Рівненська дитяча залізниця — Вікіпедія

Рівненська дитяча залізниця
Рівне, вул. Соборна, 147,  Україна
50°37′10″ пн. ш. 26°15′05″ сх. д. / 50.619722220028° пн. ш. 26.251388890027779865° сх. д. / 50.619722220028; 26.251388890027779865Координати: 50°37′10″ пн. ш. 26°15′05″ сх. д. / 50.619722220028° пн. ш. 26.251388890027779865° сх. д. / 50.619722220028; 26.251388890027779865
Відкрито: 9 травня 1949 (74 роки)
Протяжність: 2,5 км
Станції та зупинки: 2, робочих: 1
rdzua.tk
CMNS: Рівненська дитяча залізниця у Вікісховищі

Рíвненська дитяча залізниця — вузькоколійна залізниця у місті Рівне, заклад позашкільної освіти дітей, що знайомить їх з залізничними спеціальностями.

Тепловоз ТУ2-137

Дитяча залізниця розташована в центрі міста, вздовж берега річки Устя. Шлях тупиковий, з двома станціями — Партизанська та Озерна (раніше — Піонерська). На станції Партизанська покладені рейки типу Р43, а на станції Озерна IV-d та VI-d. Є міст і водопропускна труба[1].

Історія[ред. | ред. код]

Дорога побудована впродовж 1948 — 1949 років, під час повоєнної хвилі будівництва дитячих залізниць в Україні. Будівництво вели шляховики ПЧ-7 Ковельської залізниці, на недільниках їм допомагали жителі міста.

Урочисте відкриття дороги відбулося 9 травня 1949 року[2].

В даний час на дорозі працюють тепловоз ТУ2-137 і 2 вагони Pafawag, а також 2 вантажні платформи.

До відкриття, у 1949 році, перегін дитячої залізниці обладнали електрожезловою системою, облаштували міжстанційний, стрілочний зв'язок і дикторське мовлення на станціях.

У 1970 році пристрої СЦБ і зв'язку модернізовані — побудовані релейне напівавтоматичне блокування, Міжстанційний, диспетчерський, стрілочний телефонний зв'язок, локомотивний радіозв'язок, станції радіофіковані.

За час існування дитячої залізниці, тут навчалося 30 000 дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]