French
DeutschРуперт Еверетт — Вікіпедія
| Руперт Еверетт | |
|---|---|
| англ. Rupert Everett | |
 Руперт Еверетт у 2015 році | |
| Ім'я при народженні | Руперт Джеймс Гектор Еверетт (англ. Rupert James Hector Everett) |
| Дата народження | 29 травня 1959[1][2][…] (64 роки) |
| Місце народження | Burnham Deepdaled, Англія |
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Професія | актор |
| Alma mater | Центральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва[4], Коледж Амплфорсd і Farleigh Schoold |
| Роки активності | 1981 — наш час |
| IMDb | ID 0000391 |
 Руперт Еверетт у Вікісховищі | |
Ру́перт Джеймс Ге́ктор Е́веретт (англ. Rupert James Hector Everett; нар. 29 травня 1959, Норфолк, Велика Британія) — британський актор, продюсер та письменник. Дворазовий номінант на здобуття кінопремії «Золотий глобус» (за ролі у фільмах «Весілля мого найкращого друга» та «Ідеальний чоловік») 
.
Біографія[ред. | ред. код]
Руперт Еверетт народився 29 травня 1959 році в Норфолці, в аристократичній сім'ї. Його батьком був майор Британської армії Ентоні Майкл Еверетт (1921—2009), матір'ю — Сара Маклін, що походила з роду баронетів Вівіан та була донькою віце-адмірала сера Гектор Лахлана Стюарта Макліна[5][6]. Руперт і його брат Ентоні (нар. 1956) — внучаті племінники Дональда Дюарта Макліна, англійського дипломата і правнуки сера Дональда Макліна, ліберального політика, що був лідером парламентської опозиції після Першої світової війни.
Руперт Еверетт навчався спочатку в Школі Фарлей (англ. Farleigh School) в Андовері (графство Гемпшир), потім у коледжі ченців-бенедиктинців в Амплефорті, графство Йоркшир. Покинувши школу у 15 років, Руперт вирушив до Лондона для навчання акторській майстерності в Центральні школу дикції і драми. Згодом Еверетт зізнався в інтерв'ю журналу US Magazine, що в Лондоні йому доводилося заробляти на життя проституцією[7]. Деякий час провчившись в школі дикції і драми, він не зміг закінчити її через численні конфлікти з викладачами і вирушив до Глазго, де поступив до трупи авангардного Сітізенс-театру (англ. Glasgow Citizen's Theatre). У 1981 році зіграв свою першу помітну роль в спектаклі «Білі дияволи». Також брав участь у таких виставах, як «Дон Жуан», «Дім, де розбиваються серця», а в 1981 році був нагороджений премією London Critics Circle Theatre Award за головну роль у постановці п'єси Джуліана Мітчелла «Інша країна» — історії двох хлопчиків з вищих кіл британського суспільства, які безнадійно закохуються один в одного напередодні Другої світової війни.
Кінокар'єра[ред. | ред. код]
У кіно Руперт Еверетт дебютував у 1982 році епізодичною роллю у фільмі «Шокуюча випадковість». Перший успіх до Еверетта прийшов у 1984 році після ролі Гая Беннета у кіноверсії вистави «Інша країна» в якій він знявся разом з Коліном Фертом, та за яку номінувався на Премію Британської кіноакадемії, «Золотий глобус», «Супутник» та Премію MTV). Фільм мав величезний успіх у всьому світі, і Еверетта було визнаний однією з найяскравіших висхідних зірок Великої Британії.
У 1987 році Еверетт від'їжджає до Франції і Італії. Знімався у низці італійських фільмів — Баярдо Сан Роман у стрічці «Хроніка оголошеної смерті» (1987, режисер Франческо Розі), Девід Латтес у драмі «Окуляри в золотій оправі» (1987, реж. Джуліано Монтальдо), цвинтарний сторож Франческо Деламорте в італійському хоррорі «Про любов, про смерть» (1994).
У 1997 році актор з'явився в успішній голлівудській романтичній комедії «Весілля мого найкращого друга» в ролі гея-приятеля головної героїні у виконанні Джулії Робертс. Потім Еверетт знявся у цілій серія фільмів, так чи інакше пов'язаних з шекспірівською темою: «Закоханий Шекспір» (1998), де зіграв роль шпигуна і поета єлизаветинської епохи Крістофера Марлоу, «Ідеальний чоловік» (1999), в екранізації Майкла Гоффмана п'єси Шекспіра «Сон літньої ночі» (1999), де виконав роль Оберона.
У 2003 році Руперт Еверетт зіграв роль короля Чарльза I в історичній драмі «Убити короля» з Тімом Ротом і Олівією Вільямс у головних ролях, у 2004-му з'явився в костюмованій мелодрамі про постшекспірівський англійський театр «Краса по-англійськи» в ролі короля Чарльза II. Також у 2004 році вийшов телевізійний фільм «Шерлок Холмс і справа про шовкову панчоху» з Евереттом у ролі знаменитого сищика. Крім того, актор взяв участь в озвучуванні мультфільму «Шрек 2», де його голосом заговорив головний супротивник Шрека Принц Чармінг. У тому ж 2004 році відбулася прем'єра політичної драми «Подвійний агент», головні ролі в якій виконали Руперт Еверетт і Шерон Стоун. У 2005 році в анімаційному фільмі «Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і платтяна шафа» він озвучив Лиса.
У 2006 році актор у Росії на екрани вийшов семисерійний фільм Сергія Бондарчука «Тихий Дон» за романом Шолохова у якому Еверетт зіграв головну роль Григорія Мелехова.
У 2007 році Руперт Еверетт виконав роль Секундуса в сімейному фентезі «Зоряний пил», а також з'явився в комедії «Однокласниці», де зіграв відразу дві ролі: батька головної героїні і її тітки, директорки школи Сен-Трініан. У 2009 році вийшов сиквел «Однокласниці-2», у якому актор втілив відразу трьох персонажів: Каміллу і Фортнама Фріттонів та капітана Арчибольда. У 2010 році на екрани вийшов омедійний бойовик Джонатана Лінна «Дика штучка» з Евереттом в одній з ролей другого плану.
У 1980-і роки Руперт Еверетт виступав як поп-співак на естраді, випустив кілька музичних альбомів. З 2003 року виступає як кінопродюсер.
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 1989 році Руперт Эверетт в інтерв'ю в Парижі відкрито заявив про свою гомосексуальність[8].
У період між 2006 і 2010 роками, Еверетт жив у Нью-Йорку, США, але повернувся до Лондона, через поганий стан здоров'я його батька[9]. У 2008 році Еверетт купив будинок у Західному Лондоні в районі Белгравія[10].
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
- Ролі в кіно
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| 1983 | Принцеса Дейзі | Princess Daisy | Рем Валенськи | |
| 1984 | Інша країна | Another Country | Гай Беннетт | |
| 1985 | Танець з незнайомцем | Dance with a Stranger | Девід Блейклі | |
| 1987 | Окуляри в золотій оправі | Gli occhiali d'oro | Давид Латтес | |
| 1987 | Hearts of Fire | Джеймс Кольт | ||
| 1987 | Хроніка оголошеної смерті | Cronaca di una morte annunciata | Байярдо Сен Роман | |
| 1990 | Розрада незнайомців | The Comfort Of Strangers | Колін | |
| 1994 | Висока мода | Prêt-à-Porter | Джек Лоуенталь | |
| Безумство короля Георга | The Madness of King George | принц Уельський | ||
| Закоханий трунар | Dellamorte Dellamore | Франческо Делламорте | ||
| 1996 | З'являється Данстон | Dunston Checks In | Лорд Раутледж | |
| 1997 | Весілля мого найкращого друга | My Best Friend's Wedding | Джордж Даунз | |
| 1998 | Закоханий Шекспір | Shakespeare in Love | Крістофер Марлоу | |
| 1999 | Інспектор Гаджет | Inspector Gadget | Доктор Клоу | |
| Ідеальний чоловік | An Ideal Husband | Лорд Горінг | ||
| Сон літньої ночі | A Midsummer Night's Dream | Оберон | ||
| 2000 | Найкращий друг | The Next Best Thing | Роберт Віттакер | |
| 2001 | Південний Кенсінгтон | South Kensington | Bill Blue | |
| 2002 | Як важливо бути серйозним | The Importance of Being Earnest | Алджернон | |
| Дика сімейка Торнберрі | The Wild Thornberrys Movie | Слоан Блекберн | ||
| 2003 | Безумовне кохання | Unconditional Love | Дірк С. | |
| 2003 | Убити короля | To Kill a King | король Карл I | |
| 2004 | Краса по-англійськи | Stage Beauty | Карл II | |
| Подвійний агент | A Different Loyalty | Лео Коффілд | ||
| Шрек 2 | Shrek 2 | Принц Чамінг | голос | |
| Піпл | People | Шарль Пуліньяк | ||
| 2005 | Охоронець по найму | Separate Lies | Білл Буле | |
| Хроніки Нарнії: Лев, чаклунка і платтяна шафа | The Chronicles of Narnia: The Lion, the Witch and the Wardrobe | Лис | голос | |
| 2006 | Тихий Дон | Тихий Дон | Григорій Мелехов | |
| 2007 | Зоряний пил | Stardust | Секундус | |
| Шрек III | Shrek the Third | Принц Чамінг | голос | |
| Однокласниці | St. Trinian's | Директорка школи Камілла Фріттон / Карнебі Фріттон | ||
| 2009 | Однокласниці 2: Легенда про золото Фріттона | St. Trinian's 2: The Legend of Fritton's Gold | Директорка школи Камілла Фріттон | |
| 2010 | Дика штучка | Wild Target | Містер Фергюсон | |
| 2011 | Без істерики! | Hysteria | Лорд Едмунд | |
| 2014 | Розенн | Rosenn | Льюїс Лафолі | |
| 2015 | Лондонські канікули | A Royal Night Out | король Георг VI | |
| 2018 | Щасливий принц | The Happy Prince | Оскар Уайльд | |
| 2021 | Попередження | Warning | Чарлі |
- Ролі на телебаченні
- 1981 — Мужність Едварда Робінсона/ The Manhood of Edward Robinson — Гай
- 1982 — Легкі мішені / Soft Targets — актор
- 1983 — Княжна Дейзй / Princess Daisy — Рем Валенські
- 1984 — Далекі шатри / The Far Pavilions — Джордж Гарфорт
- 1985 — Король Артур / Arthur the King — Ланселот
- 2003 — Небезпечні зв'язки / Les Liaisons dangereuses — віконт Себастьян де Вальмон
- 2003 — Містер Амбассадор / Mr. Ambassador — посол Ронні Чілдерс
- 2004 — Шерлок Холмс і справа про шовкову панчоху / Sherlock Holmes and the Case of the Silk Stocking — Шерлок Холмс
- 2006 — Вечір п'ятниці / The Friday Night Project Guest Host
- 2011 — Чорне дзеркало / Black Mirror — Суддя Гоуп (Епізод: "П'ятнадцять мільйонів нагород")
- 2012 — Кінець параду / Parade's end — Марк Тідженс
Визнання[ред. | ред. код]
| Рік | Категорія/Нагорода | Фільм | Результат | ||
|---|---|---|---|---|---|
| Премія BAFTA | |||||
| 1985 | Найкращий актор-новачок | Інша країна | Номінація | ||
| 1998 | Найкращий чоловіча роль другого плану | Весілля мого найкращого друга | Номінація | ||
| Національна рада кінокритиків США | |||||
| 1994 | Найкращий акторський склад | Висока мода | Перемога | ||
| Кінофестиваль Фанташпорту | |||||
| 1996 | Найкращий актор | Закоханий трунар | Перемога | ||
| Премія «Супутник» | |||||
| 1998 | Золотий Супутник за найкращу чоловічу роль другого плану | Весілля мого найкращого друга | Перемога | ||
| 2000 | Ідеальний чоловік | Номінація | |||
| 2005 | Найкращий актор в серіалі або телефільмі | Шерлок Холмс і справа про шовкову панчоху | Номінація | ||
| Лондонське коло кінокритиків | |||||
| 1998 | Найкращий актор року в ролі другого плану | Весілля мого найкращого друга | Перемога | ||
| 2005 | Краса по-англійськи | Номінація | |||
| MTV Movie Awards | |||||
| 1998 | Найкращий акторський прорив | Весілля мого найкращого друга | Номінація | ||
| Найкраща комедійна роль | Номінація | ||||
| Приз Європейської кіноакадемії | |||||
| 1999 | Найкращий європейський актор | Ідеальний чоловік | Номінація | ||
| 2018 | Щасливий принц | Номінація | |||
| Міжнародний кінофестиваль в Сіетлі | |||||
| 1999 | Найкращий актор | Ідеальний чоловік | Перемога | ||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #113582676 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ High Profile Alumni — Центральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва.
- ↑ Rupert Everett's father dies. Newkerala.com. 11 грудня 2009. Процитовано 11.03.2016.
- ↑ Vice Admiral Sir Hector MacLean obituary The Telegraph, 24 лютого 2003.
- ↑ Hester Lacey. Middle class boy to rent... The Independent (англ) . 13.07.1997. Процитовано 11.03.2016.
- ↑ Richard C. Bartone. Everett, Rupert
- ↑ IAIN BLAIR (11 листопада 2010). A Minute With: Rupert Everett talking "Wild Target". Reuters. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11.03.2016.
- ↑ Walker, Tim (27 травня 2008). Rupert Everett ain't got no body. The Daily Telegraph. London. Процитовано 11.03.2016.
- ↑ Нагороди та номінації Руперта Еверетта на сайті IMDb(англ.)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- 1992 Hello, Darling, Are You Working? (роман)
- 1995 The Hairdressers of St. Tropez (роман)
- 2006 Red Carpets and Other Banana Skins (Червоні доріжки і інша нісенітниця) (мемуари)
- 2012 Vanished Years (Зниклі роки) (мемуари)
