Рудольф Мейднер — Вікіпедія

Рудольф Мейднер
Народився 23 червня 1914(1914-06-23)[1]
Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 9 грудня 2005(2005-12-09) (91 рік)
Лідінге, лен Стокгольм, Швеція
Країна  Німеччина
 Швеція[2]
Діяльність економіст, профспілковий діяч
Галузь економіка
Alma mater Стокгольмський університет[3]
Науковий керівник Гуннар Мюрдаль[3]
Знання мов німецька
Заклад Стокгольмська школа економіки
Членство Шведська королівська академія інженерних наук
Партія Соціал-демократична партія Швеції
Нагороди

Рудольф Альфред Мейднер (швед. Rudolf Alfred Meidner; 23 червня 1914(19140623)Вроцлав — 9 грудня 2005Лідінге) — шведський економіст.

Народився у сім'ї Альфреда Мейднера й Еліз Бандманн. Як єврей і соціаліст був змушений тікати з нацистської Німеччини після підпалу Рейхстагу в Берліні 1933 року. У 1937 році він одружився з Еллою Йоргенсен (Ella Jörgenssen), а в 1943 році став громадянином Швеції[4].

Навчався у відомого економіста й нобелівського лауреата Гуннара Мюрдаля. Здобув докторський ступінь у 1954 році захистивши дисертацію з теми «Шведський ринок праці в умовах повної зайнятості».

Більшу частину свого трудового життя працював дослідником у шведській Конфедерації профспілок[en].

В 1951 році Рудольф Мейднер разом із Йоста Ренном[en] став автором Моделі Ренна-Мейднера[en], відповідно до якої у Швеції в післявоєнні десятиліття була збудована держава загального добробуту[5].

В 1976 році став одним із авторів «плану Мейднера», який передбачав поступовий перехід підприємств під контроль робітників. Згідно цьому плану, частина прибутку підприємств мала перераховуватись у «заробітні фонди», з яких протягом кількох десятиліть мав іти викуп акцій компанії, доки робітники не отримали б повного контролю над підприємствами. Спротив капіталістів впровадженню цього плану змусив шведських соціал-демократів відмовитися від нього[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #123899249 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. LIBRIS — 2018.
  3. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. In Memory of Rudolf Meidner (1914—2005)
  5. Erixon, Lennart (2010). The Rehn-Meidner Model in Sweden: Its Rise, Challenges and Survival. Journal of Economic Issues. Т. 44, № 3. с. 677—715. Процитовано 3 березня 2018.
  6. Revisiting the Meidner Plan (амер.). Процитовано 3 березня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]