Рудольф (кронпринц Австрії) — Вікіпедія

Рудольф Габсбург-Лотаринзький
нім. Rudolf Franz Karl Joseph von Österreich-Ungarn
Прізвисько	Coco
Народився	21 серпня 1858; Лаксенбург, Медлінг, Нижня Австрія, Австрія
Помер	30 січня 1889 (30 років); Маєрлінг[d], Алланд, Баден, Нижня Австрія, Австро-Угорщина; ·вогнепальне поранення
Поховання	Імператорський склеп
Громадянство
Діяльність	офіцер, натураліст, політик
Вчителі	Dionys von Gründ
Знання мов	німецька
Членство	Угорська академія наук
Титул	кронпринц
Посада	член Палати панів Імперської Ради[d]
Конфесія	католицтво
Рід	Габсбурги-Лотаринзькі
Батько	Франц Йосиф I
Мати	Єлизавета Баварська
Брати, сестри	Ґізела Австрійська, Марія Валерія Австрійська і Софія Австрійська
У шлюбі з	Стефанія Бельгійська
Діти	Єлизавета Марія Австрійська
Автограф
Орден Святої Анни 1 ступеня	Орден Святого Станіслава 1 ступеня
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Рудо́льф Габсбург-Лотаринзький (21 серпня 1858, Лаксенбург, Нижня Австрія — 30 січня 1889, Майєрлінг) — ерцгерцог, австро-угорський престолонаслідник, єдиний син цісаря Франца Йосифа і Єлизавети Баварської. Був названий на честь першого імператора Священної Римської імперії з династії Габсбургів — Рудольфа І

Біографія[ред. | ред. код]

Був третьою дитиною і єдиним сином цісаря. У дитинстві переважно був під наглядом вихователів, оскільки батько займався державними справами, а матір відсторонили від виховання. Після завершення навчання 24 червня 1877 року призваний на військову службу як командир 36 полку піхоти у Празі, згодом — Відні.

10 травня 1881 року одружився з бельгійською принцесою Стефанією Клотильдою Кобург, донькою короля Бельгії Леопольда II та Марії Генрієти Австрійської. 21 вересня 1883 року у шлюбі народилася єдина донька Елізабет Марія Габсбург.

Рудольф мав неврівноважений характер, любив подорожувати, описувати побачене, зловживав спиртними напоями, позашлюбними зав'язками, що викликало невдоволення Франца Йосифа, призводило до сварок з дружиною.

На відміну від батька був ліберальних поглядів, ставився прихильно до порозуміння з Францією і критично — до урядової системи в Австрії, тому був популярним серед неповноправних народів Австро-Угорщини, у тому числі й серед українців. Мріяв про велику Австрію в європейській політиці, соціальний переворот, що викликало незадоволення при дворі.

Наклав на себе руки у замку Маєрлінґ разом з баронесою Марією Вечерою, що стало темою багатьох легенд.

Рудольф у військовому однострої (1862)
Рудольф і Стефанія
Франц Йосиф з родиною
Баронеса Марія Вечера
Поховання кронпринца Рудольфа (1889)
Надгробки Франца Йосифа, Сісі, Рудольфа

Вшанування[ред. | ред. код]

На честь Рудольфа було названо декілька лікарень у Австрії. Ще за життя кронпринца Рудольфа, 1881 року його ім'ям було названо цісарсько-королівську гімназію у Бродах. Повна назва «Ц. К. вища реальна гімназія імені архикнязя Рудольфа» (нім. «R. R. Rudolfs Real — und Obergymnasium»), а на честь його дружини Стефанії Бельгійської було названо вулицю, що прямувала тоді від бродівської гімназії до центру міста. Про життя кронпринца Рудольфа відзнято декілька художніх кінострічок та написано книжок.

Фільмографія[ред. | ред. код]

На тему життя Рудольфа загалом знято 27 художніх фільмів і 2 телесеріали, зокрема:

1936 р. — Mayerling (США);
1956 р. — Остання любов кронпринца Рудольфа^[de] (Австрія);
1957 р. — Mayerling (США, з Одрі Гепберн);
1968 р. — Маєрлінг (Велика Британія — Франція, з Катрін Денев, Омар Шарифом);
1976 р. — Приватні пороки, суспільні чесноти^[it] (Італія — Югославія);
2006 р. — Остання любов кронпринца Рудольфа^[de] (Німеччина — Австрія);
2006 р. — The Illusionist (США).

Література[ред. | ред. код]

Schloss Schönbrunn Kultur — und Betriebsges.m.b.H./Bundesmobilienverwaltung (Hrsg.): «Kronprinz Rudolf — Lebensspuren» Info-Mappe (Beschriftungs- und Kapiteltexte) zur Ausstellung vom 21. August 2008 bis 30. Jänner 2009 im Hofmobiliendepot. (нім.)
Jean-Paul Bled: Kronprinz Rudolf. Wien: Böhlau 2006, ISBN 3-205-05238-2 (нім.)
Sigrid-Maria Größing: Rudolf. Herzensbrecher, Freigeist, Psychopath. A & M, Salzburg 2006, ISBN 3-902509-23-6 (нім.)
Brigitte Hamann: Kronprinz Rudolf. Ein Leben. Amalthea, Wien 2005, ISBN 3-85002-540-3. (als Taschenbuch: Piper, München 2006, ISBN 3-492-24572-2) (нім.)
Peter Urbanitsch: Rudolf Franz Carl Joseph, Erzherzog von Österreich. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 22, Duncker & Humblot, Berlin 2005, ISBN 3-428-11203-2, S. 181 f. (Digitalisat) (нім.)
Georg Markus: Kriminalfall Mayerling. Leben und Sterben der Mary Vetsera. Mit neuen Gutachten nach dem Grabraub. Wien/ München 1993 (нім.)
Friedrich Weissensteiner (Hrsg.): Lieber Rudolf. Briefe von Kaiser Franz Joseph und Elisabeth an ihren Sohn. Ueberreuter, Wien 1991, ISBN 3-8000-3374-7 (нім.)
Rudolf. Ein Leben im Schatten von Mayerling. Ausstellungskatalog, Wien 1990 (нім.)
Brigitte Hamann: Rudolf. Majestät, ich warne Sie…, Geheime und private Schriften. Wien/ München 1979 (нім.)
Oscar von Mitis: Das Leben des Kronprinzen Rudolf. Leipzig 1928 (нім.)
Constantin von Wurzbach: Habsburg, Rudolph Franz Karl Joseph. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Band 7, Verlag L. C. Zamarski, Wien 1861, S. 145 f (нім.)

Нагороди[ред. | ред. код]

Австро-Угорщина[ред. | ред. код]

Орден Золотого руна (1858)
Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1877)

Королівство Пруссія[ред. | ред. код]

Орден Чорного орла з ланцюгом
Орден Червоного орла, великий хрест
Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест

Велике герцогство Баден[ред. | ред. код]

Орден Вірності (Баден) (1873)
Орден Церінгенського лева, великий хрест (1873)

Королівство Італія[ред. | ред. код]

Вищий орден Святого Благовіщення (6 травня 1881)
Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (6 травня 1881)
Орден Корони Італії, великий хрест (6 травня 1881)
Константинівський орден Святого Георгія, великий хрест (Герцогство Парма)
Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тоскана)

Російська імперія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Сядро В., Скляренко В., Рудычева И. Загадки истории. Монархи-долгожители. — Харків : Фоліо, 2011. — С. 223-230. — ISBN 978-966-03-5500-2. (рос.)
J. T. Salvendy Buntownik z Mayerlingu. Portret psychologiczny arcyksięcia Rudolfa. — Warszawa, 1995 (пол.)
Albert Zipper. Działalność literacka Ś. P. Następcy tronu Arcyksięcia Rudolfa. — Lwów, 1889 (пол.)