Рудинський Василь Іванович — Вікіпедія

Василь Рудинський
Народився 25 грудня 1837 (6 січня 1838)
Сагуни (слобода), Подгоренський район[2]
Помер 19 (31) липня 1876[1] (38 років)
Москва, Російська імперія[1]
Країна  Російська імперія[1]
Діяльність лікар, журналіст
Галузь медицина[1]
Alma mater Воронезька духовна семінарія[1] і Імператорський Московський університетd[1]
Науковий ступінь доктор медицини[1]
Нагороди
орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня

Василь Рудинський (25 грудня 1837, слобода Сагуни, Острогозький повіт, Воронізька губернія (Слобідська Україна) — 19 липня 1876, Москва, Російська імперія) — лікар зі Слобідської України, доктор медицини, журналіст. Автор низки наукових праць, колезький радник. Брат Ореста Рудинського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Василь Рудинський народився 25 грудня 1837 в старовинній українській слободі Сагуни, Острогозького повіту Воронезької губернії (колишній Острогозький полк). Його батько був настоятелем православної церкви. Середню освіту здобув у Воронезькому духовному училищі та у Воронезькій духовній семінарії, звідки 1856 вступив на медичний факультет Імператорського московського університету, курс якого закінчив 1861 зі званням лікаря[3][4].

Після закінчення навчання Василь Рудинський отримав направлення у Перновський гренадерський полк, звідки наступного року переведений молодшим лікарем в московський військовий шпиталь і тут почав готуватися до написання докторської дисертації[4].

1863 Рудинський надрукував свою першу статтю у «Військово-медичному журналі»: «Про віднімання передпліччя на продовженні кісток з двома лоскутами»[5] . Наступного року у «ВМЖ» з'явилася низка його статей: «Зауваження про каменерозсікання за способом Буханана», «Випадок зрощення м'якого піднебіння з задньою стінкою глотки» та ін. Крім того, того ж 1864 Рудинський видав книгу: "Мала хірургія та вчення про пов'язки, з коротким викладом обов'язків фельдшерів і цирульників 2-го комплекту "(Москва, 1864)[6] .

1866 Рудинський підготував дисертацію: «Огляд сучасно вживаних способів бокового каменерозсікання у чоловіків», яку захищав 28 травня того ж року, і був удостоєний ступеня доктора медицини[4].

Московський військовий шпиталь до 1917

1867 Василь Рудинський призначений старшим лікарем у гренадерський стрілецький батальйон, але пробув у ньому недовго і 1868 переведений на ту ж посаду в Моршанський 139-й піхотний полк[4].

15 липня 1873 отримав чин колезького радника[7].

1873 Рудинський призначений головним лікарем Ярославського військового шпиталю; працюючи на цій посаді, надрукував у «Медичному віснику» своє дослідження: «Обрізання крайньої плоті за способом Віндаля у військовій практиці»[8] і «Трахеотом»[9] .

Незабаром доктор Рудинський відряджений закордон на два роки, з переводом на посаду старшого ординатора Московського військового шпиталю[4].

Повернувшись з-за кордону, Василь Рудинський захворів і 19 липня 1876 раптово помер, на 39-му році життя[4].

Служба Василя Рудинського відзначена орденами Святої Анни 3 ступеня (1869) і Святого Станіслава 2-го класу (1873)[7] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и Мурзанов Н. А. Рудинский, Василий Иванович // Русский биографический словарь / под ред. Б. Л. Модзалевский — Петроград: 1918. — Т. 17. — С. 415–416.
  2. ↑ http://www.saguny.ru/rudinskiy-vasiliy-ivanovich/
  3. ↑ Литвинов В. В. Питомцы Воронежской Духовной Семинарии, вышедшие из духовного звания, Воронеж, 1914, стр. 76—77.
  4. ↑ а б в г д е Н. М. Рудинский, Василий Иванович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  5. ↑ «ВМЖ», 1863 г., ч. 88, февраль, № 2, стр. 109—114.
  6. ↑ Змеев Л. Ф. «Русские врачи-писатели», выпуск II, СПб. 1889, тетрадь 6, стр. 100—101.
  7. ↑ а б Список гражданским чинам военного ведомства шестого класса… Исправлено по 1-е января. — СПб., 1874. — С. 555.
  8. ↑ «Медицинский вестник», 1873 г., № 17—20 и «Военно-медицинский журнал» 1874 г., ч. 121, март, № 3, стр. 209—214.
  9. ↑ «Военно-медицинский журнал» 1874 г., март, № 3, стр. 215—239.

Література[ред. | ред. код]

  • Мурзанов Н. А. Рудинский, Василий Иванович // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
  • «Военно-медицинский журнал» 1876 г., ч. 127, сентябрь, № 9, официальная часть, стр. 19.
  • Змеев Л. Ф. «Русские врачи-писатели», выпуск II, СПб. 1889, тетрадь 6, стр. 100—101.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудинський_Василь_Іванович&oldid=36243938