Руденко Лариса Архипівна — Вікіпедія

Лариса Архипівна Руденко
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження15 (28) січня 1918(1918-01-28)
Місце народженняМакіївка, Область Війська Донського, УНР
Дата смерті19 січня 1981(1981-01-19) (62 роки)
Місце смертіКиїв, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
Громадянство УНРСРСР СРСР
Національністьукраїнка
Професіїоперна співачка, вчителька музики
ОсвітаКиївська консерваторія
Співацький голосмецо-сопрано
Інструментивокал[d]
Жанриопера
ЗакладКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
народний артист СРСР народний артист УРСР

Лари́са Архи́півна Руде́нко (*15 (28) січня 1918(19180128), Макіївка, Область Війська Донського, УНР — †19 січня 1981, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська радянська співачка (мецо-сопрано). Народна артистка УРСР (1954), Народна артистка СРСР1960). Дружина українського науковця у галузі механіки Ігоря Іщенка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась 15 (28 січня) 1918 у Макіївці (нині Донецької області).

У 1940 році закінчила Київську консерваторію (клас Олени Муравйової).

У 1939-1970 — солістка Київської опери, в 1951-1953 і 1965-1981 — викладачка Київської консерваторії (з 1978 — професор), у 1966-1970 — завідувачка кафедри музичного виховання Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого.

У 1939 була лауреаткою Всесоюзного конкурсу вокалістів. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Обиралася депутатом Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

Могила Лариси Руденко

Жила в Києві в будинку на вулиці Пушкінській, № 1-3/5.

Померла 19 січня 1981 у Києві. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 8).

Творчість

[ред. | ред. код]

Мала голос насиченого звучання, яскраві сценічні дані, драматичний талант. Виступала з концертовим репертуаром. Гастролювала за кордоном. Знялася на Київська кіностудії художніх фільмів у фільмі-опері «Наймичка», в художньому фільмі «Театр и поклонники» 1967 року.

Найкращі партії:

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Меморіальна дошка

4 липня 1985 у Києві, на будинку по вулиці Пушкінській (сучасна Євгена Чикаленка), 1-3/5, де в 1956-1981 жила співачка, встановлено бронзову меморіальну дошку (барельєф; скульптор Наталія Дерегус; архітектор Т. Г. Шевченко)[1].

У 1993 у Києві на її честь названо вулицю[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Цікавий Київ[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 13 липня 1993 року № 96/737 «Про найменування нових вулиць на масиві Осокорки-Позняки Харківського району м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. 1689. Оп. 1. Спр. 140, Арк. 41–44. [Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.]

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]