мови
  • П'ятницький Костянтин Андрійович — стародавні мови
  • Білицький Карл Якович — стародавні та німецька мови
  • Опацький Станіслав Флоріанович — стародавні мови
  • Сабінін Степан Степанович — стародавні мови
  • Ленц, Микола Іванович — російська мова і словесність
  • Кочубинський Олександр Олександрович — російська мова і словесність
  • Кононович Олександр Костянтинович — математика і фізика
  • Стратонов Віктор Ісаєвич — історія та географія
  • Порунов Микола Миколайович — історія та географія
  • Турчаковський Климент Іванович — історія та географія
  • Кощуг Іван Федорович — природничі науки
  • Шапеллон Август Альфонсович — французька мова

Випускники[ред. | ред. код]

1865

1867

1870

  • Теллалов Петро Абрамович

1871

  • Гарін-Михайловський Микола Георгійович

1875

1879

  • Мануйлов Олександр Аполлонович (срібна медаль)

1880

1883

  • Гуковський Олександр Ісаєвич
  • Гурко Василь Иосипович

1884

1890

1891

  • Левицький Дмитро Гаврилович

1892

  • Буницький Євген Леонідович

1896

1897

1899

1904

1907

1908

1909

1916

1917

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ До цього часу вже було прийняте рішення про відкриття в Одесі університету на базі Рішельєвського ліцею
  2. ↑ Адрес-Календарь Херсонской губернии на 1866 год. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  3. ↑ Протягом трьох місяців до цього виконуючим обов'язки директора гімназії був інспектор гімназії в 1873—1878 роках К. Я. Бєліцький.

Література[ред. | ред. код]

  • Исторический очерк Ришельевской гимназии / сост. Р. Э. Заузе. — Одесса, 1881.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рішельєвська_гімназія&oldid=41118131